Справа № 1-1324-99/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 червня 2011 року            Трускавецький міський суд Львівської області

в складі :  головуючого-судді                Грицьківа В.Т.

                 при секретарі                         Ринді О.О.

                 з участю прокурора              Стечкевич С.І.

                 з участю адвоката                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця             м. Борислав, Львівської області, громадянина України, українця, не одруженого, освіта неповна середня, не працюючого, раніше судимого 07.02.2009 року Бориславським міським судом за   ст.ст. 187 ч. 2, 69, 186 ч. 2, 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 27.01.2011 року перебуваючи поблизу пансіонату «Пролісок»по вул. С.Бандери в м. Трускавці, за попередньою змовою із ОСОБА_3, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, повторно, відкрито заволодів майном ОСОБА_4, а саме: жіночою шкіряною сумочкою вартістю 150 грн., в якій знаходились: мобільний телефон марки «Samsung E 530»вартістю 200 грн., окуляри вартістю 1300 грн., шкіряний гаманець вартістю 80 грн., гроші в сумі 200 грн., помада для губ марки «Rogue Pur Conturu»вартістю 15 грн., помада-блиск для губ марки «Jade»вартістю 12 грн., поїлка з написом «Трускавець»вартістю 10 грн., серветки марки «Smile»вартістю 0,5 грн., ключ з біркою вартістю 5 грн., чим спричинили ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1972,50 грн.

В ході судового розгляду підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в скоєному злочині, щиро розкаявся у вчиненому, а по суті пред’явленого йому обвинувачення пояснив, що 27.01.2011 року він на маршрутному таксі сполученням  «Борислав-Стебник»приїхав у м. Трускавець щоб прогулятися по курортному парку. Проходячи повз бювет, він зустрів свого знайомого ОСОБА_3. Вони вирішили випити спиртних напоїв і ОСОБА_3 купив пляшку горілки ємкістю 0,25 л. та дві пляшки пива ємкістю по 0,5 л. кожна. Розпивши на вулиці горілку та пиво, вони пішли гуляти. Йдучи по вулиці вони помітили, що неподалік них з протилежної сторони дороги йшла невідома жінка віком 40-45 років і ОСОБА_3 перейшов на протилежну сторону дороги, підбіг до цієї жінки та повалив на землю. Він підбіг до них та почав виривати з рук жінки її сумочку, однак одразу йому це не вдалося, бо жінка міцно її тримала та не віддавала. В цей час він почув, що позаду них почали кричати та бігти в їх сторону декілька чоловік, тому він все-таки вирвав сумочку та разом із ОСОБА_3 почали втікати. Пробігши близько двадцяти метрів ОСОБА_3 наздогнали, а йому вдалося втекти.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненому злочині доведена і іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, з чим погоджуються як він так і інші учасники процесу, оскільки підсудний ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’ям потерпілого, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 – є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 є з’явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття у вчиненому.

При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_2, суд приймає до уваги те, що підсудний вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, однак ніде не працює, не має зареєстрованого місця проживання, раніше судимий, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, під час умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі вчинив новий злочин.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ч. 2 ст. 186 КК України, суд  –

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Бориславського міського суду Львовівської області від 07.02.2009 року у виді позбавлення волі строком один місяць і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки один місяць.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін –тримання під вартою і строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 16.05.2011 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його оголошення, а для засудженого ОСОБА_2 протягом 15 діб з дня отримання копії вироку.

Суддя:В. Т. Грицьків