Справа № 2-1152/09 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.

Провадження № 22-ц/802/638/25 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Киці С.І.,

суддів Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Черняк О. В.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 в грудні 2024 року звернувся в суд із заявою про скасування заходів забезпечення позову. Заяву обґрунтовував тим, що в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, в межах якої ухвалою від 19 листопада 2008 року, якою було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Вважає, що на даний час відсутні обставини для застосування заходів забезпечення позову, оскільки спір розглянутий судом, рішення суду набрало законної сили і заходи забезпечення позову продовжують діяти більше дев`яносто днів. Просив скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали Луцького міськрайонного суду від 19 листопада 2008 року у справі № 2-7383 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Заявник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду. Вважає, що вона винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права, є незаконною. На сьогодні відсутні обставини для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, оскільки спір розглянутий, а рішення суду набрало законної сили і заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом більше як 90 днів: не має відкритих виконавчих проваджень у відділі державної виконавчої служби та приватних виконавців. Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Просить скасувати  ухвалу суду та прийняти нове рішення про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник заявника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

В судове засідання суду апеляційної інстанції інші учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка  не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції,  вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2009 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 688 000 грн боргу за договором позики. Рішення суду не виконане, а тому відсутні процесуальні правові підстави для задоволення заяви та скасування заходів забезпечення позову

Висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2008 року застосовані заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , прості іменні акції в кількості 6100 шт, номінальною вартістю 0,50 грн за штуку, емітентом яких є закрите акціонерне товариство «Демидівська спеціалізована механізована колона №3», яке знаходиться по вул. Будьонного, 2 в смт Демидівка Демидівського району Рівненської області та частину приміщення гуртожитку АДРЕСА_3 /

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 09 лютого 2009 року скасовано ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2008 року в частині накладення арешту на частину приміщення гуртожитку АДРЕСА_3 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2009 року задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 2 688 000 грн боргу за договором позики.

Частинами третьою та четвертою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

За змістом статей 151, 152 ЦПК України у редакції, чинній на час вжиття заходів забезпечення позову, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог частин першої, четвертої та п`ятої статті 158 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Аналіз правових норм, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, тощо, а також за наявності обставин, зазначених в частині тринадцятій статті 158 ЦПК України.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як правильно встановив суд першої інстанції, потреба у забезпеченні позову станом на час подання і розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову не відпала, оскільки рішенням суду стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2688 000 грн боргу. З матеріалів справи не встановлено і заявником не надано доказів фактичного виконання ним цього судового рішення, а також не наведено належних обґрунтувань того, що змінились обставини, що зумовили застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна боржника.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у справі № 908/2382/21 зроблено висновок про те, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Отже, дія вжитих судом заходів забезпечення позову у наведеній ситуації має на меті, зокрема захист кредитора щодо задоволення його вимог про стягнення істотної суми грошових коштів (боргу за договором позики) та виконання судового рішення, яким задоволено вимоги кредитора.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в силу частини сьомої статті 158 ЦПК України зі спливом дев`яноста днів після набрання рішенням законної сили вжиті заходи забезпечення припиняють свою дію, є необґрунтованими.

Відповідно до частини сьомої статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Згідно частини восьмої статті 158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

На час постановлення ухвали про забезпечення позову - 19 листопада 2008 року, така процесуальна норма не існувала і не може бути застосована на даний час до спірних правовідносин.

Крім того, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2023 року, яка залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цій справі.

Частиною шостою статті 158 ЦПК України передбачено право учасника справи на повторне звернення до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову при наявній відмові у такому скасуванні виключно при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Нових обставин, якими б обґрунтовувалася необхідність скасування заходів забезпечення позову немає.

У апеляційній скарзі заявник зазначає про відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача і що арешт є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Дане посилання спростовується тим, що не надано доказів про перебування чи відсутність на виконанні рішення суду у цій справі. Як встановлено з заяви представника позивача, поданої при розгляді даної заяви, майнові претензії стягувача існують. Обраний вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним, оскільки власник має невиконанні боргові зобов`язання, встановлені рішенням суду.

Колегія суддів звертає увагу що відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За відсутності доказів повного і фактичного виконання заявником судового рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладеного арешту на квартиру.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову у даній справі про стягнення боргу за договором позики постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстави для її скасування відсутні.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 28 квітня 2025 року про залишення без руху апеляційної скарги з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605,60 грн, заявником ОСОБА_3 було подано квитанцію № 0.0.4350925853.1 від 07 травня 2025 року про сплату судового збору в розмірі 605, 60 гривень. Однак станом на день ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, відповідно до квитанції № 0.0.4350925853.1 від 07 травня 2025 року поєднання по зарахуванню судового збору в АСДС із виписками з Державного казначейства України, про зарахування коштів до державного бюджету у цивільній справі 2-1152/09 не відбулося, що підтверджується службовою запискою на виконання заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору, складеною службовою особою Волинського апеляційного суду, яка наявна в матеріалах справи.

На виконання вимог статті 9 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_3 в користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року в розмірі 605, 60 гривень.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року в цій справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 605 (шістсот п`ять гривень) 60 к. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя

Судді