02.11.2011

                Справа № 2-2436/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 року  Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді          Щербакова С.О.,

при секретарі              Васильченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовом, в якому, з урахуванням доповнень, просить стягнути з КП СМР «Севелектроавтотранс»середній заробіток за час фактичної затримки при звільненні з 15.04.2011р. по 16.05.2011 р. з розрахунку середньої денної заробітної плати 69,43 грн. у розмірі 1249,74 грн. Вимоги позивача мотивовані тим, що 15.04.2011 року вона на підставі наказу № 248 від 15.04.2011 року, була звільнена з КП СМР «Севелектроавтотранс» за ч.3 ст. 38 КЗпП України, проте, в порушення вимог ст.ст. 116,117 КЗпП України відповідач станом на 15.05.2011 року не здійснив кінцевий розрахунок при звільненні, а здійснив його лише 16.05.2011 року що є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час фактичної затримки при звільненні. Також позивачка просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 650 грн.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Також представник позивачки зазначав, що стягненню підлягає збільшена сума середнього заробітку, оскільки остаточний розрахунок був здійснений не вірно та був перерахований лише 10.10.2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що період затримки є незначним та пов'язаний із скрутним матеріальним становищем підприємства.   

Вислухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Трудові відносини регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці». Відповідно до ст.ст.21,94,97,110,115 Кодексу законів про працю України,ст.ст.1,15,21,24,29,30 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у вищезазначені строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.    

Судом встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з КП СМР «Севелектроавтотранс». На підставі наказу № 248 від 15.04.2011 року, позивач була звільнена з КП СМР «Севелектроавтотранс»за ч.3 ст. 38 КЗпП України. З матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок з позивачкою був проведений лише 16.05.2011 року. Таким чином позивачка має право на отримання суми середнього заробітку за час фактичної затримки при звільненні з 15.04.2011р. по 16.05.2011 р., тобто за 18 робочих днів. Заперечення представника відповідача суд не бере до уваги, оскільки посилання на скрутне фінансове становище підприємства не може свідчити про відсутність вини підприємства.

Проте, суд не може погодитись із розрахунком позивача, оскільки він виконаний невірно. Позивачка розраховувала розмір середнього денного заробітку з розміру вихідної допомоги, проте у даному випадку такий розрахунок повинен проводитись виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100.

Згідно розрахунку відповідача, проведеного належним чином, середня заробітна плата позивача склала 68,07 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час фактичної затримки при звільненні з 15.04.2011р. по 16.05.2011 р. у розмірі 1225,26 грн.=68,07 грн. Х 18 днів.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що середня заробітна плата має стягуватись по день перерахунку –10.10.2011 року, оскільки у суду відсутні докази того, що до цього часу позивачка не була згідна із остаточним розрахунком, а також враховуючи те, що поняття перерахунку не тотожне із поняттям остаточного розрахунку.  

Також суд не погоджується із розміром витрат на правову допомогу у сумі 650 грн., який заявлений позивачем, оскільки він заявлений без відповідного розрахунку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»та є завищеним. Тому суд вважає за необхідне у цій частині позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позвиача витрати на правову допомогу в сумі 300 грн.

Враховуючи вимоги ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави також підлягають стягненню судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи у суді пропорційно до розміру заявлених позовних вимог.   

На підставі статей 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 3,10,11,60,88, 212-215 ЦПК України, суд   

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної платі при звільненні по 16.05.2011 року в сумі 1225,26 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 300 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс»в дохід держави судовий збір в сумі 122,52 грн. та витрати з ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць.  

Рішення може бути оскаржено Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подачі в Нахімовський суд м.Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя                              /підпис/                                                     

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                           С.О. Щербаков