Судове рішення #20921207

           

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


"06" лютого 2012 р.Справа № 5/283/09


Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Сидоренко М.В.

                     Суддів Жекова В.І., Аленіна О.Ю.

при секретарі судового засідання Щербатюку О.В.

за участю представників сторін:

від боржника ТОВ „НК ЭКСПО” –не з’явився

від кредиторів:

ПП „Грейн-Юг” - не з’явився

ПАТ „Альфа-Банк” –Алишева В.М.

Ленінський районний центр зайнятості м. Миколаєва - не з’явився

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань в Україні в Ленінському районі м. Миколаєва - не з’явився

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  - не з’явився

ТОВ „ЕКОТЄХ” - не з’явився

від  ліквідатора Безабчук А.В. - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк”

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011р.

у справі  №5/283/09

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „НК ЭКСПО”

про банкрутство


В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011 р. (суддя Філінюк І.Г.) в задоволенні скарги  публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк”  (далі –ПАТ „Альфа-Банк”, Банк, Скаржник) на бездіяльність ліквідатора Безабчук А.В. (далі також Ліквідатор) при проведенні ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю „НК ЭКСПО” (далі –ТОВ „НК ЭКСПО”, Боржник) відмовлено повністю. Вказана ухвала прийнята на підставі висновків місцевого господарського суду про необґрунтованість доводів Скаржника.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ПАТ „Альфа-Банк” подало апеляційну скаргу, в якій Скаржник просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011 р. скасувати, задовольнивши скаргу Банку на дії ліквідатора Безабчук А.В., а саме: визнати діяльність Ліквідатора протиправною, усунути Безабчук А.В. від виконання обов’язків ліквідатора Боржника та призначити нового ліквідатора ТОВ „НК ЭКСПО”. Свої вимоги Скаржник обґрунтовує, зокрема, тим, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, та не надано правової оцінки доводам Банку, а саме: його посиланням на невиконання Ліквідатором вимог ухвали місцевого господарського суду від 16.03.2011 р. по даній справі про зобов’язання скликати нові збори кредиторів Боржника відповідно до вимог ст. 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство), на підставі чого Скаржник вважає засідання загальних зборів кредиторів Боржника від 07.04.2010 р. недійсними; ненадання Ліквідатором Скаржнику, як кредитору, щомісячної інформації щодо проведених Ліквідатором дій в рамках ліквідаційної процедури; невжиття Безабчук А.В. всіх заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна Боржника, що знаходиться у третіх осіб. Також Скаржник звертає увагу на те, що висновки місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі про можливість погашення витрат Ліквідатора в ліквідаційній процедурі до задоволення вимог заставного кредитора першої черги, за відсутністю інших, ніж заставні, коштів Боржника, не відповідають вимогам ч. ч. 1, 3 ст. 31 Закону України  про банкрутство.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Безабчук А.В. вважає, що: доводи Скаржника не відповідають дійсності, на підставі чого, на його думку, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Зокрема, Ліквідатор вказує, що представник ПАТ „Альф-Банк” приймав участь у голосуванні під час засідання загальних зборів кредиторів Банкрута 07.04.2010 р., голосував „за” та будь-яких зауважень щодо їх (зборів) легітимності не висловлював; на адресу Ліквідатора від Скаржника вимог про надання щомісячного звіту не надходило; оскільки арбітражний керуючий не є кредитором Боржника, на думку Ліквідатора, при відшкодуванні витрат пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство та роботою ліквідатора не повинні застосовуватись положення ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство щодо віднесення витрат, які виникли при проведенні ліквідаційної процедури, до вимог кредиторів будь-якої однієї черги; твердження Скаржника, що Ліквідатором не здійснювались всі необхідні заходи для повернення майна Боржника, яке незаконно утримується, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

18.01.2012 р. до суду надійшло клопотання кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань в Україні в Ленінському районі м. Миколаєва про розгляд справи за відсутністю вказаного кредитора. Судова колегія дійшла висновку, що відсутність названого кредитора не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Скаржника, колегія суддів, приходить до наступного.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з мотивів, наведених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає оскаржувану ухвалу обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, а також обставинам справи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, порядок реалізації майна Боржника та витрати розпорядника майна були затверджені на засіданні комітету кредиторів Боржника, що підтверджується протоколом засідання від 07.04.2010 р. (т. 3, а. с. 147). На засіданні комітету кредиторів ТОВ „НК ЭКСПО” від 22 квітня 2011 р. Скаржник був включений до комітету, що підтверджується протоколом засідання (т. 3, а. с. 148), затверджений раніше порядок  реалізації майна Боржника та витрати розпорядника майна Боржника не оскаржувались.

На засіданні комітету кредиторів Боржника від 25.10.2011 р., на якому, зокрема, виносилось питання про погашення витрат ліквідатора, представник Скаржника був присутній, про що свідчить копія протоколу вказаного засідання, надана до апеляційної інстанції ліквідатором Безабчук А.В. І хоча представник Скаржника голосував «проти»запропонованого порядку погашення витрат ліквідатора, вказане питання було вирішено більшістю голосів комітету кредиторів, що відповідає вимогам п. 9. ст. 16 Закону про банкрутство.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє твердження Скаржника про те, що Ліквідатором не було погоджено порядок продажу майна Боржника (далі також Банкрут), оскільки це суперечить обставинам справи.

Також апеляційна інстанція приходить до висновку, що вимоги Скаржника про надання йому права вирішального голосу на зборах кредиторів, які стали підставою для зобов’язання місцевим господарським судом Ліквідатора, в ухвалі від 16.03.2011 р., провести нові загальні збори кредиторів ТОВ „НК ЭКСПО”, задоволені під час включення Банку до складу комітету кредиторів Банкрута.

