Справа № 2-4595/11

2/413/1120/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09.02.2012 року                                                            м. Кривий Ріг                   

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді –Прихожанова О.В., секретарі: Гарасюта Л.К.,  представника відповідача   Павлової Н.Ф. розглянув у судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка»про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Євраз Суха Балка»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов’язків, та просив стягнути з підприємства –відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 гривен, мотивуючи тим, що працював в умовах впливу шкідливих факторів, а саме  протягом 33 років 7 місяців в умовах пилу та 28 років в умовах шуму, параметри яких перевищували нормативи.  Зазначив, що  у зв’язку з отриманим професійним захворюванням він відчуває сильний фізичний біль і душевні страждання, а тому має право на відшкодування моральної шкоди саме з підприємства Пат «Євраз Суха Балка». Оскільки він отримав професійне захворювання, і як слідство, втрату професійної працездатності під час виконання трудових обов’язків, та заподіяна йому шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який порушував норми з безпеки праці та не забезпечив безпечні умови роботи. В зв’язку з отриманням професійним захворюванням змінилося його життя, погіршився стан здоров’я, не може виконувати майже ніякої роботи по господарству. В зв’язку з хворобою змушений багато часу проводити у лікарнях, незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків.  Він відчуває, що стан його здоров’я лише погіршується, хвороба є невиліковною і лише прогресує у часі. Жодної надії на покращення стану здоров’я немає, він фактично вибув з сфери повноцінного життя, втратив життєві перспективи Розуміння цього негативно впливає на його психологічний стан та є причиною тяжких моральних страждань.  

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання  не з’явився, звернувся з клопотанням про розгляд цивільної справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує  в повному обсязі.

Представник відповідача  в судовому за сіданні заявлені вимоги не визнала в повному обсязі, просила в їх задоволенні повністю відмовити, мотивуючи що діючим законодавством про працю не передбачено відшкодування моральної шкоди у випадках втрати працездатності та заподіяння шкоди здоров’ю працівника.  Крім того, при прийнятті на роботу позивач був ознайомлений з обставини щодо шкідливості умов праці на підприємстві, та добровільно виконував тривалий час роботу зі шкідливими умовами праці. Тому вини відповідача у завдані шкоди здоров’ю позивача і завдання йому моральних страждань, немає.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши  письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 08.02.1994 року по 04.02.2002 року працював головним інженером ШБУ  Рудника «Суха Балка», згідно інформаційних довідок про його умови праці, підготовлених СЕС Центрально- Міського району №2/2-804 від 28.05.2009 р. та Жовтневою СЕС №146 від 27.05.2009 р, позивач також підпадав від вплив пилу, шуму, рівні яких перевищували нормативи, з лютого 2002 року по теперішній час у ШБУ ВАТ «Кривбасзалізрудком»головним інженером та начальником управління, виконує роботи по технічному керівництву забезпечення ефективної та безпечної експлуатації механічного обладнання при веденні прохідницьких робіт, розробці технічних  планів, графіків ремонтів, звітів; контролює: виконання робітниками місячних, змінних завдань; виконання робіт по проходці гірничих виробок згідно з правилами безпеки, прийнятої технології, проектами, паспортами; керівництво роботами по забезпеченню необхідних умов праці для виконання підприємницьких завдань. При цьому до 50% робочих змін місяця безпосередньо перебував на підземних дільницях шахт, де в 50-70% їх тривалості з причин, де мали місця порушення нормативного провітрювання і незастосування засобів знесилення підпадав під вплив запиленості повітря робочої зони в концентраціях, що перевищували ГДК, а також –шуму підвищених рівнів, джерелами якого з конструктивних недоліків є працюючи механізми і обладнання, що не завжди обладнані засобами його гасіння, що піддержується актом  №44 розслідування хронічного професійного захворювання від 23.11.2009 року (а.с.3-6) та  трудовою книжкою(а.с.9-12).

Згідно висновку МСЕК від 06.01.2010 року первинно позивачу встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 5% ( з них 25% по  ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень), 5% -тугов.), з 04.01.2010 року безстроково. Рекомендоване медикаментозне лікування, ВМП, обмеження працевлаштування по лінії ЛКК (а.с.7).

Встановлено професійне захворювання –1. хронічне обструктивне захворювання легень першої- другої ст..(пиловий бронхіт першої-другої ст. емфізема легень першої –другої ст.). ЛН першого –другого ст.(J 44); 2.нейросенсорна приглухуватість першого ст.. (з легким зниженням слуху) ( Н90.3),  захворювання професійне.

Актом №44 розслідування хронічного професійного захворювання (форми П-4) від 23 листопада 2009 року, встановлена причина професійного захворювання  позивача,  робота на протязі 33 років 7 місяців в умовах пилу та 28 років в умовах шуму, параметри яких перевищували нормативи, що відмічено у п.17 акту 9 (а.с. 5)

Відповідно до п.19 акту встановлено, що адміністрацією підприємства було порушено законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, не виконали вимоги ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України „Про охорону праці", в частині створення на робочих місцях умов праці відповідно вимог нормативних актів з охорони праці. (а.с.6)

Ст..13 Закону України «Про охорону праці»передбачає, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно –правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства, щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно ст..173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.1 ст.237-1 КЗпП України, передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно пункту 13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року, №4 «Про судову практику в вправах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз’яснено, що відповідно до ст..237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Отже, з аналізу зазначених норм закону витікає, що до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв’язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Вказане свідчить про те, що закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його винним.

Оскільки позивач отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов’язків, то заподіяна оральна шкода випливає з трудових правовідносин і має бути відшкодована роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов’язків здоров’ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, винним в отриманні позивачем професійного захворювання є відповідач.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу ОСОБА_4 доведено, оскільки після встановлення професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності, позивачем понесені моральні страждання, пов’язані з професійним захворюванням, лікуванням, та неможливістю вести повноцінний спосіб життя.

Приймаючи до уваги рішення Конституційного суду від 27.01.2004 року № 1-рп/2004 року –громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п.4.1 цього ж рішення, ушкодження здоров’я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов’язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні і фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більшу моральну шкоду, чим працівник, що не втрачає професійної працездатності.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту «б»підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(справа про страхові виплати) (справа № 1-32/2008), право громадян на відшкодування моральної шкоди, передбачене статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю відшкодовується за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Тому саме підприємство ПАТ «Євраз Суха Балка»повинне відшкодувати спричинену моральну шкоду позивачу ОСОБА_3

Однак, суд вважає, що заявлені вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення з відповідача ПАТ «Євраз Суха Балка»у відшкодування моральної шкоди 100 000гривень є завищеними, тому, на думку суду, з відповідача ПАТ «Євраз Суха Балка»необхідно стягнути на користь позивача суму еквіваленту відсотку втрати працездатності з урахуванням мінімальної заробітної плати, а саме у сумі 25 000 гривень, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

На підставі ст.. 88 ЦПК України підлягають  стягненню з відповідача ПАТ «Євраз Суха Балка» на користь держави судовий збір 214 гривен 60 копійок.   

Керуючись ст.  1167  ЦК України, ст.153, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст..13 Закону України « Про охорону праці», Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, Рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року,  ст. 4, 10, 60, 212, 213, 214, 215,218 ЦПК України суд, -

                                                  В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка»на користь ОСОБА_3 у відшкодування спричиненої моральної шкоди 25 000 гривень.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка»на користь держави судовий збір у сумі 214 гривень 60 копійок.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.  

Суддя:О. В. Прихожанов