АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2006 року                                                                                                 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Стана І.В., суддів - Машкаринця М.М., Симаченко Л.І., за участю прокурора -   Фрицюк В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за   апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Тячівського районного суду від 30 червня 2006 року. Цим вироком

ОСОБА_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 українець, гр. України, з неповною середньою освітою, неодружений, не працював, раніше неодноразово судимий і, зокрема, 15 березня 2005 року Дрогобицьким міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. З, 289 ч. 2, 187 ч. 4, 357 ч. З КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України на дев'ять років позбавлення волі,

засуджений за ч. З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, в строк покарання зараховано частково відбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 15 березня 2005 року і остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено дев'ять років три місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо засудженого ОСОБА_1. залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбуття покарання встановлено рахувати з 08 жовтня 2004 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що 25 травня 2002 року приблизно о 12-й годині за попередньою змовою групою осіб із неповнолітнім ОСОБА_2, розбивши шибку на вікні греко-католицької церкви, що розташована по АДРЕСА_1проникли до приміщення, звідки таємно викрали позолочену ритуальну чашу вартістю 1000 гривень, чим греко - католицькій громаді заподіяли матеріальну шкоду.

Справа: № 11- 608 Категорія: ст.198 КК України Головуючий у першій інстанції: Ляшко C.M. доповідач: Стан І.В.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує про те, що вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся.

Просить пом'якшити йому покарання.

Іншими учасниками процесу апеляція на вирок суду не подавалась.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення прокурора, який просив відхилити доводи апеляції засудженого ОСОБА_1., перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку не має.

Вина ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і така засудженим не оспорюється.

Дії засудженого ОСОБА_1. за ст. 185 ч. З КК України кваліфіковані правильно.

Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд.

Доводи апеляції  про пом'якшення покарання колегія суддів відхиляє з таких підстав.

З вироку суду вбачається, що при призначенні ОСОБА_1 покарання судом першої інстанції враховано ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, та обставини, що пом'якшують його покарання, в тому числі ті, на які він посилається в апеляції, а також того, що він неодноразово вчиняв злочини, в тому числі з врахуванням вироку Дрогобицького міськрайонного суду від 15 березня 2005 року, згідно якого він засуджений за ст. ст. 185 ч. З, 289 ч. 2, 187 ч. 4, 357 ч. З КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України на дев'ять років позбавлення волі, - в межах санкції ч.З ст. 185 КК України.

Тому, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення засудженому ОСОБА_1 покарання, а доводи апеляції відхиляє.

Керуючись   ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 червня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану ним апеляцію -без задоволення.