справа 2-а-17-2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 р. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Шалімова Д.В.
при секретарі Івановій Т.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Богодухові адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Харківського обласного управління у справах захисту справ споживачів, 3-і особи : ОСОБА_2, редакція газети „Премьер-експрес", " Про визнання протиправною бездіяльність, щодо визнання реклами СПДФО ОСОБА_2. недобросовісною її заборону та публічне спростування , Про визнання протиправною бездіяльність щодо визнання реклами АН "Селяночка" недобросовісною, визнання не чинним рішень, визнання протиправною відмову в розгляді, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльність Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав Споживачів, що до очікування в Управлінні представника СПД-ФО ОСОБА_2., зобов'язати відвідати та обстежити і одержати необхідні документи в редакції газети „Премьер-експресс" та у СПД-ФО ОСОБА_2., та стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 1000 грн., мотивуючи тим, що після звернення до відповідача 26.12.2006р. з заявою, про визнання реклами недобросовісною, її заборону та вимогу публічного спростування, відповідач листом від 07.02.2007р. повідомив позивача, що його заява не розглянута та строк розгляду продовжено. Позивач вважає, що ці дії суперечать Законам України „Про захист прав споживачів", „Про звернення громадян".
В наступному позивач змінив позовні вимоги, просив визнати не чинними рішень Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 4 від 01.02.2007р. та НОМЕР_2від 16.02.2007р., про визнання протиправною відмовою в розгляді звернення від 26.03.2007р., про розпочаток розгляду справи не лише до рекламодавця, а й до виробника та розповсюджувача реклами, про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1. від 26.03.2007р., збільшення суми відшкодування моральної шкоди до 1500,0 грн., мотивуючи тим, що в ході розгляду розпочатої відносно рекламодавця СПД-ФО ОСОБА_2. справи відповідач не з'ясував дійсних обставин справи відносно виробника реклами ПП ОСОБА_6, розповсюджувача реклами - редакції газети „Премьер-експресс", про розгляд 16.02.2007р. порушення повідомив лише рекламодавця; виправдав розповсюджувача реклами, який на думку позивача порушив ст. 44 абз. 5 (ст. 47) Закону України „Про інформацію" та ст. 33 (ст. 41 п. 8) Закону України „Про друковані засоби масової інформації" та не притяг його за ці порушення до відповідальності, рішення про накладення штрафу прийняв відносно рекламодавця не довівши, що порушення допущено саме з його вини, безпідставно відмовив у розгляді заяви від 26.03.2007р. Позивач вважає, що дії відповідача суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закону України „Про захист прав споживачів", „Про звернення громадян", так як відповідач не вчинив певних дій по захисту прав ОСОБА_1. - як споживача.
07.05.2007р. ОСОБА_1. звернувся до суду з другою позовною, яка була об'єднана судом в одне провадження. В даній заяві позивач просив визнати протиправною бездіяльність Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів щодо визнання реклами СПД-ФО ОСОБА_2., у тому числі однієї „АН Наследие" та семи (від імені фізичних осіб) недобросовісною, їх заборони та публічного спростування, про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо визнання заявлених реклам
недобросовісними, їх заборону та публічне спростування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що звернувся до відповідача із заявами від 02.04.2007р. та 13.04.2007р. щодо визнання зазначених реклам недобросовісними, їх заборони та публічного спростування, пояснивши в своїх заявах, що наведена реклама в порушення вимог ст. 19 ч. 2 п. 5 Закону України „Про захист прав споживачів" вводить в оману споживачів стосовно статусу рекламодавця, так як замовчує, що рекламодавець є посередником, а також реклама від імені АН „Наследие" містить перебільшення, яке полягає в тому, що рекламується гарантія вселення протягом дня, а фактично договір з укладається строком на 60 днів.
Відповідач в своєму листі від 20.04.2007р. за НОМЕР_1 відмовив позивачу в задоволенні заяв, на підставі чого, як вважає позивач, виправдав рекламодавця, чим порушив ч. 1 ст. 124 Конституції України.
