Справа №2-1754/11

УХВАЛА

про призначення експертизи

27 грудня 2011 року                                                                                        м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суду Закарпатської області в особі:

          головуючого-судді                                                             Довжанин В.М.

          при секретарі                                                             Пуга В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Мукачівська районна державна нотаріальна контора, Зняцівська сільська рада, ОСОБА_3  про визнання недійсним заповіту та визнання спадкоємцями,-

в с т а н о в и в :

          Мукачівським міськрайонним судом розглядається справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Мукачівська районна державна нотаріальна контора, Зняцівська сільська рада, ОСОБА_3  про визнання недійсним заповіту та визнання спадкоємцями.

          До суду надійшло клопотання представника позивача про призначення судової експертизи.

          Дане клопотання мотивував тим, що однією з вимог по даній справі є визнання недійсним Заповіту від 05.09.1997р., укладений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Зняцівської сільської ради 05.09.1997р., та зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під №27. Основним аргументом по даній позовній вимозі є заява, написана власноручно рукою ОСОБА_2 адресована до Зняцівської сільської ради, про анулювання заповіту на спадкове майно на   ОСОБА_4 і яка не з її вини не була передана до Зняцівської сільської ради

          Однак, не зважаючи на те, що відповідач по справі, на судовому засіданні по даній справі 17.05.2011р. визнала, що дана заява написана власноруч ОСОБА_2, наразі це заперечує, а саме ставить під сумнів написання цієї заяви ОСОБА_2.

          Згідно зі ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і ці дані встановлюються, зокрема, на підставі висновків експертів.

          На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню піддягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          У ст.ст.58 та 59 ЦПК України йдеться про належність та допустимість доказів (належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування), ст.ст.133-134 ЦПК України, встановлено, що, особи, які беруть участь у справі вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів, а одним із способів забезпечення судом доказів є призначення експертизи.

          На підставі ст.143 ЦПК України, сторони мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.

          Згідно ч.2 п.3 Рекомендацій у разі неможливості пред'явити зазначені зразки, внаслідок смерті виконавця, як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких підписи достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису, а п.4 Рекомендації підкреслено, що вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості та ін.), за його змістом та цільовим призначенням.

          У зв'язку з тим, що для суду потрібно незаперечний доказ, якому він повинен дати належну оцінку при вирішенні справи, а також з огляду на те, що відповідач уже ставить під сумнів написання заяви ОСОБА_2, тому доцільним є призначення та проведення почеркознавчої експертизи по встановленню авторства та справжності почерку ОСОБА_2 на вказаної заяві.

          Враховуючи, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд приходить до висновку, що по справі слід призначити судову почеркознавчу експертизу.

          Керуючись ст.ст. 143-144, 210  ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання представника позивача  про призначення судової  почеркознавчої експертизи задоволити.

Призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам НДЕКЦ ГУМВС України в Закарпатській області.

          На вирішення експерта поставити наступні запитання:

          1) Чи виконано ОСОБА_2 рукописний текст Заяви без дати про анулювання заповіту на ОСОБА_4?

          2) Чи виконано рукописний текст рукописний текст Заяви без дати про анулювання заповіту на ОСОБА_4 навмисно зміненим почерком?

          3) Чи була частково паралізованою особа, яка виконала рукописний текст Заяви без дати про анулювання заповіту на ОСОБА_4, внаслідок раніше перенесеної хвороби
інсульту у 1994 році?

          Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок, та по ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків.

Надати експерту для вивчення матеріали цивільної справи №2-1754/11, заповіт від 01.02.1995 року, укладеного ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, та заповіт від 05.09.1997 року, укладений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4.

Оплату по проведенню експертизи покласти на позивача ОСОБА_1

Провадження у справі зупинити до закінчення проведення експертизи.

          На ухвалу в частині зупинення провадження у справі може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий                                                                                      В.М. Довжанин