Справа № 2-а-47/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Павліва С.П.
при секретарі - Мороз О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача Дрогобицьке міське управління земельних ресурсів, про оскарження дій суб"єкта владних повноважень, -
встановив:
В січні 2007 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідачів - Дрогобицької міської ради, третьої особи на стороні відповідача Дрогобицького міського управління земельних ресурсів, про оскарження дій суб"єкта владних повноважень.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що у відповідності до свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 26 серпня 1997 року, вони є спадкоємцями ОСОБА_3 і власниками будинковолодіння АДРЕСА_1.
Дане будинковолодіння розміщене на земельній ділянці 1282 кв.м., яка закріплена рішенням Дрогобицької міської ради від 10 грудня 1965 року №682 і складається з двох житлових будинків та господарських споруд. Як вбачається із схемплану земельної ділянки рішенням Дрогобицького міськвиконкому Дрогобицької міської ради від 20.10.1953 року за будинком на вул.Калініна (сьогодні вул.В.Гора) було закріплено земельну ділянку площею 2148 кв.м.
Рішенням від 10.12.1965 року № 682 підтверджено попереднє рішення і закріплено раніше установлену земельну ділянку, тобто 1282 кв.м., закріплено за будинковолодінням і 850 кв.м. залишено у тимчасове користування ОСОБА_3.
Таким чином, ОСОБА_3 на законних підставах користувалися земельною ділянкою 2132 кв.м. Тому вони законні спадкоємці мають право користуватися усією земельною ділянкою, яка закріплена за будинком. Проте, Дрогобицька міська рада та Дрогобицьке міське управління земельних ресурсів усяко перешкоджало і перешкоджає їм у оформленні землі. В 1999 році вони оформили Державний акт на землю НОМЕР_1, площею 0,1282 га., проте 850 кв.м. вони так і не можуть юридично оформити, хоча і користуються даною земельною ділянкою.
Просили на підставі ст. 30 ЗК України 1991 року, ст.ст. 118, 119, 121 ЗК України, ст. 17 КАС України, зобов"язати Дрогобицьку міську раду безоплатно передати їм у власність земельну ділянку площею 850 кв.м. для ведення садівництва, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 представляючи по довіреності сестру, позивачку ОСОБА_2 позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав повністю, просив вважати незаконними дії Дрогобицької міської ради, що порушують їхні майнові права на землю, просив зобов"язати Дрогобицьку міську раду безоплатно передати їм у власність земельну ділянку площею 850 кв.м. для ведення садівництва, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.
Представник Дрогобицької міської ради Томашик М.В. і представник Дрогобицького міського управління земельних ресурсів Дитко Г.М. позову не визнали і пояснили, що позовні вимоги безпідставні, мотивуючи це тим, що із змісту самої позовної заяви вбачається, що рішенням міськвиконкому Дрогобицької міської ради від 10.12.1965 року № 682 закріплено за будинковолодінням на вул.Калініна (сьогодні В,Гора) земельну ділянку площею 1285 кв.м. і 850 кв.м. залишено у тимчасовому користуванні того ж будинковолодіння.
26 серпня 1997 року позивачі стали власниками будинковолодіння АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом.
16 листопада 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1282 кв.м., для обслуговування житлових будинків і господарських споруд по АДРЕСА_1.
Твердження про те, що Дрогобицька міська рада та Дрогобицьке міське управління земельних ресурсів усіляко перешкоджає їм в оформленні земельної ділянки є безпідставними.
Так як зазначили самі позивачі, що згідно ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, який діяв на час прийняття спадщини, при переході права власності на будівлю і споруду, разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, ст. 67 ЗК України передбачено, що розміри земельних ділянок, які передаються безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які становлять у містах не більше 0,1 гектара.
З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали земельну ділянку площею 1282 кв.м. згідно норм чинного земельного законодавства. Якщо до зазначеної площі долучити ще 850 кв.м., то це свідчить про відхилення від норм безоплатної приватизації чи надання в користування земельної ділянки.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст. 118 ЗК України. В частині першій цієї статті, вказано, що громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
В частині другій зазначено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо складання документації, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться комплекс геодезичних робіт з прив"язкою меж ділянок до єдиної геодезичної мережі та оформлення бланків державних актів. Виконання вказаних робіт проводиться за кошти громадян на підставі укладеного договору з визначенням терміну та вартості зазначених робіт.
Неодноразово Дрогобицьке міське управління земельних ресурсів надавало рекомендації позивачам щодо їх подальших дій для узаконення земельної ділянки площею 850 кв.м. Так листом від 31.03.2006 року № 07/Д-889 було запропоновано оформити спірну земельну ділянку в користування на умовах оренди для ведення городництва або оформити право власності на земельну ділянку для садівництва за проектом відводу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов переконання, що позов є безпідставним, так як права позивачів не порушені, а тому в позові слід відмовити повністю.
Як видно з пояснень сторін та поданих ними доказів, то згідно рішення № 682 від 10.12.1965 року Дрогобицької міської ради, за будинковолодінням АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 1282 кв.м. і 850 кв.м., залишено в тимчасовому користуванні.
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стали власниками цього будинковолодіння і 16.11.1999 року видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1282 кв.м. для обслуговування будинковолодінь АДРЕСА_1.
Згідно ст. 30 Земельного кодексу України, від 18.12.1990 року, який діяв на час прийняття спадщини, при переході права власності на будівлю і споруду, разом з цими об"єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, а ст. 67 передбачено, що розміри земельних ділянок які передаються безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які становлять у містах не більше 0,1 гектара.
Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали земельну ділянку площею 1282 кв.м. згідно норм чинного земельного законодавства. Якщо до зазначеної площі долучити ще 850 кв.м., то це свідчить про відхилення від норм безоплатної приватизації чи надання в користування земельної ділянки.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст. 118 ЗК України. В частині першій цієї статті, вказано, що громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
В частині другій зазначено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо складання документації, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться комплекс геодезичних робіт з прив"язкою меж ділянок до єдиної геодезичної мережі та оформлення бланків державних актів. Виконання вказаних робіт проводиться за кошти громадян на підставі укладеного договору з визначенням терміну та вартості зазначених робіт.
На заяви і скарги позивачів, Дрогобицьке міське управління земельних ресурсів неодноразово надавало їм рекомендації щодо їх подальших дій, для узаконення земельної ділянки площею 850 кв.м. Так листом від 31.03.2006 року № 07/Д-889 було запропоновано оформити спірну земельну ділянку в користування на умовах оренди для ведення городництва або оформити право власності на земельну ділянку для садівництва за проектом відводу.
Відповідно до п."в" ст. 116 Земельного кодексу України передача безоплатно земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.
Згідно ст. 121 цього ж кодексу норма земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку становить не більше 0,1 га.
Позивачі реалізували своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, про що свідчить рішення виконкому Дрогобицької міської ради від 19.08.1999 р.№238.
Керуючись ст.159, 162,174 КЛС України, ст. 30, 67, 116, 118,121 ЗК України, суд
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про оскарження дій суб"єкта владних повноважень та в безоплатній передачі їм у власність земельної ділянки площею 850 кв.м., яка знаходиться у АДРЕСА_1, за безпідставністю позовних вимог.
На постанову може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду шляхом подачі через Дрогобицький міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після її проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про оскарження з одночасним направленням копії заяви до Львівського апеляційного суду.