Справа №  2-132/  12

Саратський районний суд Одеської області

  З А О Ч Н Е        Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                           У К Р А Ї Н И

  30 січня 2012 року                                Саратський районний суд  Одеської області у складі:

                                              судді                                  Смірнової І.О.

при секретарі                     Коноваленко Т.М.

 у відкритому судовому засіданні     у залі суду                 в   смт.          Сарата,

розглянувши позовну заяву

                                                      ОСОБА_1

до

Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта",

з викликом третьої особи: представника Саратського ООД ВАТ НАСК "Оранта" Одеської області

про

стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,

                                                                      В С Т А Н О В И В:

         позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що 20 грудня 2010 року між ним  та Саратським ООД ВАТ НАСК «Оранта» в особі начальника Бузган Ю.С. укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу "TOVOTA AVENSIS", 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за програмою «Стандарт» за №100-37 №211/1521/10/487800.

Відповідно до п.1.2  вказанного Договору страховими ризиками є «Пошкодження» та «Незаконне заволодіння» автомобілем з встановленням франшизи відповідно до п.1.3 цього Договору в розмірі 0,5% і 10,0% страхової суми відповідно.

Умовою виплати страхового відшкодування, згідно до п.1.4.2 Договору, визначений Варіант Б «без нарахування зносу».

Згідно  п.1.7 Договору, страховий тариф визначений в розмірі 6,32% від страхової суми, яка складає 140.000 гривень, у межах якої Страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку (п.п. 2.5.1 Договору).

Позивач у визначені Договором строки проводив оплату страхових платежів відповідно до п.1.12 Договору.

За п.2.2 Договору страховими ризиками і страховим випадком є втрата або пошкодження застрахованого транспортного засобу та/або застрахованого додаткового обладнання внаслідок настання таких подій:

-          зіткнення транспортного засобу під час руху з рухомими чи нерухомими предметами, зіткнення рухомих транспортних засобів з нерухомим застрахованим транспортним засобом, перевертання застрахованого транспортного засобу (ризик «ДТП») та інші.

Страховим випадком є страховий ризик (подія), зазначений у п.1.2 Договору: «Пошкодження» та «Незаконне заволодіння», що відбувся, із настанням якого виникає обов’язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або третій особі.

02 березня 2011 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій був механічно пошкоджений належний позивачу та застрахований автомобіль марки "TOVOTA AVENSIS", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 При в'їзді у двір будинку за адресою: Одеська область, смт. Сарата, вулиця Леніна, 6/35, із-за поривчастого вітру, одна з половинок залізних

- 2 -

воріт зірвалася, внаслідок чого  було нанесене пошкодження застрахованому транспортному засобу.

Керуючись положеннями укладеного з відповідачем Договору позивачем дотримані всі зобов’язання, визначені Договором при настанні події, що має ознаки страхового випадку, а саме:

·          згідно з п.п. 2.10.1.2 Договору, про настання страхової пригоди було повідомлено у 10 годині 12 хвилин 02.03.2011 року у  сервісну службу Страховика;

·          згідно з п.п. 2.10.1.4 про факт ДПТ повідомлено у відділ ДАІ Саратського району.

Факт настання пригоди  02 березня 2011 року підтверджено відділом ДАІ Саратського району, довідкою від 02.03.2011 року за № 203, яка видана на місці ДТП та довідкою від 30.05.2011 року за № 46, в яких зазначено також номер кузова транспортного засобу, який відповідає номеру кузова, що зазначений в тимчасовому реєстраційному талону.

Факт настання пригоди та страхового випадку підтверджується також тим, що відділом ДАІ Саратського району, Одеської області складено протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП 02.03.2011 року, який розглянуто Саратським районним судом 24.03.11 року та винесено постанову про накладання на позивача адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП  у виді штрафу в розмірі 340 гривень, який він сплатив 11.04.2011 року.

Відповідно до п.п. 2.9.2.8, п.п. 2.10.4 Договору,  11.03.2011 року Страховику був наданий пошкоджений застрахований транспортний засіб для огляду у тому стані, якого він набув безпосередньо після пошкодження, який проведений старшим аварійним комісаром ОСОБА_4, що засвідчено складеним протоколом (актом) огляду транспортного засобу. Згідно з умовами цього підпункту Договору по теперішній час позивачем не здійснювався ремонт застрахованого транспортного засобу, у зв’язку з тим, що письмового дозволу на проведення ремонтно-відновлювальних робіт Страховиком  надано не було.

На підставі  п.п.2.10.2 Договору та з урахуванням  вимог ч. 1 статті 25 Закону України «Про страхування», 02.03.2011 року позивач подав Страховику заяву про страхове відшкодування  через Саратське ООД ВАТ НАСК «Оранта» (зареєстрована за № 4121), з додаванням  відповідних документів.