Позивач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_3. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача - Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів проти позову заперечує, посилаючись, що при розгляді звернень гр. ОСОБА_1., за наслідками яких позивачем подані позови до суду, діяв виключно у межах своїх повноважень, керуючись Конституцією України, Законами України „Про рекламу", „Про захист прав споживачів", „Положенням про головні управління (управління) у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", „Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" та іншими нормативними документами, що регламентують правовідносини у сфері контролю рекламного законодавства. Вважає, що розгляд справи про порушення рекламодавцем СПД-ФО ОСОБА_2. чинного рекламного законодавства проведено у відповідності із зазначеним „Порядком", Рішення НОМЕР_2від 16.02.2007р. по справі про накладення штрафу за недотримання рекламодавцем встановлених законом вимог щодо змісту реклами прийнято законно, на підставі повного та об'єктивного розгляду матеріалів справи.
Представник 3-ої особи рекламодавця ОСОБА_2. по довіреності ОСОБА_4. проти задоволення позовних вимог заперечує, та пояснила наступне: СПД-ФО ОСОБА_2. зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 07.08.1998р. (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3, надає інформаційні послуги з купівлі-продажу та оренди нерухомості. Інформацію про наявні варіанти надає на підставі договору інформаційного обслуговування, що укладається з клієнтом, при цьому перед укладанням договору кожен клієнт має можливість ознайомитись з усією інформацією про дані СПД-ФО ОСОБА_2., про фактичні послуги, що надаються, інформацію, передбачену законодавством про захист прав споживачів.
Про наявні варіанти оренди житла надавалась інформація в газету „Премьер-експресс", у тому числі № 208 від 07.09.2006р. через ПП „ОСОБА_6", текст реклами ніколи не затверджувався, так як кожен раз це були нові варіанти оренди житла, які на період виходу номеру газети були в наявності та відповідали дійсності. Реклама з використанням назв „АН Селяночка" та „АН Наследие" рекламодавцем ніколи не замовлялась, так як СПД-ФО ОСОБА_2. ніколи не була інформаційним агентством. На період виходу газети рекламодавець не проконтролював текст реклами з назвою „АН Селяночка" але по суті інформація про варіанти, що були в наявності, телефон за яким повідомлялось адресу та хто надає послуги були опубліковані, тому претензій до газети не пред'являлось СПД-ФО ОСОБА_2. На термін виходу газети проводилась акція, яка полягала в тому, що клієнт міг обрати або звичайний договір строком 60 днів, або сплативши 200,0 грн. укладався договір, по якому з клієнтом виїжджав агент та протягом дня здійснював вселення у відповідності з вимогами клієнта, про що була дана реклама в газету.
За всі рекламні об'яви, надруковані в № 208 газети по квитанції сплачено 25,50 грн. Головним Харківським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів було винесено Рішення НОМЕР_2від 16.02.2007р. про накладення штрафу в сумі 127,50 грн., який був сплачений, • тому 3-я особа стверджує, що за одну і ту саму помилку два рази притягувати до відповідальності незаконно.
Крім того, представник 3-ї особи пояснила, що була ознайомлена з відповідальністю за зміст реклами, так як інформація про це є в кожному номері газети: „За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець".
Представник 3-ої особи редакції газети „Премьер-експрес" ОСОБА_5., проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що рекламну інформацію редакція газети отримує в електронному вигляді, шляхом сеті Інтернет, архів газет в тому числі за 07.09.2006 року у них відсутній, пояснив що за зміст реклами відповідальність несе рекламодавець, про що друкується в кожному номері газети.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:
На підставі звернення ОСОБА_1. від 09.01.2007р. відповідачем здійснювався контроль дотримання рекламного законодавства при розповсюдженні реклами в № 208 від 07.09.2006р. газети „Премьер-експресс".
