Справа № 2-1129/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 201 р.

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської областіЄмчук В.Е. розглянувши  заяву представника ПАТ КБ "ПриватБанк" Янсона Євгена Валерійовича про забезпечення позову ,

В С Т А Н О В  И В :

ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” звернулося з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення  на предмет іпотеки за кредитним договором.

Ухвалою судді від 31 жовтня 2011 року провадження у справі відкрито.

        Представник позивача Янсон Є.В. у поданій до суду належним чином оформленій заяві просить, в порядку забезпечення позову - обмежити у праві виїзду відповідачку, ОСОБА_2, за межі України, до виконання нею своїх зобов'язань; Заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Закарпатській області видачу ОСОБА_2, паспорта/проїзного документа. Адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань. Вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.

         У відповідності до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

       Відповідно до п.4 Постанови ПВСУ № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

          Дослідивши зміст правовідносин та матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви про звернення стягнення, ПАТ КБ “Приватбанк” просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МКB1GK00000018 від 09.06.2006 року, в розмірі 17298.19 доларів США. звернути стягнення на будинок загальною площею 56,30 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №МКB1GK00000018 від 09.06.2006 року) Публічним Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.  

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати, в тому числі шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії.

         За змістом вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України у вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з врахуванням наявності, в тому числі, зв’язку між конкретним видом заходів забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги, а також імовірності настання обставин, зазначених у ст. 151 ЦПК України та роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", оскільки матеріалами справи достовірно встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про стягнення коштів по кредитному договору №МКB1GK00000018 від 09.06.2006 року в розмірі 17298.19 доларів США та існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду при задоволенні позову та враховуючи положення передбачені частиною 2 статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України” - громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: діють неврегульовані аліментні, договірні чи  інші невиконані  зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання  спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення  зобов'язань заставою,  якщо  інше  не передбачено міжнародним договором України.

          Враховуючи наведені норми чинного законодавства, приходжу до висновку, що ОСОБА_3, слід обмежити у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань, заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Закарпатській області видачу ОСОБА_3, паспорта/проїзного документа; адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідачки, ОСОБА_3 паспортів/проїзних документів, обмежити її, як боржника у праві виїзду за межі України до виконання нею взятих на себе зобов"язань згідно кредитного договору №МКB1GK00000018 від 09.06.2006 року в розмірі 17298.19 доларів США та договору іпотеки.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, ст. 6 Закону України “Про  порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України”,  п.8 ст. 19, п.7 ст.20 Закону України " Про Державну прикордонну службу України", Постановою ПВС України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суддя -

У Х В А Л И В :

 Заяву Янсон Євгена Валерійовича, як представника за довіреністю в інтересах ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про забезпечення позову –задовольнити.

          До вирішення цивільної справи за позовом ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором №МКB1GK00000018 від 09.06.2006 року - тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, громадянку України - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою:  АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, до виконання нею взятих на себе зобов'язань.

       Заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Закарпатській області видачу ОСОБА_2, паспорта/проїзного документа.

          Адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідачки паспортів/проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов"язань.

       Виконання ухвали покласти на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Роз’яснити заявнику, що у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду, особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області, через Рахівський районний суд протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка її оскаржує та не була присутня при оголошенні ухвали - в той же строк з дня отримання її копії.

             Суддя Рахівського районного суду:                                                 Ємчук В.Е.