Між тим, незважаючи на письмові та усні звернення до Саратського ООД ВАТ НАСК «Оранта»  та ВАТ НАСК «Оранта»,  по теперішній час позивачем не отримано страхове відшкодування без зазначення Страховиком обґрунтованих підстав, що є порушенням умов Договору та положень Закону України «Про страхування».

Так, частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових     виплат    і    виплата    страхового відшкодування   проводиться   страховиком   згідно  з   договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного   сертифіката),   який   складається  страховиком  або уповноваженою   ним  особою  (аварійним  комісаром)  у  формі,  що визначається  страховиком.

Згідно  п.п. 2.9.4 Договору Страхувальник забов’язаний упродовж 2-х робочих днів з моменту отримання письмової заяви Страхувальника про страхову виплату вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування та після складання страхового акту провести виплату в терміни, визначені п.п. 2.11.4, 2.11.5 Договору.

Разом з тим, незважаючи на виконання позивачем всіх зобов’язань, визначених умовами Договору, Страхувальником по теперішній час не проведено страхове відшкодування, а також -  не визначено розмір збитків шляхом складання страхового акту, які нанесені позивачеві внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу, що суперечить положенням Закону України «Про страхування» та умовам п.п. 2.11.4, п.п. 2.11.5 укладеного Договору, тобто упродовж 10 робочих днів з моменту одержання всіх документів.

Таким чином, відповідач не виконує вимоги п.2.1.1 Договору, згідно якого Страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначений термін і дотримуватися інших умов Договору, а Страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобові та/або застрахованому додатковому обладнанню внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором.

- 3 -        

На письмове звернення позивача до Саратського ООД ВАТ НАСК «Оранта»  з проханням повідомити про причини невиплати страхового відшкодування, відповідь на момент подання позивної заяви, він не отримав.

Відповідач направив йому листа за  № 09-03-09/31402 від 14.11.2011 року за підписом начальника управління врегулювання ТОВ «ГАРАНТ-АСІСТАНС» І.Б. Глазунова, який діє, згідно цього листа від імені Страховика НАСК «Оранта», з зазначенням, що для подальшого розгляду заяви та прийняття остаточного рішення Страховику необхідно провести повторний огляд та фотографування місця заявленого випадку за його обов’язковою участю. У даному листі зазначалося також, що до теперішнього часу, ним не було надано можливості для проведення такого огляду, що не відповідає дійсності.

Позивач вважає, що відповідач умисно уникає виконувати свої зобов’язання, визначені Договором. Зазначені висновки  ґрунтуються на тому, що:1) страховику було надано пошкоджений застрахований транспортний засіб для огляду у тому стані, якого він набув безпосередньо після пошкодження, який проведений 11.03.2011 року старшим аварійним комісаром ОСОБА_4, що засвідчено складеним протоколом (актом) огляду транспортного засобу;

2) незважаючи на те, що ним направлена відповідь з повідомленням про надання згоди на повторний огляд місця заявленого страхового випадку, по теперішній час такий огляд не здійснений. При цьому, ні Договір №100-37 №211/1521/10/487800 від 20.12.2008 р., ні Закон України «Про страхування», не містить положень про право страховика здійснювати повторний огляд транспортного засобу та місця заявленого випадку.

Не визначення розміру збитків, не проведення по теперішній час страхового відшкодування є порушенням відповідачем умов Договору в частині термінів виконання своїх обов’язків  та  є підтвердженням  того, що відповідач  свідомо порушує умови договору страхування  та норми чинного законодавства з метою не проведення позивачеві страхового відшкодування.

Відповідно до п.п. 2.12.1  п. 2.12, п. 2.12.3 Договору «Визначення розміру збитку і страхового відшкодування» за цим Договором, підлягають відшкодуванню прямі збитки, заподіяні Страхувальнику внаслідок настання страхового випадку. Розмір страхового відшкодування за шкоду заподіяну застрахованому транспортному засобові, визначається виходячи з вартості його відновлювального ремонту.  

У зв’язку з невизначенням відповідачем розміру збитків, які нанесені позивачу внаслідок страхової події, 27 квітня 2011 року їм був проведений огляд пошкодженого застрахованого транспортного засобу на СТО офіційного дилера Тойота Центр Одеса - ТОВ «ВИДі Пальмира» та, згідно рахунку-фактури за  № ВПиЗУ-000511 від 27.04.2011 року, визначений обсяг робіт та коштів, необхідних для усунення пошкоджень, які сталися внаслідок ДТП,  в сумі 70.031 гривня 55 копійок.

Таким чином, з урахуванням вимог п.п.1.3.1 Договору, розміру франшизи - 2% від страхової суми, на яку зменшується страхове відшкодування, до виплати підлягає  68.630 гривень 91 копійка.

