АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1228 /2006 р Головуючий у І інстанції: Кемінь В.Д.
Доповідач: Павліченко С.В.
УХВАЛА Іменем України
25 вересня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого Павліченка С.В.
суддів: Кеміня М.П., Куштана Б.П.
при секретарі Талпа C.M.
з участю позивачки ОСОБА_1, представника прокуратури Закарпатської області Роман Михайла Степановича, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області про нарахування та виплату грошової допомоги, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулась у суд із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 15.12.1998 року вона була звільнена з посади старшого помічника Хустського міжрайонного прокурора у зв'язку з виходом на пенсію та їй1 була виплачена грошова допомога в розмірі 950 грн. 18.12.1998 року вона знову була прийнята на роботу в органи прокуратури і працювала до 16.04.2004 року. Позивачка зазначала, що після звільнення Їй не було проведено нарахування та виплату грошової допомоги в порядку, визначеному ст.50-1 ч.ч.15, 18 Закону України «Про прокуратуру». На підставі наведеного просила зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату грошової допомоги згідно чинного законодавства за весь період роботи в органах прокуратури, за винятком вже отриманої суми.
Рішенням Хустського районного суду від 15 червня 2006 року позов задоволено. Зобов'язано прокуратуру Закарпатської області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі середньомісячного заробітку за кожен повний рік роботи в органах прокуратури на прокурорських посадах за 28 років, за винятком сплаченої їй грошової суми в розмірі 10 посадових окладів.
В апеляційній скарзі прокуратури Закарпатської області йдеться про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначається, що судом при розгляді справи було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновок суду не відповідає обставинам справи.
В судовому засіданні представник прокуратури Закарпатської області Роман М.С. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно з положенням ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За цим же Кодексом під публічною службою слід розуміти діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна(невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як вбачається, заявлений позов ОСОБА_1 стосується питання щодо її звільнення з публічної служби, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 205, 307, 310, 313 - 315, 317 ЦПК України, судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу прокуратури Закарпатської області задовольнити частково. Рішення Хустського районного суду від 15 червня 2006 року скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області про нарахування та виплату грошової допомоги - закрити.
Ухвала проголошена в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.