Справа № 2-232

2008 р.

                                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

6 травня 2008 року                                                                                               Драбівський районний суд

                                                                                                                              Черкаської області

в складі:

головуючого -                                        Задорожнього В.П.,

при секретарі -                                       Баштан О.В.,

за участі представників

позивача                                                  Бірюка О.В. ,

третьої особи                                          Друзь М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Драбів справу за позовом

                                                                 Фермерського господарства «Бірюк»

                                                                 смт.Драбів Черкаської області вул.Леніна 53     

   до ОСОБА_1

     та  ОСОБА_2

Третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Славія» смт.Драбів Драбівського району Черкаської області

про визнання чинності правочину та стягнення завданих збитків,-

в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив прийняти рішення, яким визнати правочин між ФГ «Бірюк» та громадянами ОСОБА_1. таОСОБА_2 дійсним, зобов»язати громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодувати ФГ «Бірюк» завдані збитки в розмірі 11470 грн. за оренду земельної ділянки та судові витрати в розмірі 150 грн.                

          В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав та доповнив вимогою, в якій просив зобов»язати відповідачів сплатити йому кошти в розмірі 15000 як відшкодування за завдану моральну шкоду. Представник позивача пояснив суду, що він восени 2006 року передав земельну ділянку площею 62 га в адміністративних межах Драбівської селищної ради, яку згідно договору суборенди від 04 січня 2005 року він орендує в СТОВ АФ «Славія», відповідачам на їх прохання. Письмовий договір суборенди з ними не укладав, так як не хотів розірвати договір з СТОВ «АФ» «Славія», та вважав, що оскільки земельна ділянка знаходиться в суборенді, надавати її в нову суборенду неможна, тим більше що відповідачі є фізичними особами. За умовами усного договору відповідачі зобов»язувались сплатити СТОВ АФ «Славія» кошти за оренду землі в розмірі 11470 грн. до 15 жовтня 2007 року. Проте вони відмовились сплатити орендну плату, мотивуючи тим, що договір оренди письмово не укладався. 

           Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що ніякого договору з ФГ «Бірюк» вони зОСОБА_2 не укладали, хоч восени 2006 року Бірюк О.В. до них звертався з пропозицією використати земельну ділянку і вони погодились її обробляти, навіть погодили вирішення цього питання з директором СТОВ «АФ «Славія», але потім ОСОБА_2 вирішив купити будинок і вони відмовились від використання землі. Визнав, що домовлявся за культивацію земельної ділянки він і платив свої гроші на прохання Бірюка О.В., який їх не повернув.

           Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що ніякого договору з ФГ «Бірюк» вони з ОСОБА_1. не укладали, хоч восени 2006 року Бірюк О.В. до них звертався з пропозицією використати земельну ділянку і вони погодились її обробляти, навіть погодили вирішення цього питання з директором СТОВ «АФ «Славія», але потім він вирішив купити будинок і повідомив усіх, що відмовляється від використання землі.

           Представник третьої особи Друзь М.А. підтвердив, що відповідачі погоджували з ним використання орендованої ним ділянки площею 62 га. і за його інформацією проводили ряд сільськогосподарських робіт. Які були умови використання земельної ділянки йому невідомо, проте при погодженні її використання відповідачі запевняли про сплату орендної плати.

           Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно Договору суборенди землі від 4 січня 2005 року, укладеним між СТОВ «Агрофірма «Славія» та фермерським господарством «Бірюк», орендодавець передав орендарю в оренду земельну ділянку загальною площею 62 га, яка знаходиться в адмінмежах Драбівської селищної ради,  на 4 роки з орендною платою в грошовій формі в розмірі 185 грн. за 1 га ріллі для вирощування сільськогосподарської продукції.

           Згідно п.30 Договору суборенди, орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди. Права передачі орендарем земельної ділянки іншим особам в суборенду умовами договору не передбачено.

           Відповідно п.2 ч.2 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою ст.206 цього Кодексу. Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Відповідно ч.2 ст.125 Земельного кодексу України, право на оренду землі виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Згідно ч.5 ст.8 Закону України «Про оренду землі», договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.          

            Відповідно ч.1 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.         

          За таких обставин, оцінюючи надані суду докази на підставі їх повного, всебічного, об»єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до висновку, що правові підстави визнання договору оренди дійсним відсутні, оскільки в письмовій формі він не укладався, державна реєстрація його не здійснювалась, а тому законних підстав вважати його вчиненим немає. Враховуючи викладене, суд вважає, що дії сторін правових наслідків невиконання договору мати не можуть, тому матеріально-правова вимога позивача про стягнення завданих йому матеріальних та моральних збитків не ґрунтується на законі.

           Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.57 ч.2, 88, 208,209,210,212,214,215 ЦПК України, ст.ст.208,210 ЦК України, ст.ст.8, 14 Закону України «Про оренду землі», суд,-

в и р і ш и в :

        В позові Фермерському господарству «Бірюк»  смт.Драбів Черкаської області вул..Леніна 53 відмовити.

        Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Драбівський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Головуючий:   (підпис)

ВІРНО:

            Суддя

Драбівського райсуду                                                                                                   В.П.Задорожній