Р І Ш Е Н Н Я

                                                    і м е н е м У к р а ї н и    

                                                                                                                    2-355/12                                                               

  31.01.2012  року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді  Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»про розірвання договору та стягнення коштів, -  

                                        встановив:

У березні 2011р. позивач –ОСОБА_1 звернувся із позовом у Голосіївський районний суд м. Києва із позовом до відповідача –Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»із позовом про розірвання договору про надання юридичних послуг та стягнення грошових коштів сплачених згідно договору, посилаючись на те, що у жовтні 2009р. ним було укладено із Харківською філією приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»договір про надання юридичних послуг, на підставі якого сплатив позивачеві визначену договором суму у 48000 (сорок вісім тисяч) гривень. Проте, на думку позивача, відповідач обумовлених договором послуг не надав. На пропозицію позивача повернути сплачені кошти за договором, відповідач ухилився від відповіді, що стало підставою для звернення позивача у суд.

В судове засідання, будучи належно повідомленими, з’явився представник позивача, яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та представник відповідача, яка заперечила у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що неналежність виконання договірних умов сталося з вини співробітниці Харківської філії «Адвокатської компанії «Лекс Груп»- ОСОБА_2, яка наразі не працює у зазначеній організації і є представником позивача у даній справі. Свої пояснення представник відповідача виклала письмово, що долучено до матеріалів справи (а.с. 58-59).

Також, представник відповідача подала клопотання про залучення представника позивача по справі у якості відповідача по справі (а.с. 44-45), у задоволенні якого було судом було відмовлено на підставі ст. 33 ЦПК, оскільки заяву про залучення співвідповідача може подавати позивач, а ОСОБА_1 в межах заявленого позову не пред’являє позовних вимог до ОСОБА_2 та ст. 40 ЦПК України в силу якої одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони.

Судом встановлено, що між позивачем та Харківською філією приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»було укладено 21 жовтня 2009р. договір про надання юридичних послуг (а.с.6-7).

Харківська філія «Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»діє на підставі Положення про створення і діяльність філії затвердженого власником Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»відповідно до п.3 якого ця філія здійснює господарську діяльність без статусу юридичної особи. Відповідно до п.2 цього Положення філія є структурною одиницею «Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»і здійснює свою діяльність від імені цієї юридичної особи.

Відповідно до п.1.1. укладеного Договору про надання юридичних послуг від 21.10.2009р. відповідач зобов’язався надати позивачеві юридичні послуги по захисту інтересів останнього по справі «визнання права користування на земельну ділянку по вул. Сучасній від домоволодіння 24 до 45 «а». Місцем укладання договору є м. Харків.

Згідно із п.4.1. Договору про надання юридичних послуг позивач зобов’язався сплатити відповідачу грошову суму у розмірі 48000 (сорок вісім тисяч) гривень за надання вищеозначених юридичних послуг.

Згідно із п.5.9. Договору про надання юридичних послуг цей договір набирає чинності з моменту підписання, а вступає в дію з моменту повної оплати договору позивачем.

Судом встановлено, і не заперечувалось відповідачем, що ОСОБА_1 сплатив обумовлену Договором про надання юридичних послуг суму  у повному обсязі 48000 (сорок вісім тисяч) гривень, шляхом перерахування цієї суми кількома платежами на рахунок Харківської філії «Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп», що підтверджується банківськими квитанціями про перерахування коштів від 22 жовтня 2009р., 20 листопада 2009р., 23 листопада 2009р. та 28 грудня 2009р. (а.с.19-20).

Безпосередньо судом було досліджено копію нотаріально посвідченої Довіреності на представництво інтересів від 23 жовтня 2009р. з якої вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 бути представниками у судових установах та інших установах і організаціях (а.с.27). Умовами даної довіреності передбачено, що вказані повіренні особи діють самостійно та незалежно один від одного. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 діяла на підставі довіреності від ОСОБА_1 як фізична особа. З вказаної довіреності не вбачається, що ОСОБА_2 представляла інтереси ОСОБА_1, як співробітник Харківської філії «Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп» в рамках виконання свого службового завдання щодо реалізації положень Договору про надання юридичних послуг від 21.10.2009р.

В той же час, в матеріалах справи наявні внутрішньо службові документи організації відповідача, а  саме «Вказівки по справі ОСОБА_1.»(а.с.46, 47),  «Акт прийому-передачі робіт»від 29 .09.2010р. складений між відповідачем та ОСОБА_2, Договір доручення №26/09 від 20 жовтня 2009р. укладений між  Харківською філією «Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»та ОСОБА_2  з яких вбачається, що ОСОБА_2 здійснювала певні види робіт по представленню інтересів ОСОБА_1

17.12.2010р. позивачем було вручено нарочним лист представнику відповідача, в якому заявлялась вимога про неналежне виконання відповідачем умов договору (а.с.8). Повторний лист із заявленими претензіями, щодо якості послуг, що надаються позивачем, а також фактів ненадання обумовлених договором послуг було направлено 28 січня 2011р. (а.с.12-13).

