АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

_______

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року                                                                                         м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Гошовського Г.М., суддів - Стана І.В., Демченка C.M., за участю прокурора - Кураха Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Рахівського районного суду від 10 травня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженець м. Тячів, мешканецьАДРЕСА_1 українець, гр. України, з вищою освітою, одружений, працює директором дитячо-спортивної школи «Динамо» м. Ужгород, не судимий, -засуджений за ч. 1 ст. 367 КК України до штрафу в розмірі 1900 гривень у доход держави, із застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади. За ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 191 КК України ОСОБА_1. виправданий. На підставі ст. ст. 49, 74 КК України ОСОБА_1. звільнено від призначеного покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_1. залишено попередній - підписку про невиїзд. ОСОБА_1визнаний винуватим і засуджений за те, що, обіймаючи посаду директора ТЗОВ „Драгобрат", будучи службовою особою в період з 10 лютого 1997 року по 31 березня 1998 року не склав підтверджуючих документів про використання коштів у сумі 1092 гривні, які він отримав із виручки в кафе „Колиба" в сумі 4828,90 гривень, здавши, при цьому, в касу товариства 3736,90 гривень. Окрім цього, ОСОБА_131 жовтня 1997 року по чеку № 174668 отримав із банку готівкою 680 гривень, а 27 листопада 1997 року отримав у ОСОБА_2 2500 гривень, належних товариству, з яких 2400 гривень виплатив працівникам за виконану роботу, а на суму 100 гривень не склав підтверджуючих документів про використання коштів.

Всього, ОСОБА_1через службову недбалість, несумлінне ставлення до своїх обов'язків, не склав підтверджуючих документів про використання коштів на суму 1872 гривні, чим заподіяв ТЗОВ „Драгобрат" істотну шкоду.

В апеляції засуджений ОСОБА_1вказує про те, що вирок суду є незаконним та необгрунтованим. Вважає, що як під час досудового слідства так і в судовому засіданні не доведено заподіяння його діями істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Оскільки на підприємстві була пожежа, то відомості, в яких він відображав

Справа:   №  582

Категорія:   11

Головуючий у суді   першої  інстанції:   Бендак О.М.

Доповідач:     Стан І.В.

дані про використання коштів згоріли. Просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.

Представником цивільного позивач ТЗОВ «Драгобрат» Мележик В.І. на вирок суду також подавалась апеляція, яка 07 липня 2006 року ним відкликана.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений пояснення прокурора, який просив вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити в зв'язку зі спливом строку давності притягнення ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає до скасування з таких підстав.

Доводи апеляції про те, що як під час досудового слідства так і в судовому засіданні не доведено заподіяння діями ОСОБА_1. істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, колегія суддів відхиляє.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що в період з 10 лютого 1997 року по 31 березня 1998 року ОСОБА_1працював на посаді директора ТЗОВ „Драгобрат" і був службовою особою. В період з 10 лютого 1997 року по 31 березня 1998 року він отримав із виручки в кафе „Колиба" кошти в сумі 4828,90 гривень. У касу товариства ним було здано 3736,90 гривень. 31 жовтня 1997 року по чеку № 174668 він отримав із банку готівкою 680 гривень, а 27 листопада 1997 року - у гр. ОСОБА_2 2500 гривень, належних товариству. З одержаних у ОСОБА_2 коштів 2400 гривень виплатив працівникам за виконану роботу. На суму 780 гривень він не склав підтверджуючих документів про використання коштів. Всього отримавши коштів на вищевказану суму ОСОБА_1через службову недбалість, несумлінне ставлення до своїх обов'язків, не складення підтверджуючих документів про використання коштів на суму 1872 гривні, заподіяв ТЗОВ „Драгобрат" істотну шкоду.

Актом ревізії підтверджено заподіяння діями ОСОБА_1. ТОВ» Драгобрат» матеріальної шкоди на суму 1872 гривні.

Засуджений ОСОБА_1визнав себе винним у неналежному веденні документації, що привело до нестачі товарно-матеріальних цінностей.

У відповідності до вимог ст. 367 ч. 1 КК України істотною шкодою є шкода, яка полягає в заподіянні матеріальних збитків на суму, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, - тобто 1700 гривень. Враховуючи, що діями ОСОБА_1. ТОВ «Драгобрат» заподіяна матеріальна шкода на суму 1872 гривні, тому в його діях наявні ознаки складу злочину передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив показання ОСОБА_1., в яких він не визнає всі обставини, за яких учинив злочин, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляції про те, що відомості, в яких ОСОБА_1відображав дані про використання коштів згоріли під час пожежі, яка була на підприємстві, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані в підтвердження факту пожежі, яка була на ТОВ «Драгобрат».

Дії засудженого ОСОБА_1. за ст. 367 ч. 1 КК України кваліфіковані правильно.

Одночасно, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Так, у відповідності до ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки - три роки з дня вчинення злочину невеликої тяжкості, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1злочин учинив у період з 10 лютого 1997 року по 31 березня 1998 року, - з дня порушення кримінальної справи від слідства та суду не скривався, як під час досудового слідства так і судового розгляду справи не ухилявся від явки до органа досудового слідства та суду.

Враховуючи, що з часу вчинення ОСОБА_1злочину невеликої тяжкості сплило більше восьми років, що ОСОБА_1не скривався від слідства та суду, тому у відповідності до вимог ст. ст. 49, 367 ч. 1 КК України на підставі ст. ст. 11-1, 376 КПК України він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а провадження в справі закриттю.

Керуючись   ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

апеляцію, яку подав засуджений ОСОБА_1задовольнити частково.

Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати.

На підставі ст. 376 КПК України у відповідності до ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК

України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за

спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження в

справі закрити.