Справа № 22-ц-585 2008 р. Головуючий у 1-й інстанції: Левченко Т.А.
Категорія: 26 Суддя-доповідач: Маслов В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
Головуючого - Маслова В.О.
Суддів - Білецького О.М.
Гагіна М.В.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
та осіб, які приймають участь у справі - представника позивача ОСОБА_1, представника відділення Фонду Похилько Л.В. та представника ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» Капустіна Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, третя особа -ВАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Вказаним рішенням районного суду в задоволенні позову ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Оскаржуючи рішення місцевого суду, апелянт посилається на порушення та невірне застосування судом норм матеріального права. Зокрема зазначається, що при постановленні рішення суд не застосував закон, який діяв на час виникнення спірних правовідносин. Ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди, але передбачені законом підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди позивачу як застрахованій особі відсутні.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, з'ясувавши правові позиції сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, 1943 року народження, з 19 жовтня 1976 року працював в об'єднанні токарем, ковалем. 14 грудня 2001 року в об'єднанні складений акт № 105 розслідування професійного захворювання позивача, де зазначено про виявлення таких захворювань як неврит слухових нервів, туговухість ІІ-ІІІ ст., нейросенсорна туговухість з поміркованим ступенем зниження слуха ІІІ ст. Про це ж захворювання йдеться і у повідомленні про хронічне профзахворювання від 15 листопада 2001 року, копія якого є на а.с. 6-7. З копії довідки Зарічної МСЕК м. Суми на а.с. 12 вбачається, що у зв'язку з професійним захворюванням позивачу 11 лютого 2003 року встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 25% безстроково.
З документів, які є на а.с. 16-25, вбачається, що постановами відділення Фонду у березні 2003 року позивачу виплачена одноразова допомога у розмірі 8800 грн., а також щомісячно відшкодовуються 333 грн. 93 коп. втраченого заробітку.
Страховий випадок з позивачем настав 11 лютого 2003 року, коли висновком МСЕК була встановлена стійка втрата професійної працездатності, а в суд з даним позовом він звернувся тільки 5 червня 2007 року, тобто більше аніж через 4 роки.
20 березня 2007 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким виключено абзац 4 статті 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей
підпункт «е» пункту 1 частини 1 статті 21;
частину 3 статті 28;
частину 3 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Окрім цього, згідно з п. 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до пункту 3 розділу ХІ «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно яких відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року.
Зміст та редакція цього Закону, особливо слова «незалежно від часу настання страхового випадку», свідчить про надання йому законодавцем зворотньої сили. Конституційний Суд України не приймав рішення про неконституційність цього Закону, а отже він є обов'язковим для виконання на всій території України усима суб'єктами, у тому числі і судами.
Посилання в апеляційній скарзі на ст.ст. 22, 58 Конституції України у даному випадку не свідчить про неправильність рішення суду першої інстанції, оскільки вказані норми Конституції України регулюють інші правовідносини, а не ті, що є у даній справі.
При таких обставинах у суда немає законних підстав для задоволення позову, оскільки немає законних підстав для покладення такого обов'язку на відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позову відповідає діючому законодавству. У зв'язку з викладеним не підлягає задоволенню і апеляційна скарга позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2008 року в даній справі залишити без зміни.
Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, проте можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - Маслов В.О.
Судді - Білецький О.М.
Гагін М.В.