АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7

Справа № 22- 1309/06                                             Головуючий у 1 інстанції - Монич О.В.

Категорія -                                                                        Доповідач - Леско В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

Головуючого - Леска В.В.

суддів - Готри Т.Ю., Мацунича М.В.

при секретарі - Боклах Г.І. з участю позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21 січня 2006 року з вини відповідачки, внаслідок чого зазнав пошкодження належний позивачу автомобіль «Деу Нубіра», державний знак НОМЕР_1.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідачки 510 грн. сплачену ним суму франшизи та 1490 грн. моральної шкоди, яку визначив, виходячи з моральних страждань внаслідок пошкодження автомобіля і стресового стану, визваного раптовим зіткненням автомобілів.

Рішенням суду позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 510 грн. франшизи в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач порушив питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди й ухвалення нового рішення про задоволення позову, оскільки висновки суду про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу і пояснив, що судом першої інстанції знехтувані вимоги ст. 23 ЦК України, які надають йому право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення його прав - пошкодження автомобіля, яка полягає в душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку з цим. В результаті зіткнення автомобілів він зазнав стрес, що привело до душевних страждань, і як наслідок, загострення його хронічних хвороб. Це підтверджується медичним обстеженням.

Відповідачка просила відмовити в задоволені апеляційної скарги, оскільки її діями не завдано позивачеві моральної шкоди і така ним не доведена.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та відповідачки, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Матеріалами справи доведено, що 21 січня 2006 року в м. Ужгороді сталося зіткнення автомобілів «Деу Нубіра» та ВАЗ-2107, якими керували позивач та відповідачка.

Згідно постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 17 лютого 2006 року ОСОБА_2 визнана винною у вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП і на неї накладено адміністративне стягнення в розмірі 20 грн.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд виходив із того, що всупереч вимогам ст. 57 та ст. 60 ЦПК України позивач не довів тих обставин, на які посилався як на підставу як на підставу своїх вимог, оскільки не надав безперечних доказів щодо його моральних страждань внаслідок ДТП.

Проте з таким висновком не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частинною другою.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. З постанови від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р. № 5) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю осіб.

В п. 9 зазначеної постанови Пленуму роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (іх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану... При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21 січня 2006 року з вини відповідачки, зазнав пошкодження належний позивачеві автомобіль «Деу Нубіра», державний знак НОМЕР_1. ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок пошкодження автомобіля він переніс душевні страждання, загострилися його хронічні хвороби, що підтверджується випискою НОМЕР_2 Закарпатського обласного кардіологічного диспансеру. Крім того, сталися вимушені зміни у житті позивача, оскільки він тривалий час не мав можливості користуватися власним автомобілем.

Виходячи із засад розумності та справедливості та майнового стану відповідачки, колегія суддів визначає розмір завданої позивачеві моральної шкоди у сумі 750 грн.

Відповідно до вимог п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди й ухвалення нового рішення про задоволення частково позову про відшкодування моральної шкоди в сумі 750 грн., завданої з вини відповідачки.

В решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст., ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, колегія суддів, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 липня 2006 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 750 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.