Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

                              Справа № 2-а-2377/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 року, суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Інгулецькому районі про зобов’язання зробити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

До Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Інгулецькому районі про зобов’язання зробити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», в якому позивач просить суд зобов’язати відповідача виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2011 року по 01.08.2011 року; зобов’язати відповідача виплачувати державну соціальну допомогу у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.09.2011 року згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% прожиткового мінімуму.              

Ухвалою судді від 26.08.2011 року частина позовних вимог адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Інгулецькому районі про зобов’язання зробити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», які охоплюють період з 01.11.2010 року по 21.01.2011 року, була залишена без розгляду у зв`язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.

Суддя за результатами розгляду справи приходить до наступного висновку.

Зі змісту ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вбачається, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, без врахування рішення Конституційного суду України, чим допустив бездіяльність у не нарахуванні та не виплаті вказаної допомоги позивачу, що стало причиною звернення останнього до суду.

Законом України № 3491-VІ від 14.06.2011 року "Про внесення змін до Державного бюджету країни на 2011 рік" установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться  у розмірі  49,80 грн.

Враховуючи, що зміни в законодавстві, що регулюють питання соціального захисту "дітей війни", відбулися з 23.07.2011 року, а до цього часу діяла редакція ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відновлена Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп., яка відповідачем не застосовувалась, суд вважає, що дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії за період з 21.01.2011 року по 22.07.2011 року є протиправними, а позовні вимоги щодо зобов’язання до нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням фактично виплачених сум, є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню –за період з  21.01.2011 року по 22.07.2011 року.

Крім того, оскільки позивачем не ставиться вимога щодо визнання дій відповідача протиправними щодо не проведення донарахування та виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни, вважаю за можливе, відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, і, враховуючи, що це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, визнати дії відповідача протиправними.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст. 94 КАС України, які відповідно, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 159-163, 167, 183-2 КАС України, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", Постановою Кабінету міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету" від 06.07.2011 року, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Інгулецькому районі про зобов’язання зробити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»–задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не проведення до нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 21.01.2011 року по 22.07.2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 21.01.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 (три) грн. 40 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили у порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                                                                     В.В.Попов.