У своїх письмових поясненнях представник відповідача (а.с.58-59) зазначає, що документів, які б підтверджували виконання робіт відповідачем Договору про надання юридичних послуг від 21.10.2009р. представити неможливо, оскільки вони були викрадені співробітником відповідача –ОСОБА_2

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Укладений між позивачем і відповідачем договір про надання юридичних послуг від 21.10.2009р. відповідно до визначеного сторонами предмету за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, а тому до таких правовідносин мають застосовуватись норми Глави 63 Цивільного кодексу України, а також норми загального регулювання зобов’язань та  договірних відносин відповідно до Книги п’ятої ЦК України.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Свої договірні обов’язки у частині оплати послуг відповідача  позивач виконав у повному обсязі, що було встановлено судом  і підтверджено банківськими квитанціями.

Оскільки сторонами Договору про на дання юридичних послуг від 21.10.2009р. спеціально не передбачено форму підтвердження факту виконання робіт і надання послуг, то неврегульовані у договорі правовідносини мають регулюватися відповідно до загальних засад виконання зобов’язань.

Відповідно до ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Належним доказом виконання обов’язку по договорам про надання послуг є підписані сторонами акти-прийому передачі таких робіт або послуг, або, принаймні, надіслані на адресу замовника такі акти, або документи, що їх замінюють (розписки, процентовки, тощо).

Позивач довів, що він належним чином надіслав вимоги до відповідача щодо представлення доказів належного виконання обов’язків, шляхом направлення листів-вимог на адресу відповідача.

В той же час, відповідач не представив належних та допустимих доказів того, що договірні обов’язки виконуються або виконувались ним належним чином.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача стосовно того, що такі документи у нього були викрадені, оскільки факт крадіжки не підтверджено вироком суду, що вступив у законну силу.

Суд зважає на те, що в матеріалах справи наявна копія Постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 11.10.2011р. винесена Жовтневим РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, а також повідомлення із Прокуратури Жовтневого району Харківської області від 17.11.2011р. з яких вбачається, що факт крадіжки документів станом на день розгляду даної цивільної справи правоохоронними органами допоки не встановлено.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно с т. 58  ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Проте таких даних відповідачем не представлено.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що неналежність виконання обов’язків за договором про надання юридичних послуг сталася з вини співробітника організації відповідача. Відповідно до ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Позивач уклав договір саме з Харківською філією «Адвокатської компанії «Лекс Груп». Відповідно до ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням. Таким чином, зобов’язаною стороною в зобов’язанні є саме юридична особа –відповідач. Окрім того, п.5.3. договору про надання юридичних послуг чітко встановлює, що відповідач, як виконавець за договором має право доручити виконання роботи по договору своїм працівникам та іншим особам. Таким чином, виконання робіт за договором співробітниками відповідача прямо випливає із змісту договору

З фізичною особою ОСОБА_2 позивач дійсно вступив у договірні відносини доручення, що вбачається із нотаріально посвідченої довіреності від 23 жовтня 2009р. (а.с.27). Проте, умовами даної довіреності передбачено, що  ОСОБА_2 діє самостійно та незалежно. Таким чином, вказана довіреність не має безпосереднього юридичного взаємозв’язку із договором про надання юридичних послуг. Відтак, обставина наявності у ОСОБА_1 договірних відносин із ОСОБА_2 не має відношення до предмета доказування, оскільки це не є предметом пред’явленого позову. Згідно із ч.3. ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно із ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним порушенням договору відповідно до ст.651 ЦК України є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Згідно п.1.1 Договору про надання юридичних послуг від 21 жовтня 2009р. його предметом є юридичні послуги по визнанню права користування земельною ділянкою. Проте, доказів отримання таких послуг позивачем в судовому засіданні представлено не було, що свідчить про істотність порушення договору з боку відповідача, оскільки предмет договору є його істотною умовою.

Зважаючи на те, що відповідачем не представлено належних і допустимих доказів виконання договору суд вважає, що позов у частині розірвання Договору про надання юридичних послуг від 21 жовтня 2009р. підлягає задоволенню.

Згідно вимог ч.5 ст.653 ЦК України якщо договір розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків завданих розірванням договору.

Доведеними в судовому засіданні збитками позивача є збитки у сумі 48000 (сорока восьми тисяч) гривень, які він перерахував на рахунок відповідача для отримання юридичних послуг, а тому у частині стягнення з відповідача такої суми на користь позивача позов також підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.95, 96, 545, 629, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 58, 60, 208-209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

                             вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»про розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити.

Розірвати договір про надання юридичних послуг від 21 жовтня 2009р. укладений між  ОСОБА_1 та Харківською філією Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп».

Стягнути з Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»на користь ОСОБА_1 48000 (сорок вісім тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Адвокатська компанія «Лекс Груп»на користь позивача ОСОБА_1 120 (сто двадцять гривень) гривень, як витрати на ІТЗ та 480 (чотириста вісімдесят) гривень сплаченого державного мита.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя