донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.02.2012 р. справа №25/163
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Донця О. Є., Скакуна О. А.,
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача:ОСОБА_2 - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь
на рішення господарського судуДонецької області
від07.12.2011р.
у справі№25/163 (суддя Сгара Е.В.)
за позовомпублічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь
до приватного підприємства «Аскона»м. Маріуполь Донецької області
простягнення 58 228,21 грн.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» (далі –позивач) звернулось до господарського суду в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі м. Маріуполь Донецька область з позовом до приватного підприємства «Аскона» (далі –відповідач) про стягнення вартості донарахованої електроенергії у розмірі 58 228, 21 грн., не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. (далі –Правила).
Ухвалю від 31.10.2011 р. господарський суд на підставі положень Закону України «Про акціонерні товариства»замінив позивача - відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», на його правонаступника - публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.12.2011р. у справі №25/163 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі з мотивів їх необґрунтованості та недоведеності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням заяви про уточнення №323 від 07.02.2012р.), в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що не може надаватися преюдиціального значення описовому фрагменту судового рішення у справі №6/328а. Крім того, скаржник зазначив, що судом не було враховано факт наявності у відповідача непогодженого резервного джерела електроенергії у порушення п.п. 7.3.6, 7.3.19 Правил технічної експлуатації електроустановок. Також заявник апеляційної скарги вважає, що судом здійснено помилкові висновки щодо невідповідності Акту про порушення Правил користування електричною нормам діючого законодавства, а також недоведеність факту самовільного підключення з посиланням на акт Держенергонагляду.
Представник скаржника у судовому засіданні 07.02.2012р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення скарги.
Відповідач у судовому засіданні 07.02.2012р. та відзиві на апеляційну скаргу проти вимог скаржника заперечував, вважає рішення обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджено матеріалами справи, між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго», правонаступником якого є позивач у справі, та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 11/641 від 06.10.2005р. (далі –Договір) з додатками, згідно з умовами якого, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами (п.1 Договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств. З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин сторони перебували у договірних відносинах.
13.09.2006р. представниками позивача проведено перевірку об’єкту відповідача за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої представниками позивача складений Акт № 022687 про порушення Правил (далі –Акт), який підписано трьома посадовими особами позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, із зазначенням, що представник відповідача директор ОСОБА_6 від підпису відмовився (копія - том 1 а.с. 13).
Згідно вказаного Акту встановлено, що відповідач порушив вимоги Правил, а саме: п.6.40 та/або п.п.1.3, 3.1, 3.2, 3.13, 3.16, 3.19, 5.1 Правил «самовільне підключення споживачем електроустановок до мережі енергопостачальника до приладу обліку без порушення схеми обліку (ввідний кабель перед ввідним автоматом розділений на магнітний пускач приховано прокладеним кабелем, правління магнітним пускачем здійснювалось через блок авто сигналізації з радіо брелоку)»; режим роботи: з 08-00год. до 16-00год., перерва з 11-00год. до 11-30год.; прилад обліку типу СТК3-10 №48072; перелік струмоприймачів споживача та їх потужність встановити неможливо за відсутності паспортних даних».
На підставі зазначеного Акту на засіданні комісії позивача при повторному перерахунку було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії в обсязі 170 560кВт/год на суму 58 228,21 грн., про що 22.03.2007 р. складено протокол № 12/11 засідання комісії з розгляду Акту.
В матеріалах справи відсутні належні докази вручення відповідачу зазначеного протоколу, про факт отримання відповідачем розрахункових документів на оплату свідчить підпис уповноваженої особи на рахунку №641/АПБ/022687 від 22.03.2007р.
У зв’язку з несплатою відповідачем зазначеної суми, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 5984,83 грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 26 Закону України „Про електроенергетику”, що кореспондується із положеннями п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Як вже встановлено, сторонами укладений Договір на постачання електричної енергії.
Відповідно до п.6.41 Правил (в редакції, що діяла у спірний період), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Як вже встановлено і підтверджено матеріалами справи, спірний Акт підписано трьома уповноваженими представниками позивача.
У судовому засіданні обох інстанцій позивачем надано пояснення, що оперативно-господарська санкція була застосовна у зв’язку з тим, що відповідачем здійснено бездоговірне самовільне підключення до електричної мережі енергопостачальника шляхом прихованого розділення ввідного кабелю.
Відповідач заперечуючи проти факту самовільного підключення посилався на наявність у нього альтернативного джерела живлення, що зумовило помилкові висновки при проведенні перевірки, а також на те, що в Акті не достатньо вихідних даних для здійснення нарахування вартості недоврахованої електроенергії.
