ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "08" лютого 2012 р.                                                                                    Справа № 32-31-7/434-10-4441  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

на ухвалувід 04.11.2011 р. господарського суду Одеської області (щодо розгляду грошових вимог Компанії "TYREN TRADE LTD", Корпорації "F.D. IMPORT & EXPORT Corp", дочірнього підприємства "Оазис" Корпорації "ФД Імпорт енд Експорт Корпорейшн",  товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт-Менеджмент", гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6)

та постановувід 06.12.2011 р. Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 32-31-7/434-10-4441 господарського суду Одеської області

про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Балтський  молочноконсервний комбінат дитячих продуктів", с. Білино Одеської області

розпорядник майнаСафронова С.В., м. Одеса

кредитори, грошові вимоги яких оскаржуються1.          Компанія "TYREN TRADE LTD", Беліз;

2.          Корпорація "F.D. IMPORT & EXPORT Corp", США;

3.          дочірнє підприємство "Оазис" Корпорації "ФД Імпорт енд Експорт Корпорейшн", м. Одеса;

4.          товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт-Менеджмент", м. Одеса;

5.          гр. ОСОБА_5 м. Одеса;

6.          гр. ОСОБА_6, м. Одеса;

в судовому засіданні взяв участь представник

скаржникаОСОБА_8, довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 32-31-7/434-10-4441 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2011 р. (суддя Грабован Л.І.), зокрема, визнано грошові вимоги до боржника Компанії "TYREN TRADE LTD" у сумі 18 127 170,30 грн., Корпорації "F.D. IMPORT & EXPORT Corp" у сумі 35 111 508,90 грн., дочірнього підприємства "Оазис" Корпорації "ФД Імпорт енд Експорт Корпорейшн" у сумі 53 442,25 грн., товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт-Менеджмент" у сумі 42 344 735,37 грн., гр. ОСОБА_5 у сумі 50 000 000 грн., гр. ОСОБА_6 у сумі 50 000 000 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. (судді: Єрмілов Г.А. –головуючий, Воронюк О.Л., Лашин В.В.) вказану ухвалу залишено без змін у цілому.

Не погоджуючись із винесеними судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі –скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України). Скаржник зазначає, що договори, на підставі яких заявлені спірні грошові вимоги, укладені між пов'язаними особами та деякі з цих вимог не підтверджуються первинними документами, що свідчать про здійснення господарських операцій.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги Компанії "TYREN TRADE LTD" у сумі 18 127 170,30 грн. складають суму зобов'язання боржника за договором про відступлення боргу від 05.10.2010 р. № 05/10/10, відповідно до якого ТОВ "Ексім-Проект Лтд" перевело на боржника борг за договором позики від 25.05.2005 р. №Б/05-1, укладеним між ТОВ "Ексім-Проект Лтд" та Компанією "TYREN TRADE LTD".

Визнані судами грошові вимоги Корпорації "F.D. IMPORT & EXPORT Corp" у загальній сумі 35 111 508,90 грн. ґрунтуються на ряді контрактів на поставку товарів, договорі купівлі-продажу корпоративних прав від 27.06.2008 р., а також договорі про перевід боргу від 01.09.2010 р. № 01/08/10, відповідно до якого спільне підприємство "АТТІС-Т" у формі товариства з обмеженою відповідальністю  перевело на боржника борг за договором кредиту від 20.12.1999 р. №КР-22, укладеним з Корпорацією "F.D. IMPORT & EXPORT Corp".

Грошові вимоги дочірнього підприємства "Оазис" Корпорації "ФД Імпорт енд Експорт Корпорейшн" правомірно визнані судами попередніх інстанцій лише частково, в сумі 43 062 грн. основного боргу та 10 380,25 грн. пені за договором  оперативного лізингу від 24.12.2003 р. № 24/12. Решта вимог, які становлять 216 102 грн. упущеної вигоди, правомірно відхилені судами з огляду на те, що вказані вимоги хоча і мають грошових вираз, проте випливають з негрошових зобов'язань. Тому такі вимоги повинні бути обчислені, тобто визначені відповідним судовим рішенням в порядку позовного провадження.

          Вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт-Менеджмент" у загальній сумі 42 344 735,37 грн. обґрунтовані наявністю заборгованості боржника за договорами комісії та договором про відступлення права вимоги від 08.10.2010 р. №08/10/10-Б.  

Гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 заявили грошові вимоги до боржника у сумі по 50 000 000 грн. кожний на підставі укладених з останнім ряду ліцензійних договорів про передачу права використання торгівельних марок "ЛАСУНЯ", "ДЕТОЛАКТ" та "Му".

На виконання вимог ст. ст. 1, 14 Закону про банкрутство при винесенні оскаржуваних судових рішень у частині визнання вказаних грошових вимог суди попередніх інстанцій встановили наявність усіх первинних документів (договорів, накладних, актів тощо), що підтверджують наявністю зобов'язань боржника.

Доводи касаційної скарги зводяться до неправомірності угод, на яких ґрунтуються спірні грошові вимоги.

Однак, колегія суддів зазначає, що при розгляді грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство не може вирішуватись питання щодо незаконності угод, на підставі яких заявлені такі вимоги. У справі про банкрутство суд не вирішує спір про право, а лише встановлює наявність або відсутність заборгованості боржника.

У межах справи про банкрутство господарський суд визнає недійсними угоди на спеціальних підставах, які встановлені ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство, або на підставах, передбачених цивільним законодавством, але лише ті угоди, які укладені між боржником та іншими особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації.

Що стосується угод, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредиторів, то такі угоди  повинні оспорюватись у позовному провадженні.

Посилання заявника касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій зробленого на його замовлення висновку від 29.08.2011 р. щодо аналізу платоспроможності боржника колегія суддів вважає безпідставним. Як вбачається, вказаний висновок був оцінений судами попередніх інстанцій згідно вимог ст. 43 ГПК України, а у касаційній скарзі заявник фактично вимагає надати перевагу одному доказу над іншим, що прямо суперечить ч. 2 ст. 1117 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі від 04.11.2011 р. місцевий господарський суд, окрім грошових вимог вищевказаних кредиторів, також визнав вимоги ТОВ "Квадро" та гр. ОСОБА_11, які скаржником у апеляційному порядку не оскаржувались. Проте суд апеляційної інстанції, переглянувши ухвалу суду першої інстанції лише в частині розгляду спірних грошових вимог, в резолютивній частині постанови зазначив про залишення ухвали без змін у цілому.

Відтак, непереглядаючи в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду в іншій частині та ненадаючи оцінки ухвалі в цій частині, суд апеляційної інстанції залишив її (частину ухвали) без змін. Залишення без змін ухвали в цілому порушує права інших учасників справи про банкрутство на її оскарження в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про необхідність у такому випадку залишення без змін ухвали суду першої інстанції тільки в частині тих грошових вимог, які є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.

У зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає відповідній зміні.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 43, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.

2.          Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. у справі №32-31-7/434-10-4441 змінити, виклавши абзац другий її резолютивної частини у наступній редакції:

          "Ухвалу господарського суду Одеської області  від 04.11.2011 р. у справі №32-31-7/434-10-4441 у частині розгляду грошових вимог Компанії "TYREN TRADE LTD", Корпорації "F.D. IMPORT & EXPORT Corp", дочірнього підприємства "Оазис" Корпорації "ФД Імпорт енд Експорт Корпорейшн",  товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт-Менеджмент", гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 залишити без змін.".

Головуючий                                                                             Б.М. Поляков  

Судді                                                                                                 В.М. Коваленко

               О.Є. Короткевич