Повноваження відповідача по контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами законодавства про рекламу визначені на підставі ст.ст. 26, 27 Закону, „Положенням про головні управління (управління) у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", „Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2004р. № 693, „Методичних вказівок щодо накладення штрафів" відповідно до Постанови КМУ 26.05.2004р. № 693 (лист Держспоживстандарту України від 28.09.2004р. № 8789-3-7/17), плану роботи управління та інших нормативно-правових актів, що регламентують право відносини у сфері рекламного законодавства, у тому числу Коментарі до Закону України „Про рекламу" Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Всеукраїнської громадської організації „Союз споживачів України". Згідно визначеного „Порядку" розгляду справ відповідачем були вчинені дії:
10.01.2007р. складено Протокол № 1 про ознаки порушення рекламного законодавства при розповсюдженні реклами „АН Селяночка ..." в № 208 газети „Премьер-експресс". 10.01.2007р. рекламодавцю СПД-ФО ОСОБА_2. направлена письмова вимога відповідача надати в 3-ри денний строк необхідні документи. Лист управління отриманий 3-ю особою по справі 15.01.2007р., але відповідь Рекламодавцем надано 31.01.2007р., до якого надані затребувані документи та пояснення, в яких він визнає, що його реклама дійсно в № 208 газети розміщувалась, назва „АН Селяночка ..." не замовлялась, але зміст реклами після виходу газети рекламодавцем не був проконтрольований.
01.02.2007р. відповідачем прийнято рішення № 4 про початок розгляду справи про порушення рекламного законодавства відносно рекламодавця СПД-ФО ОСОБА_2.;
07.02.2007р. заявнику надана проміжна відповідь; в строк, передбачений Законом України „Про звернення громадян";
08.02.2007р. рекламодавцю направлено повідомлення про дату, час, місце розгляду справи;
13.02.2007р. від редакції газети „Премьер-експресс" на письмову вимогу відповідача надано відповідь про відсутність архіву печатних видань та копії реклами;
16.02.2007р. проведено засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, складено Протокол № 8, другий примірник якого вручено представнику рекламодавця;
16.02.2007р. відповідачем прийнято Рішення НОМЕР_2від 16.02.2007р. про накладення штрафу на рекламодавця СПД-ФО ОСОБА_2. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами (реклама визнана відповідачем неточною, розповсюдженою з порушенням ч. 1 ст. 7 Закону України „Про рекламу");
16.02.2007р. позивачу надана остаточна відповідь за вих. № 547 по матеріалах розгляду його звернення та матеріалах розгляду справи;
21.02.2007р." позивач, не отримавши остаточної відповіді відповідача на своє звернення, подав позовну заяву до суду;
07.03.2007р. рекламодавцем по квитанції НОМЕР_4 штраф в сумі 127,50 грн. сплачений у добровільному порядку.
Згідно наданого „Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою КМУ 26.05.2004р. № 693, Методичних вказівок Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики щодо накладення штрафів відповідно до Постанови КМУ від 25.05.2004р. № 693 встановлені строки розгляду справ: після складення протоколу про ознаки порушення рекламного законодавства в місячний строк приймається рішення про початок розгляду справи, після чого справа розглядається також в місячний строк, який може бути продовжений начальником територіального органу у справах захисту прав споживачів ще до трьох місяців.
Закон України „Про рекламу", „Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" не передбачають проведення виїзних перевірок та проведення контролю фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарської діяльності, у тому числі безперешкодно відвідувати, обстежувати приміщення вилучати документи суб'єктів при виконанні своїх повноважень щодо контролю рекламного законодавства.
Позивач помилково зробив висновок про обов'язок відповідача вчинити такі дії по відношенню до рекламодавця СПД-ФО ОСОБА_2., редакції газети „Премьер-експресс" - ТОВ „Регіон-Реклама".
Відповідачу також не надані повноваження щодо притягнення редакції газети „Премьер-експресс" (ТОВ „Регіон-Реклами") за недотримання вимог Законів України „Про інформацію" та „Про друковані засоби масової інформації"".
29.03.2007р. позивач звернувся до відповідача із зверненням про визнання недобросовісної реклами СПД-ФО ОСОБА_2. „Аккуратной семье, можно студентам Ік.из.кв. р-н Салтовки...".
Відповідач враховував це повторним зверненням, оскільки до звернення не було додано копії реклами та надав 30.03.2007р. відповідачу відповідь, посилаючись на ст. 8 Закону України „Про звернення громадян".