Згідно з положенням п.6.40 Правил (в редакції, що діяла у спірний період) перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил (далі –Методика) за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
За приписами п. 2.1 Методики (в редакції, що діяла у спірний період) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення, зокрема, такого порушення Правил як самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Згідно із п. 6.41 Правил, в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Зі змісту Акту вбачається, що у порушення вказаної норми потужність усіх струмоприймачів зазначена не була з посиланням на відсутність паспортних даних. Крім того, згідно листа Донецького територіального представництва №30-4-18/1031 від 24.11.2006р., вбачається, що за результатами перевірки 13.09.2006р. споживача, електропопстачальник не вносив в Акт всі необхідні вихідні дані, зокрема: площу перерізу та матеріал ввідного кабелю, яким було виконано самовільне підключення. В Акті вказані лише параметри ввідного кабелю, а не кабелю за допомогою якого було здійснено самовільне підключення.
Також треба зазначити, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. у справі №6/328а за позовом приватного підприємства «Аскона»до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж про визнання недійсним Акту № 022687 про порушення Правил користування електричною енергією та зобов’язання відповідача підключити позивача до системи електропостачання, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2010р., встановлено наступні факти, що є преюдиціальними для господарського суду згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно акту обстеження Маріупольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій області ДМ 126 № 966 від 27.10.2006р. на підприємстві позивача було проведено комплексне обстеження технічного стану електроустановок, організації, експлуатації електрогосподарства та додержання встановлених режимів споживання електричної енергії та потужності представниками Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій області. Згідно даного акту обстеження не виявлено порушень, які викладені в акті №022687 від 13.09.2006р., слідів розділу ввідного кабелю не виявлено. Крім того, в акті обстеження зазначено, що в ході перевірки на підприємстві виявлено встановлене джерело автономного живлення (бензиновий генератор).
Інспекція Держенергонагляду у Донецькій області листом від 02.11.2006р. повідомила позивача про те, що на момент перевірки - 27.10.2006р. слідів розділу ввідного кабелю від трубостойки вводу на будівлі до опломбованого щита обліку не виявлено.
При проведенні перевірки 17.11.2006 року представниками позивача та представником відповідача за участю інспектора Держенергонагляду в Донецькій області Усачева І.Б. складено акт, якій з особливою думкою підписано представниками відповідача та Держенергонагляду в Донецькій області. В акті зазначено про те, що при дослідженні щитку обліку та ввідного рубильнику зауважень щодо цілісності пломб енергопостачаючою організації на клемної кришці прибору обліку № 5103634 та ввідного рубильнику № 5103635 не виявлено.
Із наведених вище обставин, при розгляді обставин щодо спірного Акту №022687 Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вказаний Акт не містить відомостей щодо того, яким чином було здійснено самовільне підключення до електропостачання. В акті не зазначено місце розподілу ввідного кабелю, а також яким саме кабелем виконано самовільне підключення.
Доводи скаржника щодо неможливості надання преюдиціального значення описовому фрагменту судового рішення у справі №6/328а колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки дані твердження суперечать принципу правової визначеності, що є основним елементом принципу верховенства права, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдинг” проти України». Крім того, вищезазначені факти встановлені в мотивувальній, а не описовій частині судового рішення.
Враховуючи викладене, позивачем не доведено і Акт не містить інформацію, яка б підтверджувала, що відповідачем по справі здійснювалось безоблікове споживання електричної енергії.
Оскільки Акт про порушення не містить відомостей щодо фактичних обставин порушення, яке начебто було виявлено у споживача під час обстеження 13.09.2006р. об’єкту відповідача за адресою: АДРЕСА_1, а з опису зазначеного в Акті порушення, неможливо встановити конкретного місця розділення ввідного кабелю та безоблікового приєднання, не зазначено, які саме електроустановки або струмоприймачі самовільно підключені до електромережі, тоді як необхідність зазначення цих даних передбачена Правилами.
У зв’язку з вищевикладеним судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що Акт не може бути прийнятий як належний доказ здійснення відповідачем порушень Правил, оскільки він не засвідчує конкретні обставини та ознаки виявленого порушення.
Крім того, як вірно зазначено місцевим господарським судом, доказів вручення споживачу протоколу засідання комісії з розгляду питання про порушення Правил та визначення об’єму недоврахованої електроенергії, а також суми заподіяних збитків №12/11 від 22.03.2007р. позивачем до матеріалів справи не надано, що згідно приписів п.6.42 Правил має наслідком нечинність рішення комісії щодо нарахування 58 228, 21 грн. Тому є безпідставним пред’явлення відповідачу до сплати зазначеної оперативно-господарської санкції.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Інших належних та допустимих доказів порушення відповідачем Правил, на підставі чого була нарахована спірна сума недорахованої електричної енергії, позивачем не надано, такого факту не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем Правил у вигляді самовільного безоблікового споживання електричної енергії.
Будь-яких порушень норм процесуального або матеріального законодавства з боку суду першої інстанції при розгляді ним справи не встановлено. Доводи позивача щодо неповноти дослідження господарським судом наданих доказів також не знайшли своє підтвердження.
Отже, відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2011р. у справі №25/163 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2011р. у справі №25/163 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2011р. у справі №25/163 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді О. Є. Донець
О. А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС