Справа №  2-1926/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

27 січня 2012 року                                                                              м.  Коломия

У складі головуючого судді  Обідняк  В. Д.

За участі секретаря   Ковальчук  Г.М.

представника            ОСОБА_1

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломиї справу за позовом  ОСОБА_2 до ДП "Коломийське лісове господарство", треті особи Шепарівська сільська рада Коломийського району, Обласне комунальне підприємство "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, Коломийська районна державна адміністрація про визнання права користування житловим приміщенням та виключення жилого приміщення із переліку службового житла,-

                                                                 ВСТАНОВИВ:

        позивачка звернулась до суду з даним позовом, який підтримала в судовому засіданні і пояснила, що її мати - ОСОБА_3 з 20.10.1968 року і аж до виходу на пенсію у 2004 році працювала в Шепарівському лісництві Коломийського лісокомбінату тресту "Прикарпатліс" майстром лісових культур, майстром лісу та на інших посадах, а також її батько - ОСОБА_4 - репресований у 1950 році і реабілітований у 1956 році з 14.08.1964 року до 20.03.1998 року також працював у Шепарівському лісництві Коломийського лісокомбунату трест "Прикарпатліс".

           21 лютого 1995 року Коломийський лісокомбінат перетворено у відкрите акціонерне товариство "Коломийський лісокомбінат", а останнє раорганізовано у "Державне підприємство "Коломийське лісове господарство".

               Шепарівське лісництво, яке є структурним підрозділом відповідача, розміщується в АДРЕСА_1. Частина цього будинку використовується і в даний час, як службове приміщення лісництва, а інша частина приміщення використовувалась і використовується, як чотири службові квартири для працівників. У березні 1999 року директор Коломийського держлісгоспу видав дозвіл, на підставі якого 12 березня 1999 року Шепарівська сільська рада народних депутатів Коломийського району Івано-Франківської області видала її батькам ордер на право зайняття службового приміщення загальною площею 57 кв.м., яке складається з двох кімнат, кухні та веранди /ізолбовані/ у відомчому будинку Шепарівського лісництва за адресою : АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її батько, а ІНФОРМАЦІЯ_4 року - мати.

          З 25.09.2002 року вона зареєстована і проживає в АДРЕСА_1, разом із нею у квартирі зареєстрована її донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Починаючи з 2000 року ДП "Коломийський лісгсп" укладає з нею договір найму житлового приміщення, яким передбачено плата за користування квартирою та за комунальні послуги.

                У зв'язку із тим, що будинок в якому знаходиться квартира в якій вона проживає, був побудований до 1939 року, переданий у користування відповідача без оформлення документів про право власності, відповідач звернувся до Коломийського МБТІ з проханням виготовити технічний паспорт та видати свідоцтво про право власності на нежиле приміщення. Коломийським МБТІ виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, і вона з дитиною, стали проживати у квартирі, яка знаходиться у нежитловому приміщенні.

           Звернувшись до Шепарівської сільської ради з проханням утворити комісію по обстеженню квартири в якій вона проживає на предмет встановлення відповідності санітарним нормам і технічним вимогам та придатності квартири для проживання, Шепарівська сільська рада повідомила, що приміщення Шепарівського лісництва належить ДП "Коломийський лісгосп" і при створенні такої комісії сільська рада візьме  участь у її роботі. Коломийська районна рада, до якої вона також зверталась з цього приводу листом від 15.06.2011 року № Г-58 повідомила, що не наділена повноваженнями щодо створення комісії для проведення обстеження приміщення на предмет встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам придатності для проживання сім'ї.

          Її звернення щодо можливості передачі квартири, яку вона займає у приватні власність ДП "Коломийський лісгосп" відхилило з тих підстав, що така передача не передбачена чинним законодавством України.

               Просить визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 з можливістю подальшої приватизації та виключити дану квартиру з числа службових квартир ДП "Коломийське лісове господарство".

           Представник відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечив та пояснив, що будинок АДРЕСА_1, Коломийського раойну є нежитловим приміщенням, яке перебуває у власності ДП "Коломийський лісгосп", частина даної будівлі використовувалась для надання житла працівникам даного підприємства. З 2000 року із жильцями даних квартир укладались тимчасові договори найму житлового приміщення в будинку, оскільки даний будинок і зокрема квартира № 1 не є службовою квартирою, а є нежитловим приміщенням, то і за відповідачкою відповідно не може бути визнано право користування житловим приміщенням, з подальшою приватизацією.

         Представник третьої особи Коломийське МБТІ в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив та подав до суду письмове  заперечення в якому зазначено, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають закону, а Коломийське МБТІ діяло у відповідності із законом та на підставі діючого та ніким не скасованого рішення виконкому Шепарівської сільської ради № 75 від 10.11.2009 року на підставі якого, ДП "Коломийський лісгосп" із документами звернувся до Коломийського МБТІ для проведення реєстрації права власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення.

          Представник третьої особи Шепаріської сільської ради в особі сільського голови проти позову заперечив і пояснив, що будинок АДРЕСА_1, коломийського району зареєстрований за ДП Коломийське лісове господарство як нежитлове приміщення, хоча в ньому протягом останніх років проживає позивачка, яка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 і проживає з донькою. Питання про виселення позивачки  Держлісгосп не ставить, а також не звертається до Шепарівської сільської ради з питанням про переоформлпення права власності.

        Суд вважає, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення виходячи з насупних підстав.

          Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (яке діяло на той час) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводяться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування. Згідно глави 2 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", де в п.10п.п б) зазначено, що до делигованих повноважень в галузі житлово-комінального господарства виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відноситься облік та реєстрація відповідно до закону об'ктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

           Судом встановлено, що позивачка з 25.09.2002 року зареєстована і проживає в АДРЕСА_1, разом із нею у квартирі зареєстрована її донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На дану квартиру в 1999 році батьки позивачки, які проживала в даній квартирі з 1968 року отримали ордер від 12.03.1999 року, як службове приміщення на підставі дозволу директора Коломийського держлісгоспу. Починаючи з 2000 року ДП "Коломийський лісгосп" укладає спочатку з батьками, а з 2005 року з позивачкою договір найму житлового приміщення в будинку Коломийського держлісгоспу, яким передбачено плата за користування квартирою та за комунальні послуги. В жодному договорі не йдеться мова про службове приміщеня.

              На підставі рішення виконкому Шепарівської сільської ради від 10.11.2009 року № 75 ДП "Коломийський лісгосп" звернувся до Коломийського МБТІ з проханням виготовити технічний паспорт та видати свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення і  Коломийським МБТІ виготовлено технічний паспорт за реєстраційним номером 2944944 на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, Коломийського району і зареєстроване за ДП "Коломийське лісове господарство".

         Отже, будинок АДРЕСА_1 віднесений до нежитлового приміщення та не є службовим жилим приміщенням, оскільки службове жиле приміщення відповідно до ст. 118 ЖК УКраїни є приміщенням, що призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи, або поблизу нього. Жиле приміщення включається до числа службових приміщень рішенням виконавчого комутету  районної, міської, районної в міті Ради народних депутатів.

        Враховуючи вищенаведене  суд вважає, що квартира АДРЕСА_1, Коломийського району не може бути виключена з числа службових квартир, оскільки вона не віднесена до числа службових квартир, через відсутність рішення  виконавчого комітету відповідної ради. Будинок в якому проживає позивачка згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно зареєстрований, як нежитловий будинок та відноситься до державної форми власності і порядок виключення приміщень не входить до компетенції суду, а вирішується Законом України "Про місцеве самроврядування в Україні" та іншими норамтивно-правовими актами.

        Крім того. як встановлено в суді, що Коломийський держлісгосп не ставить питання про виселення та зняття з реєстрації позивачку та членів її сім"ї із займаного нею житла тобто не порушуються Конституційні права особи на проживання.

           Встановлене судом підтверджено паспортом гр.України на прізвище ОСОБА_2, копіями свдоцтва про народження та про смерть, договорами найму житлових приміщень в будинку Коломийського держлісгоспу та іншими перевіреними в суді доказами.

           На підставі ст.ст. 118 ЖК України та  керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

  в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства "Коломийське лісове господрство", треті особи Шепарівська сільська рада Коломийського району, Обласне комунальне підприємство "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, Коломийська районна державна адміністрація про визнання права користування житловим приміщенням та виключення житлового приміщення із переліку службового житла - відмовити за безпідставністю.

           На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через  Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у  судовому  засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.         

Суддя:ОбіднякВ. Д.