Справа № 22ц-120/12
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Сусловій А.М.
за участю: представника апелянта ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-120 за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк», на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання незаконним підвищення процентної ставки та визнання недійсним частково кредитного договору,
в с т а н о в и л а :
У червні 2011 року ОСОБА_2, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що 26 квітня 2007 року між нею та відповідачем було укладено кредитний договір №HMPWGA00000716, за яким їй надавався кредит у сумі 22 000 грн. –20 000 грн. –на ремонт будинку, а 2 000 грн. –на сплату страхових платежів шляхом видачі готівки через касу у вигляді не поновлювальної лінії на період з 26 квітня 2007 року по 25 квітня 2017 року включно зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та інших платежів. Позивачкою було отримано 20 000 грн. Відповідно до п. 7.1 укладеного договору, сторонами узгоджено, що в період з 25 по 30 число кожного місяця позивачка повинна була надавати банку кошти у сумі 353,37 грн., що складались із заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом та винагороди. Однак, 14 січня 2009 року отримала лист №20.1.3.2/6-37106 від 9 січня 2009 року не за адресою місця проживання ОСОБА_2, без мокрого підпису голови правління банку із вказівкою про зміну відсоткової ставки з 1 січня 2008 року про збільшення процентної ставки до рівня 26,88%. Вважаючи, що у листі допущено помилку стосовно дати, а мається на увазі 2009 рік, позивачка особисто у письмовій формі повідомила відповідача про свою незгоду на збільшення процентної ставки до 26,88% та в подальшому продовжувала добросовісно виконувати взяті на себе зобов’язання.
___________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Боб’як Б.В. Справа № 22ц-120
Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 27
Позивачка неодноразово зверталась до банку з проханням врегулювати питання підвищення процентної ставки в добровільному порядку, проте банк у своєму листі обґрунтував зміну відсоткової ставки тим, що з 30 квітня 2008 року у банка виникло право збільшити відсоткову ставку.
Вважаючи підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки за вказаним договором незаконним, просила суд визнати незаконним з 9 січня 2009 року збільшення банком процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором від 26 квітня 2007 року та зобов’язати його зробити перерахунок сплачених позивачкою платежів на виконання договірних зобов’язань із зарахуванням фактично сплачених сум, виходячи із процентної ставки 15,12% за період з 1 лютого 2009 року; визнати недійсною з 9 січня 2009 року умову пункту 2.3.3. вказаного кредитного договору в частині права банку на власний розсуд здійснювати одностороннє розірвання договору; стягнути з банку судові витрати.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 21 вересня 2011 року позов задоволено частково. Визнано незаконним збільшення з 9 січня 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк»процентної ставки за договором кредиту від 26 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_2 і зобов’язано його правонаступника –ПАТ КБ «ПриватБанк»здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_2 платежів на виконання договірних зобов’язань із врахуванням фактично сплачених сум відповідно до умов договору за їх призначенням за процентною ставкою у розмірі 15,12% з 1 лютого 2009 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з банку на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати: 51 грн. по оплаті судового збору, 120 грн. по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1 536 грн. по оплаті правової допомоги.
Не погоджуючись з таким рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк»в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_2
Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи та чинному законодавству, порушено норми матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що в судовому засіданні не було доведено обставин, на які посилався позивач.
Місцевий суд неправомірно не врахував право банку на підвищення в односторонньому порядку розміру процентної ставки до вступу в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
На думку представника апелянта, суд проігнорував умови укладеного договору. Крім того, про розгляд справи на момент винесення судового рішення відповідач не був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідача, представника публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 2.3.1. вказаного кредитного договору передбачено, що банк
має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий фонд, або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Відповідно до п. 2.3.3. Договору при виникненні кожного з наступних подій: відмови позичальника в оформленні якого-небудь з договорів, договорів застави, іпотеки, поруки, догорів страхування згідно п. 2.2.7 даного договору, порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного договору, у тому числі порушенні цільового використання, порушення заставодавцем зобов'язань по договорах та інше, банк, на власний розсуд, має право: а) зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, б) розірвати договір в судовому порядку, в) згідно ст.651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»від 12 грудня 2008 року, яким ЦК України доповнено статтею 1056-1, набрав чинності з 9 січня 2009 року.
Згідно з п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільність курсової політики.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 26 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ПриватБанк»укладено кредитний договір №HMPWGA00000716 про надання позичальнику кредиту на суму 22 000 грн. (а.с. 10-12). 25 грудня 2008 року банком було прийняте рішення про підвищення з 1 лютого 2009 року процентної ставки до 26,88% на рік за вищезазначеним договором ( а. с. 51). 9 січня 2009 року ПАТ «ПриватБанк» позивачу відправив листа про підвищення процентної ставки ( а. с. 14), який вона отримала 14 січня 2009 року. Непогоджуючись з зазначеним, ОСОБА_2 16 січня 2009 року надіслала ПАТ «ПриватБанк» заперечення (а.с. 15). Відповідно до листа-повідомлення банку від 19 червня 2009 року (а.с. 17) позивачці було запропоновано звернутись до банку для з’ясування суми заборгованості та повідомлено, що у випадку невиконання вимог договору по сплаті за кредит протягом 5 робочих днів з моменту отримання цього листа банк вимушений буде звернутись до суду із позовною заявою про звернення стягнення на особисте майно позичальника та реалізувати його з аукціону. З листування між сторонами за кредитним договором вбачається незгода ОСОБА_2 на збільшення процентної ставки та переконання банку у тому, що він має право на збільшення її в односторонньому порядку та пропозиції з'явитись позичальнику до банку з метою отримання документів про позичкову заборгованість.
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що 9 січня 2009 року набрала чинності ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України за якою процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідач не надав суду доказів, що голова правління банку має право згідно із діючим на той час законодавством та договором між сторонами одноособово збільшувати розмір процентної ставки. Також з боку відповідача не було надано доказів, коли рішення про збільшення процентної ставки за користування кредитом набуло чинності і чи повідомлялась позивачка протягом 7 днів з дати набрання чинності зміненої процентної ставки.
Незважаючи на те, що рішення про підвищення процентної ставки за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк» було прийнято до набрання чинності законом, відповідно до якого умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, повідомлення про це позивачу направлено коли зазначений закон вже набрав чинності. Після отримання повідомлення про підвищення процентної ставки ОСОБА_2 не погодилась сплачувати відсотки за новою ставкою, у зв’язку з чим банк відповідно до ст. 652 ЦК України повинен був звернутись до суду.
Договір, відповідно до ст. 640 ЦК України, є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Позивач відповіді про прийняття такої пропозиції не направляла.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про підставність вимог позивача.
В матеріалах справи знаходиться розписка представника банку про те, що він повідомлений про судове засідання 21 вересня 2011 року, що спростовує посилання апелянта, що він не був повідомлений про судове засідання ( а. с. 54)
Вище викладене спростовує посилання апелянта, що в судовому засіданні не було доведено обставин, на які посилався позивач.
Саме проаналізувавши умови укладеного договору, Законів суд прийняв обґрунтоване та законне рішення.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»відхилити.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду А.В. Купельський