Згідно до п.3 статті 20 Закону України «Про страхування», ч.1 ст. 992 ЦК України, при настанні страхового випадку необхідно здійснити страхову виплату або виплату  страхового  відшкодування  у  передбачений  договором строк.  Страховик  несе  майнову  відповідальність  за несвоєчасне здійснення страхової  виплати  (страхового  відшкодування)  шляхом сплати   страхувальнику  неустойки  (штрафу,  пені),  розмір  якої визначається  умовами  договору страхування або законом. У  разі  несплати страховиком  страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити  неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.”

Як  видно із п п. 2.9.4.3 Договору, при несвоєчасної виплаті страхового відшкодування Страховик сплачує пеню за кожний день зволікання у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати.

З урахуванням цього, позивач вважає, що розмір пені за період з 16.05.2011 року по 30.11.2011 року складає  2.880 гривень 81 копійку.

Також на підставі  ст.ст. 536, 625 ЦК України  відповідач зобов’язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

- 4 -

    Відповідно до  п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових  доходів  населення  проводиться  коли величина індексу споживчих цін перевищила  поріг  індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотку. Враховуючи, що за травень-жовтень 2011 року  поріг індексації не перевищував  101%,  втрати від інфляції не нараховуються, але відповідач зобов’язаний сплатити за 198 днів прострочення  суму боргу з урахуванням  3 % річних, тобто  1.113 гривень 86 копійок.

Затягування відповідачем процесу виплати відшкодування на ремонт пошкодженого транспортного засобу, порушення ним своїх зобов’язань за договором страхування, та не проведення по теперішній час виплати,  забрало у позивача значну частину робочого та вільного часу, спричинило душевні хвилювання, оскільки через постійні звертання до відповідача, телефонні переговори, він став дратівливим, менше часу проводив з рідними та близькими, що вплинуло на його родинні стосунки, стосунки з  колегами по роботі, друзями. У звязку з чим, у відповідності зі ст. 23 ЦК України, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав, яка полягає у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна  шкода  відшкодовується  незалежно  від  майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не  пов’язана  з  розміром цього відшкодування. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 5.000 ( п’ять тисяч) гривень.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір на підставі Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року  N 3674-VI та  п.5 ст.119 ЦПК України  в розмірі 834 гривні.

         Справа слухалася неодноразово.

        У даному судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7, діючий на підставі довіреності, позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, надав пояснення відповідно до позовної заяви.

     Представник відповідача та представник третьої особи, будучи належним чином повідомленими про день та час слухання справи, про що свідчать повідомлення, до суду не з’являлися, не повідомляли суд про причини неявки у судові засідання, не надали заперечень тому,  згідно ст.ст. 224-225 ЦПК України, суд ухвалив розглянути  справу заочно, на підставі наявних в ній доказів.

Між сторонами склались правовідносини, пов’язані з порушенням виконання договору добровільного страхування транспортного засобу страховиком, тому необхідно керуватися ЦК України, Законом України "Про  страхування".  

      Згідно до ст.ст. 979, 988 ч. 1 п. 3 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

            Як видно із копій  заяв на страхування транспортного засобу, копії договору  добровільного страхування транспортного засобу № 211/1521/10/487800 від 20.12.2010 року, програма "Стандарт", позивач дійсно заключив вказаний договір у  Саратському  ООД ВАТ НАСК "Оранта", застрахував власний автомобіль марки "TOVOTA AVENSIS", 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 9-11,12,15). На момент страхування його автомобіль був оглянутий страховиком, про що складений акт огляду транспортного засобу; позивач сплатив за страхування  2.950 гривень (а.с. 13,14). У разі настання страхового випадку страховик за вказаним Договором ( п.п. 2.94.2, 2.9.4.3 ) взяв на себе зобов’яання  упродовж 2-х робочих днів з моменту отримання письмової заяви Страхувальника про страхову виплату вжити

- 5 -

заходів щодо  оформлення всії необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування та після складання страхового акту провести виплату в терміни, визначені пп. 2.11.4, 2.11.5 Договору тобто упродовж 10 робочих днів, з моменту одержання всіх документів для підтвердження факту настання, причин, обставин і наслідків страхового випадку та визначення розміру  збитків.

   Згідно із постановою Саратського районного суду Одеської області від 24.03.2011 року  02 березня 2011року, о 8 годині, позивач, керуючи транспортним засобом марки "TOVOTA AVENSIS", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, під час заїзду у двір будинку  № 6/35 по вулиці Леніна у смт. Сарата Одеської області, не вибрав безпечний інтервал та швидкість руху, скоїв наїзд на лівостороннє закріплення залізних воріт, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. За дане правопорушення  на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі 340 гривень, який він сплатив (а.с. 17).

Факт  ДТП підтверджується  також довідками ВДАІ Саратського району, Одеської області від 02.02.2011 року № 203, від 30.05.2011 року № 461  (а.с. 16,20).

    Позивач, керуючись положеннями укладеного Договору, виконав всі зобов’язання, визначені  договором: про настання страхової пригоди було повідомлено у 10 годині 12 хвилин 02.03.2011 року сервісну службу Страховика (п.п. 2.10.1.2); про факт ДПТ повідомлено відділ ДАІ Саратського району (п.п. 2.10.1.4), про що свідчить копія заяви про страхову виплату (а.с. 18-19).

   Згідно протоколу (акту) огляду транспортного засобу позивача,  автомобіля "TOVOTA AVENSIS", державний реєстраційний номер НОМЕР_2,  від 11.03.2011 року у м. Одеса старшим аварійним комісаром ОСОБА_4, пошкодження автомобіля, указані в довідці ДАІ та інспектора співпадают, крім потертості бампера переднього з правої сторони; деформації з порушенням АКЛ крила п/п (а.с. 22-23).

       Після чого, відповідач ніяких дій по відшкодуванню страхових виплат, відмови від виплат не приймав.  У зв’язку з невизначенням відповідачем розміру збитків внаслідок страхової події, 27 квітня 2011 року позивачем був проведений огляд пошкодженого застрахованого транспортного засобу на СТО офіційного дилера Тойота Центр Одеса - ТОВ «ВИДі Пальмира» та згідно рахунку-фактури за  № ВПиЗУ-000511 від 27.04.2011 року, визначений обсяг робіт та коштів, необхідних для усунення пошкоджень, які сталися внаслідок ДТП,  в сумі 70.031 гривня 55 копійок (а.с. 25-26).  З урахуванням вимог п.п.1.3.1 Договору розміру франшизи - 2% від страхової суми, на яку зменшується страхове відшкодування, суд вважає, що до виплати підлягає  68.630 гривень 91 копійка.

       Крім того, з урахуванням вимог  п.3 статті 20 Закону України «Про страхування», ч.1 ст. 992 ЦК України, п п. 2.9.4.3 Договору  страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику  неустойку  (штраф,  пеню). При несвоєчасної виплаті страхового відшкодування Страховик сплачує пеню за кожний день зволікання у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати.  З урахуванням цього, суд вважає, що розмір пені за період з 16.05.2011 року по 30.11.2011 року складає  2.880 гривень 81 копійка.

Суд важає, що  відповідач зобов’язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, за 198 днів, 3% річних з простроченої суми 1.113 гривень 86 копійок.   

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування   загальною сумою  в розмірі 72.625 гривень 58 копійок.     

Як видно з листа відповідача від 14.11.2011 року  про порядок відшкодування шкоди він повідомив позивача про необхідність проведення повторного огляду та фотогрофування місця події (а.с. 24). Позивач сразу дав згоду на проведення повторного огляду, про що свідчать його заяви та повідомлення про отримання  вказаних заяв представниками відповідача (а.с. 27-28,29-30, 42).

- 6 -

 Однак, і після отримання згоди позивача, відповідач ніяких дій по відшкодуванню шкоди не прийняв і позивач змушений був звернутися до суду.   

  У зв’язку з чим, суд вважає, що неправомірними діями відповідача позивачу була причинена моральна шкода.

   Пунктами 7, 9  Постанови Пленуму Верховного Суду України  № 4 від 31 березня 1995 року  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями) встановлюється, що заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується  тій фізичній та юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені противоправними діями інших осіб...  Розмір відшкодування  моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від  характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких  зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин…                             

Визначаючи розмір грошової компенсації моральної шкоди, суд враховує глибину та тривалість моральних страждань позивача, а також враховує вимоги розумності та справедливості, поведінку відповідача у період слухання справи і вважає необхідним задовольнити позов у цій частині у повному обсязі у сумі 5.000 гривень.

Крім того, відповідач повинен повернути позивачу, сплачений  судовий збір у сумі 834 гривні,  на підставі  ст. 88 ЦПК України.

    Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 78.459 гривень 58 копійок.

На підставі вікладеного керуючись ст.ст. 3-8,10,11, 60, 212-215, 218, 225-228, 294 ЦПК України, ст.ст.  16, 23, ч. 3 ст. 386, 525, 526, 530, 536, 611, 625, 1167  ЦК України, Законом України  "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI,  Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з Прав Людини», Постановами Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 року «Про практику  розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (із змінами),  № 4 від 31 березня 1995 року  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із змінами та доповненнями), Законом України "Про страхування",

   суд

В И Р І Ш И В :

       позов задовольнити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на користь ОСОБА_1 78.459 (сімдесят вісім тисяч чотириста п’ятдесят дев’ять) гривень 58 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Саратського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається,  протягом десяти днів з дня проглошення рішення, а для осіб, які  не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд.

Суддя                                                                                          І. О. Смірнова