Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

                            Справа № 2-742/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого                          –судді Попова В.В.,  

              при секретарі                         –Іващенко Н.О.,

          за участю:

представника позивача,

помічника прокурора                              - Чубенко Р.І.,

відповідача                                                             - ОСОБА_1,

представника відповідача                                    - ОСОБА_2,

представників третіх осіб                           - ОСОБА_3,

- ОСОБА_4,

          третьої особи

і законного представника малолітнього          - ОСОБА_5,

третьої особи

приватного нотаріуса                              - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, позовну заяву Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 до ОСОБА_1, комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Інгулецької районної ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, орган опіки та піклування виконавчого комітету Інгулецької районної ради в інтересах малолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_5 як законний представник малолітнього ОСОБА_8, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, виконавчий комітет Самарської районної ради м. Дніпропетровська про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, про витребування квартири, скасування державної реєстрації права власності на квартиру -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Інгулецького району м. Кривого Рогу звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів, який уточнював під час розгляду справи і в останній редакції від 16.11.2011 року просить суд визнати недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2, витребувати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 від добросовісного набувача ОСОБА_1 та повернути її законному власнику - малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 від 08.10.2009 року, зареєстровану за ОСОБА_1, як за власником.

В обґрунтування вищевказаних вимог позивач зазначив, що 25.12.2007 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до договору купівлі продажу квартири стала власником квартири АДРЕСА_2.

При проведенні прокурорської перевірки було встановлено, що зазначена квартира вибула з володіння малолітньої ОСОБА_7

Так, 28 вересня 2009 року гр. ОСОБА_9, яка діяла від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_7 на підставі рішення Виконавчого комітету Самарської районної ради м. Дніпропетровська від 18.09.2009 року під № 950 продала зазначену вище квартиру, яка належала малолітній ОСОБА_7, відповідачу ОСОБА_1

При цьому Самарською районною радою в м. Дніпропетровську рішення під № 950 від 18.09.2009 року не виносилось, дане підроблене рішення було виготовлено ОСОБА_9, яка в подальшому, при здійснені угоди купівлі-продажу квартири, надала це рішення приватному нотаріусу ОСОБА_10 з ціллю продажу зазначеної квартири.

Таким чином у ОСОБА_9 на момент укладення договору купівлі-продажу не було законних підстав на право відчуження майна, яке належало її малолітній донці ОСОБА_7

Отримані від продажу квартири кошти були передані гр. ОСОБА_9 і вона розпорядилася ними за власним розсудом, витративши їх на особисті потреби, таким чином позбавивши свою неповнолітню дитину ОСОБА_7 її житла без її волі.

За вказаним вище фактом 15.03.2010 року прокуратурою Інгулецького району м. Кривого Рогу було порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 190, ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України, яка на теперішній час закрита на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України в зв’язку зі смертю ОСОБА_9

Також до прокуратури Інгулецького району м. Кривого Рогу надійшла окрема ухвала Самарського районного суду по цивільній справі № 2-539/11 за заявою органу опіки та піклування Самарської районної ради м. Дніпропетровська у якій йдеться мова про необхідність забезпечення охорони прав малолітньої ОСОБА_7 шляхом повернення останній житла, яке незаконно вибуло з її володіння.

В судовому засіданні помічник прокурора підтримав уточнений позов повністю, просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову повністю, зазначивши, що придбала спірну квартиру згідно з діючим законодавством і не підробляла для цього ніяких документів.

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову повністю, надавши письмові заперечення і звернув увагу суду на ту обставину, що посилання позивача на положення п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, що спірна квартира вибула з волі малолітньої ОСОБА_7 не з її волі є безпідставним і насамперед зазначена норма цивільного кодексу захищає позицію відповідача, оскільки у малолітньої особи взагалі відсутнє волевиявлення і в даному випадку, відповідно до чинного законодавства, її волю була представлена не органом опіки та піклування, матір’ю, яка не була позбавлена батьківських прав. Також, представник відповідача зазначив, що на даний час в спірній квартирі зареєстрований і мешкає інша малолітня дитина –ОСОБА_8 і в разі задоволення позову будуть порушені вже його права. При цьому ні відповідач ОСОБА_1, яка купила спірну квартиру ні її дочка ОСОБА_5, яка на даний час там зареєстрована і проживає разом з сином не порушували права малолітньої ОСОБА_7, що зробили ті особи, які підробили рішення виконавчого комітету Самарської районної ради м. Дніпропетровська, а прокуратура Інгулецького району м. Кривого Рогу закрили провадження за надуманими підставами. Просив постановити окрему ухвалу суду, якою довести до відома прокурора Дніпропетровської області або прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу про необхідність встановлення осіб, які підробили зазначене вище рішення і притягнення їх до кримінальної відповідальності, оскільки їх дії, які призвели до порушення прав двох малолітніх осіб на даний час залишаються без покарання.

Від відповідача, комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»до суду надійшло клопотання про слухання справи у відсутність їх представника і винести ухвали про закриття провадження у справі в частині притягнення КП ДОР «Криворізьке БТІ» в якості відповідача, оскільки їх підприємство не має жодного відношення до спору, крім того їх підприємство здійснює владні управлінські функції на основі законодавства і виступає в якості відповідача чи позивача лише в порядку адміністративного судочинства.

Третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Інгулецької районної ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги повністю, просив задовольнити позов.

Третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Інгулецької районної ради в інтересах малолітнього ОСОБА_8 вважала, що позов не підлягає задоволенню, оскільки це порушить права малолітнього ОСОБА_8, який зареєстрований в спірній квартирі.

Третя особа - ОСОБА_5 в своїх інтересах і як законний представник малолітнього ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення позову повністю, оскільки в разі задоволення позову вона і її малолітня дитина залишиться на вулиці.

Третя особа - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 вважав, що позов не підлягає задоволенню.

Від третьої особи, виконавчого комітету Самарської районної ради м. Дніпропетровська до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно до Договору купівлі-продажу від 25.12.2007 року з однієї сторони ОСОБА_11 надалі «Продавець»та з другої сторони малолітня дитина –ОСОБА_7, надалі «Покупець», від імені якої діє законний представник її мати ОСОБА_9 уклали договір про те, що Продавець продав, а Покупець купив квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 46, 47).

Отже судом встановлено, що малолітня ОСОБА_7 набула право власності на вищевказану квартиру, що у свою чергу підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 13.03.2008 року (а.с. 50).

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради від 18.09.2009 року за № 950 ОСОБА_9 було дозволено продаж квартири за адресою: АДРЕСА_2 від імені малолітньої ОСОБА_7 (а.с. 55).

Відповідно до власноручно написаної заяви ОСОБА_9 приватному нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 28.09.2009 року, отриманого прокуратурою Інгулецького району м. Кривого Рогу під час виїмки ОСОБА_9 повідомила про відсутність малолітніх та неповнолітніх дітей, які мають право користуватися квартирою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 54).

Згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 28.09.2009 року малолітня ОСОБА_7 в особі законного представника, матері ОСОБА_9 на підставі Рішення Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради від 18.09.2009 року за № 950 передала у власність ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7, 8).

Право власності на спірну квартиру відповідач ОСОБА_1 набула 08.10.2009 року і являється її єдиним власником (а.с. 51, 154, 155).

Отже судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем зазначеної вище квартири, в якій на даний час зареєстровані і проживають її дочка –ОСОБА_5 і онук ОСОБА_8 (а.с. 192, 193), місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_3.

Згідно окремої ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2011 року, постановленою по цивільній справі за позовом органу опіки та піклування Самарської районної у місті Дніпропетровську ради до ОСОБА_13, третя особа: ОСОБА_14, за участю прокурора Самарського району м. Дніпропетровська про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів прокуратурою Самарського району м. Дніпропетровська за фактом незаконного продажу квартири було зібрано матеріал і з’ясовано, що органом опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради питання про надання дозволу на продаж квартири неповнолітньої не розглядався, для прийняття рішення матеріали були направлені за місцем знаходження квартири –до прокуратури Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с. 3).

Відповідно до постанови помічника прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу від 15.03.2010 року була порушена кримінальна справа за фактом зловживання службовим положенням посадовими особами виконкому Самарської районної у м. Дніпропетровську ради за ознаками ч. 1 ст. 364 КК України, а також у відношенні не встановленої особи, яка обманним шляхом продало квартиру, належну малолітній ОСОБА_15 за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України (а.с.10).

Відповідно до постанови від 29 листопада 2010 року помічника прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Чубенко Р.І. провадження по кримінальній справі за фактом зловживання службовим положення посадовими особами виконкому Самарської районної у м. Дніпропетровську ради за ознаками ч. 1 ст. 364 КК України закрито, в зв’язку з відсутністю в діях посадових осіб складу злочину, за фактом шахрайських дій ОСОБА_9 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України закрито у зв’язку зі смертю ОСОБА_9, за фактом підроблення документу з ціллю отримання права на розпорядження майном за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України закрито у зв’язку зі смертю ОСОБА_9, за фактом використання завідомо підробленого документа за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України закрито у зв’язку зі смертю ОСОБА_9 (а.с. 36, 37). Дана постанова на даний час не оскаржена і не скасована.

Відповідно до постанови помічника прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Чубенко Р.І. про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 листопада 2010 року в матеріалах поданого позову в порушенні кримінальної справи у відношенні невстановлених осіб, які надавали допомогу ОСОБА_9 під час продажу квартири за адресою АДРЕСА_2 відмовлено, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України (а.с. 53). Дана постанова на даний час не оскаржена і не скасована.

Відповідно до Листа № 360/1 від 24.02.2010 року Самарської районної у місті Дніпропетровську ради на ім’я прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу на вимогу про надання інформації рішення виконкому Самарської районної у місті Дніпропетровську ради від 18.09.2009 року № 950 не існує (а.с. 6).

Відповідно до Листа № 360/2 від 24.02.2010 року Самарської районної у місті Дніпропетровську ради на ім’я прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу на вимогу про надання інформації у 2007 –2009 роках рішення виконкому Самарської районної у місті Дніпропетровську ради про надання дозволу на продаж квартири АДРЕСА_2 не приймалося (а.с. 52).

Відповідно до Листа № 2-17/1676 від 08.08.2011 року Самарської районної у місті Дніпропетровську ради, адресованого Інгулецькому районному суду м. Кривого Рогу виконавчим комітетом Самарської районної у місті Дніпропетровську ради не приймалося рішення від 18 вересня 2009 року № 950 про надання ОСОБА_9 дозволу на продаж квартири від імені малолітньої доньки за адресою: АДРЕСА_2. 18.09.2009 року проводилось засідання виконавчого комітету районної у місті ради і були прийняті рішення за № з 480 по 532, всього за 2009 рік виконавчим комітетом прийнято 711 рішень (а.с. 99-114).

Таким чином судом встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9, яка діяла від імені малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 відчужила квартиру, належну на праві власності малолітній ОСОБА_9 добросовісному набувачу ОСОБА_1 на підставі підробленого Рішення виконкому Самарської районної у місті Дніпропетровську ради про надання дозволу ОСОБА_9 на продаж приватної квартири від імені малолітньої, яке зазначеним виконавчим комітетом в дійсності не приймалось.

Відповідно до постанови про закриття кримінальної справи під час проведення досудового слідства по кримінальній справі № 53099015 за ознаками ч. 1 ст. 364 КК України, ч. 1 ст. 190 КК України малолітня ОСОБА_7 в своїх поясненнях зазначила, що її мати ОСОБА_9, діючи від свого імені продала належну їй квартиру і в цьому їй допомагали невідомі їй особи. При цьому помічником прокурора Чубенко Р.І. під час досудового слідства було встановлено, що отримані від продажу квартири кошти були передані ОСОБА_9, що у свою чергу не заперечується відповідачем ОСОБА_1, і вона розпорядилась ними за власним розсудом, витративши їх на власні потреби, позбавивши малолітню дочку ОСОБА_7 належного їй житла  (а.с. 36, 37).

