07.12.2011

    Справа № 2-560/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

 07 грудня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді          Щербакова С.О.,

при секретарі              Васильченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 у м.Севастополі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2007 році відповідачі були зареєстровані у вищезазначеній квартирі, яка належить позивачу на праві власності та з того моменту у ній не проживають. Позивач зазначає, що шлюб зареєстрований між ним та відповідачем ОСОБА_2 носив формальний характер та він зареєстрував у квартирі відповідачів, оскільки відповідачу ОСОБА_3, який є сином ОСОБА_2 необхідно було отримати паспорт. Також позивач зазначає, що відповідачі у добровільному порядку не бажають зніматись з реєстраційного обліку.

У судовому засіданні 06.12.2011 року позивач та його представник підтримали вимоги позову у повному обсязі, просили його задовольнити.

В судовому засіданні відповідачі та їх представник проти задоволення позову заперечували, пред’явили зустрічний позов про вселення у спірне житлове приміщення.

Ухвалою суду від 06.12.2011 року зустрічна позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення була прийнята до спільного розгляду із первісним позовом.

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що відповідачі з 2007 року проживали у спірній квартирі разом із позивачем як його члени сім’ї, проте наприкінці 2009 року позивач вигнав їх із займаного приміщення та після цього перешкоджав їм у вселенні.

Позивач та його представник проти задоволення вимог зустрічної позовної заяви заперечували.

Вислухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1, яка належить позивачу, зареєстровані позивач та відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3

З пояснень сторін вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 03.03.2007 року.

Свідок ОСОБА_4, який є сусідом позивача показав суду, що відповідачів та їх речей у квартирі позивача ніколи не бачив.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_5, який є сусідом позивача, показав суду що відповідачів та їх речей у квартирі позивача також ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_6, яка є сусідкою позивача показала суду, що відповідачів також ніколи не бачила.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7, яка є подругою відповідачки, показала суду, що позивач та відповідачка ОСОБА_2 після шлюбу проживали сумісно в квартирі позивача, за сумісні кошти купили телевізор, газову колонку та унітаз, ремонт робили за рахунок ОСОБА_2 Також свідок вказала, що позивач після скандалу у 2009 році вигнав відповідачів з квартири.

Свідок ОСОБА_8, яка є подругою відповідача ОСОБА_2 показала суду, що позивач вигнав ОСОБА_2 зі спірної квартири.

Свідок ОСОБА_9, яка є знайомою відповідачки, показала суду, що під час її роботи агітатором вона заходила до квартири позивача, якій їй у грубій формі розповів що відповідачка у квартирі не проживає та він не бажає її бачити.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає  право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є сусідами позивача та показали суду про відсутність понад року у спірному житловому приміщенні відповідачів та їх особистих речей, у суду є підстави для задоволення первісних позовних вимог. При цьому показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд оцінює критично, оскільки відомості про те що позивач вигнав відповідачів з квартири відомі їм зі слів самої відповідачки.

Крім цього, суд зауважує, що відповідачами не було надано інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт протиправної поведінки з боку позивача, а саме того що він вигнав їх зі спірної житлової площі.

За таких обставин первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.15, ст.405 ЦК Українист.ст.1, 10, 11, 15, 88, 205, 209, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 в м. Севастополі.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення –відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 45,50 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі в Нахімовський районний суд м.Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                   /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

 суду м. Севастополя                                          С.О. Щербаков