Судове рішення #20918794

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  33/1690/32/2012           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції ТІМОШЕНКО                                                        

Суддя-доповідач:  Тараненко Ю. П.          

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    

06 лютого 2012 року                                                                                           м.Полтава

   Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Тараненко Ю.П. при секретарі Погорілій Ю.І., з участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за ст.173-2 ч.1 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 13.12.2011 р.

                                          В С Т А Н О В И В :

         Цією постановою  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель  АДРЕСА_1  визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч. 1 КУпАП .

         Від адміністративної відповідальності за цим Законом звільнений  на підставі ст.247 п.7 КУпАП за перебігом строку накладення адміністративного стягнення .

         В судовому рішенні зазначено про надходження адміністративного матеріалу до суду, про невизнання вини  правопорушником, про укладення ним шлюбу з  гр-кою ОСОБА_5 та його розторгнення, наявність у подружжя неповнолітньої дитини і розподіл  між ними в  судовому порядку спільного майна.

        В постанові суду наведені  положення ст.ст. 173-2 ч. 1 та 251 КУпАП і зміст протоколу про адміністративне правопорушення за №008260 від 14.09.2010 р. про те, що  6.09.2010 р. близько 15 год. в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, перебуваючи у збудженому  стані, вчинив психологічне   насильство  в  сім»ї  відносно колишньої  дружини, а також мається посилання на показання  потерпілої ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, якими підверджується факт вчинення правопорушення  і мотиви, з яких суд не прийняв до уваги пояснення правопорушника - невизнання ним  своєї вини з метою захисту.

     В апеляційній скарзі ОСОБА_2  вчинення правопорушення заперечує.

     Вважає рішення суду необґрунтованим та незаконним і просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд .

     Заслухавши скаржника і його захисника на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що вона  підлягає  частковому задоволенню  з  наступних підстав .

     Диспозиція ст.173-2 ч.1 КУпАП, за якою суд визнав винним ОСОБА_2, передбачає вчинення протиправних дій, внаслідок  чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого.

     Розглянувши справу, суд не прийшов до певного висновку які ж саме конкретні протиправні дії були вчинені правопорушником, що підпадають під диспозицію даного Закону,  не навівши їх в  судовому  рішенні  та не вказавши й кваліфікуючу ознаку  вчиненого правопорушення .

     В порушення вимог ст. 283 ч. 2 КУпАП  в постанові суду не наведено  опис обставин, встановлених судом при розгляді справи.

      Замість цього, суд обмежившись лише посиланням в  судовому рішенні на зміст протоколу про адміністративне правопорушення, в якому вчинені правопорушником конкретні протиправні дії та кваліфікуюча ознака правопорушення не зазначені  також.

      В протоколі, всупереч правилам ст.256 КУпАП не вказана суть  вчиненого адміністративного правопорушення, а формально наведений лише зміст диспозиції ст.173-2 ч. 1 КУпАП.

      Фактично не підтвердила суду вчинення правопорушником  конкретних  протиправний дій відносно неї, які б підпадали під диспозицію вищевказаного Закону і сама  потерпіла ОСОБА_5

      Як вбачається із змісту її показань в протоколі судового засідання остання  пояснила, що  вона застала свою неповнолітню дитину вдома у збудженому стані, яка плакала, у зв»язку з тим, що ОСОБА_2 до цього проводив в квартирі відеозапис, здійснюючи тим  самим на свого  малолітнього сина  психологічний тиск.

       В той  же час,  пояснень з того приводу, яке ж саме психологічне насильство бувшим чоловіком  було вчинено в цей день відносно неї (згідно даних адміністративного протоколу) та які наслідки могли мати чи мали місце внаслідок цього,  потерпіла суду не надала.  

       Дані про це в  її показаннях  суду відсутні .

       Первісні   письмові  пояснення  останньої з  цього  приводу  суперечливі.

       Так, в заяві від 6.09.2011 р. ОСОБА_5 вказувала, що 6.09.2011 р. бувший чоловік   вчинив сварку, штовхав, знімав на відео, принижував її .

       В  письмовому  поясненні за цей же день стверджувала, що 6.09.2011 р. останній  влаштував сварку і вдарив її головою об стінку, відмовившись водночас від  проходження медичного освідчення .

       В  письмовій заяві до  міліції  від 8.09.2011 р. потерпіла  вказала, що 6.09.2011 р. ОСОБА_2 зламав двері в квартиру, не вказуючи про інші вчинені ним протиправні дії.

       В окремому письмовому поясненні підтвердила також лише факт злому вхідних дверей в квартиру 6.09.2011 р.

       Допитані  судом  свідки  ОСОБА_7 і ОСОБА_6 факт застосування  до ОСОБА_5 6.09.2010 р. психологічного насильства фактично не  підтвердили.

       Свідок  ОСОБА_8- дільничий інспектор міліції, пояснив місцевому суду, що між бувшим подружжям ОСОБА_5  виникають постійні  сварки, у  зв»язку з тим, що  потерпіла не допускає  чоловіка в належну йому  квартиру.

        Останні подавали численні скарги до міліції з цього приводу, результати розгляду яких і вимусили його скласти адміністративні протоколи про вчинення правопорушень на обох скаржників (відносно одних і тих же подій, що мали місце між ними 6.09.2010 р.) .

         В ході проведення неодноразових дослідчих перевірок по даним фактам від 22.09.2010 р.; 8.11.2011 р. та 30.12.2011 р. встановлено, що сварки між бувшими подружжям мають обопільний характер, встановлена неправомірна поведінка  самої потерпілої, у зв»язку з чим з нею проводилися профілактичні бесіди та виносилися офіційні застереження про недопущення антигромадської поведінки .

         Окрім, вищенаведених  пояснень потерпілої,  свідчень ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 інших достовірних  доказів доведеності вини ОСОБА_2 у  вчиненому правопорушенні в судовому засіданні не добуто, а в постанові  суду не наведено .

          За таких обставин висновок суду про вчинення ОСОБА_2 насильства в сім’ї  слід  вважати неправильним, оскільки він не ґрунтується на фактичних обставинах справи, рішення по якій  судом постановлено з порушенням норм КУпАП, що дає підстави судове рішення скасувати, а провадження у справі закрити .

          Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП  апеляційний  суд,-

                                      П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

         Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити  частково.

          Постанову  Октябрського  районного  суду  м.Полтави від 13 грудня 2011 р. відносно ОСОБА_2 скасувати, а  провадження у справі  про адміністративне правопорушення за ст.173-2 ч. 1 КУпАП відносно нього  закрити на підставі ст.247 п.1) КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення .

          

     


Суддя   Ю. П. Тараненко


        

Копія































          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація