|
У Х В А Л А |
|
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И |
19 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, стягнення моральних збитків та визнання недійсним шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту частково недійсним та визнання права власності на ½ частини будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Полтави від 13 травня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, стягнення моральних збитків та визнання недійсним шлюбу, посилаючись на те, що відповідачем було зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 без присутності самої ОСОБА_4, ніяких шлюбних стосунків з нею у відповідача не було, а після смерті матері її покійного чоловіка відповідач відмовляється віддати їй документи на будинок, право власності на який нею було отримано за заповітом ОСОБА_3 Також зазначала, що відповідач змінив замки в будинку та не впускає її в будинок. Тому змушена була звернутися до суду.
У січні 2004 року ОСОБА_2 звернувся у суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним заповіту покійної ОСОБА_3 від 24 лютого 1999 року на користь ОСОБА_1
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Полтави від 13 травня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні спадковим майном, в тому числі господарством в АДРЕСА_1Полтавської обл. по АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито в сумі 8 грн. 50 коп В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Полтави від 13 травня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Полтави від 13 травня 2004 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Полтави від 13 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
Верховного Суду України : Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук