Справа № 2-1113/11

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

15.07.2011  року                                                                       м. Донецьк                                          

Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:                                                                          

головуючого судді                     Масендич В.В.

при секретарі                         Михайловській Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пролетарської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Третя Донецька державна нотаріальна контора «про визнання права власності», -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, вказавши, що його батько ОСОБА_2 22.10.1957 року придбав за договором купівлі –продажу домоволодіння АДРЕСА_1, посвідченого Третьою Сталінської державною нотаріальною конторою за реєстровим №14021. Договір був зареєстрований у Будьоннівському рай комгоспі м. Сталіно 03.12.1957 року, реєстраційний №1269. Право власності зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації м. Сталіно 17.12.1957 року за реєстраційним №2043. В теперішній час нумерація будинку змінена на №33. З листопада 1957 року до своєї смерті батьки позивача мешкали у вказаному будинку. З 1959 року по 1969 рік позивач також постійно мешкав у спірному будинку. Спірне домоволодіння було спільною власністю батьків позивача, оскільки було придбано у період їх шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача, а мати померла ІНФОРМАЦІЯ_4, позивач є єдиним спадкоємцем на спадкове майно після смерті батьків. З часу смерті батьків позивач систематично знаходився у будинку, вживав заходів щодо утримання домоволодіння. З 1975 року проводив поточні ремонти у будинку, в зимовий період забезпечував опалення будинку, для чого кожен рік купував вугілля. На городі щорічно висаджував овочі, здійснював необхідні роботи по догляду за насадженнями, більш ніж 35 років сплачує земельний податок на земельну ділянку. Вважає, що фактично прийняв спадщину, яка залишилася після смерті його батьків та просив суд визнати за ним право власності на домоволодіння з усіма господарськими будівлями та спорудами, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батьків ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.

          В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив  їх задовольнити. надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві.

          Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.36). Надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю. (а.с.38)

Представник третьої особи до судового засідання не з’явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.37). Надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю. (а.с.30)

Заслухавши пояснення позивача  і  дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим  і таким, що підлягає  задоволенню з наступних підстав.

З наданою суду копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.05.1911 року. (а.с.11)

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3. (а.с.10)

Згідно з копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_3 –ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12,13)

Як вбачається з наданої суду копії договору купівлі –продажу від 22.10.1957 року, посвідченого нотаріусом Третьої Сталінської державної нотаріальної контори за реєстровим №14021, ОСОБА_2 є домоволодіння АДРЕСА_1. (а.с.7,8-9)

Відповідно до копії технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 від 02.02.2011 року, власником вищевказаного домоволодіння є ОСОБА_2. (а.с.14-17)

Статтями 1216,1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) і спадкування здійснюється за  заповітом чи законом.

          Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

          Таким чином, після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкоємцем є позивач.

Згідно ст. 1270 ЦК України, а також відповідних положень ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року  визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в  управління чи володіння спадковим майном або подав до нотаріальної контори за місцем  відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.   

Відповідно до копії домової книги, позивач дійсно був зареєстрований у АДРЕСА_1 з 1959 року по 1969 року (а.с.19-26). Крім того, відповідно до довідки ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька №7766/К/17-213 від 05.05.2011 року, заборгованості по сплаті земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 станом на 04.05.2011 року відсутня. (а.с.18)

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на домоволодіння.

На підставі викладеного  і керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 11, 60, 79, 81,82, 84,88 213, 214, 215, 293 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Пролетарської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Третя Донецька державна нотаріальна контора «про визнання права власності» - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на спадкове майно, яке складається з  домоволодіння  АДРЕСА_2, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                               В.В. Масендич