06.04.2007р. та 16.04.2007р. позивач звернувся до відповідача з 3-м та 4-м зверненням з метою розгляду яких відповідач вчинив такі дії:
12.04.2007р. представнику СПД-ФО ОСОБА_2. по довіреності вручено лист управління з вимогою надати документи та пояснення відносно іншої реклами, розповсюдженої в № 208 газети, у тому числі під назвою „АН Наследие".
13.04.2007р. направлено лист ПП „ОСОБА_6" за адресою, повідомленою рекламодавцем для підтвердження текстів реклам, замовлених рекламодавцем.
08.05.2007р. повторно редакції газети - ТОВ „Регіон-Реклама" направлено лист з метою встановлення рекламодавців всіх реклам, які позивач вимагає визнати недобросовісними та встановлення, якого змісту вони фактично замовлялись. Редакцією газети (ТОВ „Регіон-Реклама"). 17.05.2007р. повідомлено письмово відповідачу про відсутність у нього даних про рекламодавця та про виробника реклами ПП „ОСОБА_6", який згідно даним поштового відділення № 22 за вказаною адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-а, 5 пов., кореспонденцію не отримав. Відповідачу ні виготівником, ні розповсюджувачем реклами не представлено доказів, чи замовлялась реклама з використанням назв „АН Селяночка", „АН Наследие" рекламодавцем.
По суті 3-го та 4-го звернень позивача - представником рекламодавця 18.04.2007р. дані письмові пояснення та повідомлено, що назву „Наследие" ніколи в рекламі не замовляв, а інші рекламні оголошення на дату випуску газети 07.09.2006р. містили виключно достовірну інформацію. Фактично пояснення рекламодавця по суті відповіді стосувалось також звернення ОСОБА_1. від 26.03.2007р.
20.04.2007р. відповідачем направлено відповідь позивачу по результатах розгляду його звернень від 06.04.2007р. та від 16.04.2007р. та відмовлено у визнанні реклами недобросовісною.
Згідно з наданими відповідачу повноваженнями позивачу відмовлено з наступних причин:
Відповідно до ст. 1, ст. 27 Закону України „Про рекламу", висновків та рекомендацій, що містить „Коментар до Закону України „Про рекламу" за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами відповідальність покладено на рекламодавця, при прийнятті рішення вину рекламодавця необхідно довести, а для визнання реклами недобросовісною необхідно довести, що:
- реклама за своїм змістом не відповідає дійсності, містить неправдиву інформацію про рекламований об'єкт чи іншу неправдиву інформацію;
обов'язковою ознакою недобросовісної реклами є доведення завданої споживачу реклами шкоди матеріальної чи моральної.
По суті всіх рекламних об'яв рекламодавця СПД-ФО ОСОБА_2., розповсюджених в № 208 газети „Премьер-експресс" не доведено, що вони містили неправдиву інформацію. Позивачем не доведено завданої йому жодною із заявлених ним реклам шкоди матеріальної чи моральної.
Отже, відповідач у рамках наданих йому повноважень правильно застосував норму закону та не визнав рекламу, що міститься у 4-х зверненнях позивача, рекламодавця ФО-П ОСОБА_2., розповсюджену у № 208 від 07.09.2006р. газети „Премьер-експресс" недобросовісною.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а розгляд справи та прийняте рішення НОМЕР_2від 16.02.2007р. про накладення штрафу на рекламодавця СПД-ФО ОСОБА_2. законними.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими, не доведеними та не підлягаючими задоволенню.
Керуючись статтями 19 Конституції України, ст.ст. 26, 27 Закону України „Про рекламу", Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 25.05.2004р. „Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", статтями 86, 158-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Харківського обласного управління у справах захисту справ споживачів 3-і особи : ОСОБА_2, редакція газети „Премьер-експрес"," Про визнання протиправною бездіяльність, щодо визнання реклами СПДФО ОСОБА_2. недобросовісною її заборону та публічне спростування , Про визнання протиправною бездіяльність щодо визнання реклами АН "Селяночка" недобросовісною, визнання не чинним рішень, визнання протиправною відмову в розгляді, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди - ВІДМОВИТИ.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду, через Богодухівський районний суд шляхом подачі в 10-денний термін зі дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.