Матеріалами справи доводиться, що все майно, яке складає ліквідаційну масу Боржника, знаходиться під заставою Банку.

Відповідно до положень п. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Зокрема у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою та витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;  витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону. Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом. Виплати кредиторам, а також поточні комунальні та експлуатаційні платежі та інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури відповідно до положень п. п. 8, 9 ст. 30 Закону про банкрутство здійснюються з основного рахунку Боржника, відповідно до вимог ст. 31 цього закону, за рахунок коштів, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури.

Враховуючи положення зазначених вище норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, наведеним в оскаржуваній ухвалі, що у разі, коли всі майнові активи банкрута було передано в заставу і після продажу майна банкрута виручених коштів не вистачає для задоволення інших, крім заставодержателя, вимог першої черги, усі вимоги першої черги мають задовольнятись за правилами частини 3 статті 31 Закону; у таких випадках за правилами про конкуренцію різних вимог першої черги мають задовольнятись вимоги, необхідні для проведення самої ліквідаційної процедури (витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство) та наданням мінімальних соціальних гарантій персоналу (вихідна допомога звільненим працівникам банкрута). Такий висновок повністю узгоджується і з  положеннями п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.04.2002 р. № 01-8/447 (з наступними змінами і доповненнями) „Про деякі питання черговості задоволення  вимог кредиторів у справах про банкрутство”.

Апеляційна інстанція вважає обґрунтованим і висновок місцевого господарського суду про доведеність витрат Ліквідатора, зазначених ним у звіті станом на 01.10.2011 р.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія погоджується і з висновком місцевого господарського суду, що дії Ліквідатора, вчинені під час реалізації частини заставного майна Боржника та спрямовані на погашення витрат, пов’язаних із ліквідаційною процедурою, не містять порушень вимог чинного законодавства.

Колегія суддів також звертає увагу Скаржника, що, згідно п. 11. ст. 30  Закону про банкрутство, ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Отже, вказаний звіт надається саме комітету кредиторів боржника, а сам обов’язок ліквідатора обумовлюється вимогою про це такого комітету.

Відтак, твердження Скаржника про невиконання Ліквідатором обов’язку про надання особисто ПАТ „Альфа-Банку”, як кредитору, щомісячної інформації про проведення ліквідатором дій в рамках ліквідаційної процедури є безпідставними.

При цьому, з матеріалів справи видно та це встановлено апеляційною інстанцією, що ліквідатор  Безабчук А.В. звітувала про свою роботу та виконання покладених на неї обов’язків перед комітетом кредиторів Банкрута. Це, зокрема підтверджується наданою Ліквідатором до судового засідання апеляційної інстанції копією протоколу засідання комітету кредиторів Боржника від 10 січня 2011 р., а також копіями звітів Ліквідатора станом на 01.12.2011 р., із супровідним листом та позначкою про його отримання 30.11.2011 р. представником Скаржника, та станом на 01.01.2012 р., з доказами його направлення на адресу Скаржника як члена комітету кредиторів Банкрута цінним листом та описом вкладень цього листа від 10.01.2012 р.

Судова колегія не приймає до уваги і твердження Скаржника про невжиття Ліквідатором всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна Боржника, що знаходиться у третіх осіб. Так, вказані твердження базуються на тому, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.04.2011 р. позовну заяву  Ліквідатора про витребування майна Банкрута було повернуто без розгляду у зв’язку з невиконанням позивачем вимог законодавства; Ліквідатор, в порушення вимог чинного законодавства, наведені в зазначеній вище ухвалі порушення не усунув і не звернувся до суду з позовом повторно.

Між тим, зазначені доводи Скаржника спростовуються наданими Ліквідатором до суду апеляційної інстанції копіями документів, а саме: копією позовної заяви Ліквідатора від 3 вересня 2011 р. та копією ухвали  господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2011 р. про повернення позовної заяви без розгляду на підставі ненадання доказів  права власності на спірне майно. При цьому, судова колегія звертає увагу Скаржника на те, що назване спірне майно, яке було предметом вказаного вище позову, знаходиться у заставі Скаржника, з приводу чого Ліквідатором направлявся до ПАТ „Альфа-Банку” письмовий запит для отримання необхідних документів на підтвердження права власності. Однак, надані Скаржником Ліквідатору документи (копія виписки з балансу ТОВ „НК ЭКСПО”, лист Скаржника від 28.06.2011 р. вих. № 53960-11-б/б) були визнані судом недостатніми для підтвердження права власності на вказане майно.

Поряд з цим, Ліквідатор також звертався до утримувача майна, АТ СФ „Мисфа”, з вимогами про повернення спірного майна, що підтверджується, зокрема, копією рекомендованого листа від 14.07.2011 р. на адресу АТ СФ „Мисфа” та копією фіскального чеку про сплату коштів за відправку вказаного рекомендованого листа.

Апеляційна інстанція вважає цілком слушним зауваження місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі, яким суд звернув увагу Скаржника, що, вимагаючи усунення ліквідатора Безабчук А.В. та призначити нового ліквідатора по справі, ПАТ „Альфа-Банк” жодних пропозицій щодо нової кандидатури ліквідатора не надав, тоді як положення ч. 13 ст. 30 Закону про банкрутство, на які сам Скаржник посилається як у скарзі до місцевого господарського суду, так і у апеляційній скарзі, визначають, що призначення нового ліквідатора відбувається за пропозицією комітету кредиторів.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів відмовляє ПАТ „Альфа-Банк” в задоволенні апеляційної скарги. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011 р. слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, судова колегія, –

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ „Альфа-Банк” -  без задоволення.

                    

Головуючий суддя                                                Сидоренко М.В.          

          

Суддя                                                           Жеков В.І.


Суддя                                                                Аленін О.Ю.

          

Постанова підписана 08.02.2012  р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація