ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.12.11 р.                                                                                 Справа № 13/218                               

   Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до Відповідача: Колективного підприємства „Маріупольське спеціалізоване будівельно – монтажне управління № 4”, м. Маріуполь

про: стягнення суми  боргу в розмірі 59041грн.17коп. та пені в сумі 2272грн.62коп.

За участю прокурор: Лисенко С.І.- посвід. № 3284

представників сторін

від позивача:  ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 16.12.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю № 199 від 19.12.2011р.) - директор

ВСТАНОВИВ

Прокурор Орджонікідзевського району міста Маріуполя звернувся в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі – позивач) до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Колективного підприємства „Маріупольське спеціалізоване будівельно – монтажне управління № 4”, м. Маріуполь про стягнення суми боргу в розмірі 59041грн.17коп. та пені в сумі 2272грн.62коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за 1 – 4 квартал 2010 року та за 1-3 квартал 2011р. за договором купівлі-продажу № 247 від 27.06.2001р. щодо своєчасної та повної оплати об’єкту незавершеного будівництва, внаслідок чого виникла сума основного боргу у розмірі 59041грн.17коп., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Ухвалою від 01.12.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 20.12.2011р., сторони зобов’язані  надати документи та вчинити певні дії.

Відповідач у судове засідання 20.12.2011р. з’явився, надав відзив № 200 від 19.12.2011р., яким позовні вимоги визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні 20.12.2011р. прокурор, представники сторін підтримали позиції, викладені письмово та повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору, вважають, що доказів у справі достатньо для прийняття рішення по справі.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судового засідання прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

За змістом п. 2 ст. 121 Конституції України, п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру” та ст. 29 Господарського кодексу України прокурор управнений ініціювати позовне провадження задля захисту інтересів держави в особі відповідного органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження за позовом прокурора, поданим в інтересах відповідного органу, виходячи з ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України такий орган набуває статусу позивача.

27.06.2001р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі – продажу № 247 об’єкта незавершеного будівництва -  дев’ятиповерхового житлового будинку № 20, розташованого за адресою: м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, ЖМР „Східний -2”, пр. Жукова 58, згідно з яким продавець зобов’язується передати у власність покупцю об’єкт незавершеного будівництва -  дев’ятиповерхового житлового будинку № 20, розташованого за адресою: м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, ЖМР „Східний -2”, пр. Жукова 58 на земельній ділянці у розмірі 0,74 га, яка відведена під будівництво об’єктів на ЖМР „Східний-2” на підставі розпорядження Донецької обласної ради від 01.04.1991р.

Відповідно п. 1.2 договору право власності на незавершене будівництво переходить до покупця з моменту підписання акта приймання – передачі.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що згідно з актом оцінки вартості об’єкта незавершеного будівництва, який затверджено наказом управління міського майна від 17.05.2001р. № 207 вартість незавершеного будівництва становить 170031грн.

Згідно п. 1.4 договору вказаний у цьому договорі об’єкт продано за 170031грн.00коп.

Пунктом 2.1 договору встановлено, шо покупець зобов’язаний внести 153028грн.00коп. за придбаний об’єкт без суми грошових коштів у розмірі 17003грн., внесених покупцем раніше на рахунок продавця платіжним дорученням від 15.06.2001р. № 178.

Згідно п. 2.3 договору розрахунки за об’єкт здійснюються таким чином:

-          30% від ціни продажу об’єкту в сумі 34007грн.00коп. перераховуються протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору відповідно до платіжного доручення з рахунку покупця на рахунок продавця:

-          кошти в сумі 119021грн.00коп. надаються покупцю в розстрочку на 10 років до 2011 року з моменту нотаріального посвідчення договору. Вищевказані кошти сплачуються рівними частками покупцем щоквартально в сумі 2976грн.00коп. у квартал не пізніше 15 календарних днів після закінчення чергового  періоду. Якщо календарний квартал буде неповним, сума оплати визначається пропорційно кількості днів.

Відповідно п. 2.4 договору кошти, що сплачуються в розстрочку визначаються з урахуванням зміни ціни на дату внесення коштів за об’єкт незавершеного будівництва з урахуванням індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України.

Відповідно п. 13 договору цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у відповідних органах місцевих рад у 30 –денний термін з моменту підписання його сторонами.

26.07.2001р. зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом, тобто з цього часу почалося зобов’язання відповідача зі сплати вартості об’єкту, встановлений п. 2.3 договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за 1 - 4 квартал 2010р. сума по договору купівлі – продажу за придбаний об’єкт не сплачена, у зв’язку з чим виникла сума боргу в розмірі 37628грн.55коп.; заборгованість за 1-3 квартал складає 21412грн.62коп.

       Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив вартість об’єкту будівництва), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають  задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором купівлі - продажу № 247 від 27.06.2001р. та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також умовами укладеного між сторонами договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Договір № 247 від 27.06.2001р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі – продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.

        Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.         

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Як вже зазначалось, на виконання приписів норм законодавства та умов п. 13 договору, договір купівлі – продажу № 247 від 27.06.2001р. був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом 26.07.2001р.

Згідно п.5 ст.23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та п.2.3. договору відповідач зобов'язаний за придбаний об'єкт протягом  30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору (тобто з 26.07.2001р.) сплатити суму 30 % від ціни продажу в сумі 34007грн. Плата за об'єкт вноситься на підставі договору відповідно до платіжного доручення.

Кошти в сумі 119021грн. надаються покупцю в розстрочку на 10 років до 2011р. з моменту нотаріального посвідчення договору (з 26.07.2001р.). Вказані кошти сплачуються рівними частками покупцем щоквартально в сумі 2976грн. у квартал, не пізніше 15 календарних днів після закінчення чергового періоду.

Згідно ст.20 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” юридичним особам, зареєстрованим на території України, які відповідно до законодавства України є покупцями об'єктів незавершеного будівництва, після сплати ними             50 відсотків (для об'єктів незавершеного будівництва житловою призначення - 30 відсотків) вартості цих об'єктів, може надаватися розстрочка платежу на строк до п'яти років (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення - до 10 років). Кошти, що сплачуються в розстрочку, визначаються з урахуванням зміни ціни на дату внесення коштів за об'єкт незавершеного будівництва з урахуванням індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України. У разі, якщо індекс інфляції у будь-якому місяці становить менше 1, вважати його рівним 1.

Відповідно до п.п.4.1. та 4.2. договору № 247 від 27.06.2001р. кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї договором. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору. Пунктом 4.3. договору передбачено, що сторона, яка порушила зобов'язання відповідно до умов договору, повинна усунути їх.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем сума за договором купівлі-продажу за придбаний об'єкт у встановлені законодавством строки не сплачена. Борг з першого по четвертий квартали 2010 року складає 34375грн.78коп., донарахована індексація 3252грн.77коп., всього 37628грн.55коп.; борг за період з перший по третій квартали 2011р. за придбаний об'єкт приватизації становить 21165грн.61коп., донарахована індексація 247грн.01коп., всього 21412грн.62коп. Отже, всього – 59041грн. 17коп.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за об’єкт приватизації за спірні періоди, визнання відповідачем позовних вимог, позовні вимоги в частині заявленої суми боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 1123грн.07коп., нараховану за 3 – 4 квартал 2010 року, в сумі 1149грн.55коп. за період 1 – 3 квартал 2011р. на суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7.1. договору у разі порушення терміну оплати за об'єкт, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі двох облікових ставок Національного банку України на період оплати за кожен день прострочення.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.   

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

        Суд перевіривши  арифметичний розрахунок в частині вимог щодо стягнення пені за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство”, встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є обґрунтованим та таким, що відповідає вищенаведеним нормам законодавства, у зв’язку з чим визнаний судом вірним, заявлені вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 11, 509, 530, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Колективного підприємства „Маріупольське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 4”, м. Маріуполь про стягнення суми  боргу в розмірі 59041грн.17коп. та пені в сумі 2272грн.62коп.  задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Колективного підприємства „Маріупольське спеціалізоване будівельно – монтажне управління № 4” (юридична адреса: 87527, Донецька обл., м. Маріуполь, с. Каменськ, код ЄДРПОУ 01241295, р/р 26002301200060 в ПАТ „Банк Форум” м. Маріуполя, МФО 322948) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (юридична адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, будинок 25, код ЄДРПОУ 23599040) суму основного боргу в розмірі 59041грн.17коп., пеню в сумі 2272грн.62коп.

Стягнути  з Колективного підприємства „Маріупольське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 4” (юридична адреса: 87527, Донецька обл., м. Маріуполь, с. Каменськ, код ЄДРПОУ 01241295, р/р 26002301200060 в ПАТ „Банк Форум” м. Маріуполя, МФО 322948) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Управління державного казначейства (УДК) у Київському районі м.Донецька, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України (ГУ ДКУ) в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ: 34687001, рахунок: 31212206700006, код бюджетної класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 1411грн.50коп.

У судовому засіданні 20.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

                                                       Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.