Справа №1145   2006 р.                                            Головуючий у І інстанції : Решетар В.І.

Категорія 22                                                                                          Доповідач : Дроботя В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року вересня місяця 27 дня Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду   Закарпатської  області  в   складі:

Головуючого - Дроботі В.В., суддів - Чужі Ю.Г., Кожух О.А., при секретарі - Шпонтак В.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представників сторін ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому засіданні в місті Ужгороді адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідачів Закарпатської дирекції УДППЗ «Укрпошта», ОСОБА_4 на рішення Тячівського районного суду від 2 червня 2006 року,-

встановила:

ОСОБА_1 пред'явив до Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», ОСОБА_4, ОСОБА_3 позов про скасування дисциплінарних стягнень та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 він працює з 2003 року. Після поновлення його в судовому порядку у жовтні 2005 року на дану посаду відповідачі стали відноситись до нього упереджено. Наказом НОМЕР_1 відповідач оголосив йому догану за збереження ключових дискет, що потягло за собою розголошення конфіденційної інформації. Наказом НОМЕР_2 за приховування інформації у керованому ним підрозділі щодо ДТП відповідач знову наклав на нього стягнення - догану. Перше стягнення є незаконним, оскільки сплив строк для його накладення, окрім того, воно є занадто суворим. Щодо другого стягнення, то він жодних порушень чинного законодавства не допускав.

Діями відповідачів йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у приниженні честі і гідності, а також душевних переживань у зв'язку з безпідставним притягненням його до дисциплінарної відповідальності. Розмір шкоди він оцінює у загальній сумі 150.000 грн..

Рішенням суду накази про накладення на позивача стягнень визнані незаконними. Для відшкодування моральної шкоди на користь позивача стягнуто : з дирекції УДППЗ «Укрпошта» 3.000 грн., з ОСОБА_4 - 1.000 грн..

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення скасувати. Вказують на те, що воно протирічить вимогам закону та не відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

По справі є доведеними слідуючі обставини.

Позивач у серпні 2003 року не знищив інформацію конфіденційного характеру, внаслідок чого допустив дисциплінарне порушення ( а. с. 11, 136-167").

У грудні 2005 року він по суті приховав інформацію щодо ДТП, вчиненої у підлеглому йому підприємстві, що також є порушенням його функціональних обов'язків ( а. с.  12, 143-151).

Накладені відповідачем стягнення за дані порушення не відповідали вимогам ст. 149 Кодексу законів про працю України, оскільки при цьому було порушено порядок застосування дисциплінарних стягнень ( не було взято письмове пояснення та не було враховано тяжкість проступку).

Окрім того, за перший проступок стягнення було накладено з порушенням строків, передбачених ст. 148 КЗпП (а.с. 11 ).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав накладення стягнень неправомірними.

Колегія погоджується з висновком в цій частині, а тому відхиляє доводи скарги.

В той же час колегія змінює рішення в частині стягнення моральної шкоди, виходячи зі слідуючих міркувань.

Відповідно до вимог ст. 237 ¹ КЗпП відшкодування моральної шкоди провадиться власником або уповноваженим ним органом у разі порушення законних прав працівника.

Виходячи зі змісту цієї норми трудового законодавства посадова особа (керівник) державного підприємства не може нести відповідальність, тобто бути суб'єктом застосування санкцій за порушення прав працівника.

З цих підстав, суд першої інстанції не мав права стягувати з відповідача ОСОБА_4 моральну шкоду.

Безпідставно покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди також на УДППЗ «Укрпошта».

Як зазначено вище, позивачем були допущені дисциплінарні проступки, але вони визнані неправомірними у зв'язку з порушенням відповідачем вимог ст.ст. 148, 149 КЗпП.

Таким чином, при накладенні стягнень було допущено не порушення законних прав позивача, а було не дотримано порядок та строки накладення стягнень.

При таких обставинах, підстав для стягнення моральної шкоди колегія не вбачає.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України,   колегія суддів, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідачів Закарпатської дирекції УДППЗ «Укрпошта», ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Тячівського районного суду від 2 червня 2006 року змінити.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 до Закарпатської дирекції УДППЗ «Укрпошта», ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди -відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Судовий збір в сумі 51 грн. стигнути в доход держави з Закарпатської дирекції УДППЗ «Укрпошта», витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі ЗО грн. покласти порівну на позивача ОСОБА_1та УДППЗ «Укрпошта».

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги до суду касаційної інстанції.