Відповідно статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства»передбачається, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання. Відповідно до частини третьої статті 18 вищезазначеного Закону органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Сімейного Кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

видавати письмові зобов'язання від імені дитини;

відмовлятися від майнових прав дитини.

У пункті 6.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 р. №34/166/131/88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. за №387/3680, визначено, що органи опіки та піклування вирішують питання щодо збереження за неповнолітніми житла, а також щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, крім іншого, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином факт того, що ОСОБА_9 не мала законних підстав для продажу зазначеної квартири і при продажу квартири діяла не в інтересах її власника - малолітньої ОСОБА_9, а також того, що зазначена спірна квартира вибула з володіння власника –малолітньої ОСОБА_7 не з її волі і була придбана відповідачем ОСОБА_1 в особи, яка не мала права його відчужувати, про що відповідач не знала і не могла знати на думку суду підтверджені належними доказами і є доведеними.

Вищенаведеними нормами діючого законодавства спростовується позиція представника відповідача стосовно того, що спірні правовідносини у справі не можуть регулюватися п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України і волю малолітньої ОСОБА_7 не може представляти орган опіки та піклування.

Отже вимоги позивача про витребування спірної квартири від добросовісного набувача ОСОБА_1, повернення її законному власнику - малолітній ОСОБА_7 і скасування державної реєстрацію права власності на квартиру підлягають задоволенню.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, з урахуванням наведених норм цивільного законодавства вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу не підлягає задоволенню.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача, комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»про закриття провадження у справі в частині притягнення КП ДОР «Криворізьке БТІ»в якості відповідача на тій підставі, що їх підприємство здійснює владні управлінські функції на основі законодавства і виступає в якості відповідача чи позивача лише в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно обставин справи дії або бездіяльність КП ДОР «Криворізьке БТІ»не оспорюються як протиправні. При цьому задоволення вимоги позивача про витребування вищезазначеної квартири від добросовісного набувача, за яким вже зареєстроване право власності на неї передбачає подальше скасування державної реєстрації права власності на цю квартиру.

Судом не приймається до уваги думка третіх осіб - органу опіки та піклування виконавчого комітету Інгулецької районної ради в інтересах малолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_5 і приватного нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, які вважають, що рішення не підлягає задоволенню, оскільки це приведе до порушення прав малолітнього ОСОБА_8 з огляду на наступне.

Предметом даного віндикаційного позову є квартира за адресою АДРЕСА_2 і приводом звернення до суду з даним позовом став захист прав малолітньої ОСОБА_7 на належне їй майно - вищезазначену квартиру, яка незаконним шляхом, вибула з її володіння не з її волі до володіння добросовісного набувача. Зазначені обставини і були предметом доказування у справі.

Інші питання, зокрема реєстрація певних осіб в зазначеній квартирі не є предметом спору і не мають значення для ухвалення рішення у цій справі.

Щодо клопотання представника відповідача про постановлення окремої ухвали суду, про доведення до відома прокурора Дніпропетровської області або прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу про необхідність встановлення осіб, які підробили зазначене вище рішення і притягнення їх до кримінальної відповідальності суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Під час розгляду справи було встановлено, що помічником прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні невстановлених осіб, здійснюючих допомогу ОСОБА_9 при продажу квартири за адресою АДРЕСА_2 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України (а.с. 53).

На даний час зазначена постанова не скасована.

Отже питання, яке представник відповідача поставив в клопотанні про постановлення окремої ухвали було вирішено в вищевказаній постанові, яка не оскаржена і на даний час є чинною. Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення вищевказаного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 СК України, ст.ст. 215, 224, 388 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Витребувати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 від добросовісного набувача ОСОБА_1 та повернути її законному власнику - малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 від 08.10.2009 року, зареєстровану за ОСОБА_1, як за власником.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                     В.В. Попов.