ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2006 Справа № А38/122
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача),
суддів: Тищик І.В. , Швець В.В.
при секретарі судового засідання: Ткаченко А.О.
від позивача: Близна П.І., довіреність №362 від 16.05.06, представник;
Письменний С.М., довіреність №363 від 16.05.06, представник;
Литвинов С.І., довіреність №378 від 22.05.06, представник;
від відповідача: Горяна О.В., довіреність №4209/10/10 від 18.05.06, головний держподатревізор-інспектор контрольно-перевірочної роботи;
Савченко Г.О., довіреність №7287-10/10 від 02.08.06, держподатінспектор юридичного відділу;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.06р.
у справі № А38/122
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Жовтоводський хлібозавод”, м.Жовті Води Дніпропетровської області
до Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Жовтоводський хлібозавод”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 06.03.2006р. №0001512301/2, №0001522301/2 Жовтоводської ОДПІ.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006р. по справі № А38/122 (суддя Бишевська Н.А..) позов задоволено. Визнані нечинними податкові повідомлення-рішення №0001512301/2 від 06.03.2006р., №0001522301/2 від 06.03.2006р. З Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області на користь ВАТ ”Жовтоводський хлібозавод” стягнуті витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40грн.
Постанову суду мотивовано тим, що посилання відповідача на порушення позивачем Порядку заповнення Декларації з податку на прибуток підприємства не мають впливу на показники ВАТ ”Жовтоводський хлібозавод” по обов’язковим платежам; Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не ставить у залежність можливість віднесення витрат платника податку до складу валових витрат, від моменту отримання доходу, не передбачає будь-яких строків такого отримання; відповідач безпідставно донарахував ПДВ за жовтень 2004р. в сумі 22500грн.
Відповідач, не погодившись з прийнятою постановою господарського суду, оскаржує її, вважає що господарським судом порушено норми матеріального права, просить скасувати постанову, оскільки суд до даних правовідносин повинен був застосувати п.3.1 ст.3, п.п.16.2, 16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; у перевіреному періоді підприємство не мало право на валові витрати та відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не мало права на податковий кредит; суд не взяв до уваги п.1.2 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та не врахував обмеження, встановлені п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 вказаного Закону.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність і необґрунтованість доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, постанову господарського суду-без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Жовтоводською ОДПІ проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ “Жовтоводський хлібозавод” за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р., за результатами якої 10.10.2005 р. складений акт № 79/23-20309194.
На підставі акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження Жовтоводської ОДПІ 06.03.2006р. винесено податкові повідомлення-рішення: №0001512301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 179215,00 грн. (174300,00 грн. –основний платіж, 4915,00 грн. –штрафні санкції), та №0001522301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ 33750,00 грн. (22500,00 грн. –основний платіж, 11250,00 грн. –штрафні санкції) (т.1 а.с.50,51).
Донарахування податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій пов’язано з наступним:
1. Внаслідок помилки позивача при поданні уточненого розрахунку, відповідачем нарахово податок на прибуток за 1 півріччя 2005 року 167400,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що з метою правильного відображення валових доходів та валових витрат за 1 півріччя 2005 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, в якому відображено заниження валових доходів на 37,8 тис.грн. та заниження валових витрат на суму 707,4тис.грн., при цьому була вказана сума завищеного об'єкта оподаткування (- 669,6 тис. грн.) .
З пояснень ВАТ ”Жовтоводський хлібозавод” вбачається, що при заповненні рядка 7 уточнюючого розрахунку, останній керувався формулою, зазначеною в рядку 7 Наказу ДПА України №143 від 29.03.2003р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003р. за №271/7592 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" (р.4 х р.5 - р.6 або р.7.1. - р.7.2.). При цьому згідно формули сума рядка 7 уточнюючого розрахунку склала (- 167,4 тис. грн.), що не відповідало дійсному стану розрахунків з бюджетом.
Дані уточнюючого розрахунку були занесені на особистий рахунок Позивача, що призвело до відображення переплати до бюджету в сумі 167425,00 грн.
Позивач самостійно виявив припущену помилку в уточнюючому розрахунку і 19.09.2005р. надав до ДПІ новий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, в якому рядок 7 було заповнено у відповідності до реально існуючої переплати, нарахованої у зв'язку з виправленням помилки (т.1 а. с.61).
В подальшому позивач в декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2005 року (одержано відповідачем 09.11.2005р.) у рядку 15 “Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року” відобразив (-167,4 тис. грн.), що в рядку 17 “Сума податку до сплати” відобразило позитивне значення в сумі 167 400 грн.
Згідно акту звірки розрахунків з бюджетом (складеному з ОДПІ) станом на 31.12.2005р. недоїмка по платежам до бюджету у позивача відсутня, сума переплати у підприємства склала 25грн., тобто фактично ОДПІ визнається реально існуюча сума переплати.
Посилання відповідача на порушення позивачем Порядку заповнення Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА №143 від 29.03.2003р. (щодо форми уточнюючого розрахунку) не приймається судом до уваги з огляду на те, що не має впливу на показники Підприємства по обов'язковим платежам.
Отже, відповідач безпідставно виніс податкове повідомлення-рішення про сплату податку на прибуток у сумі 167 400 грн.
2. Підставою донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств було заниження позивачем податкових зобов'язань з цього податку за 2004 рік - 1 квартал 2005 року та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 півріччя 2005 року.
Позивач за договором № К-33/08/06 від 09.08.2004 р., укладеним з ТОВ "ТРК "Обрій" отримав та оплатив послуги по виготовленню відео ролика з хронометражем 60 секунд та рекламно-інформаційного фільму з хронометражем 10 хвилин, у загальній сумі 135000,00грн. (в т. ч. ПДВ 22500,00 грн.). Вказані відео матеріали у вигляді CD- диску визнані позивачем "Нематеріальним активом", вартість яких амортизувалась у податковому обліку.
За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п.8.1.1,
8.3.9 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого Підприємству донараховано зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14050 грн.
З посиланням на п.4 та п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999р. за N750/4043, п.2 Наказу Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України "Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання" №88 від 12.11.93р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 грудня 1993р. за №182 господарським судом зроблено висновок, що позивачем помилково проведено оприбуткування рекламної продукції, придбаної по угоді у ТОВ ТРК "Обрій" на рахунок 12 "Нематеріальні активи", але ці витрати підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Як було встановлено в ході перевірки (стор. 8 Акту) Між Позивачем та ТОВ ТРК «АРГО ТВ»08.06.2005 року було укладено договір №ТВ-03/06Т про організацію трансляції відео сюжетів. Цей факт свідчить про початок реалізації намірів підприємства щодо реального використання відео ролика з рекламою продукції підприємства.
Листом №56 від 23.01.2006року Позивач звернувся до ТОВ «ТРК «Агро ТВ»з пропозицією організувати трансляцію рекламних відео сюжетів на регіональних телерадіокомпаніях України. 10.02.2006 року ТОВ «ТРК Агро ТВ»повідомило про можливість трансляції відео сюжетів.
Крім того, 31.05.2006року ТОВ «Агро ТВ»надало акт №01/03/06-Т здачі-приймання робіт (надання послуг) до Договору №ТВ-03/06Т 08.06.2005 року та звіт про виконання рекламної кампанії для організації ВАТ «Жовтоводський хлібозавод»на регіональному телебаченні України у травні 2006 року.
Таким чином, необґрунтованими є доводи Відповідача про те, що рекламні матеріали у власному виробництві підприємства не використовувались, в зв'язку з чим не призвели до отримання доходу, і тому не можуть відноситись до складу валових витрат.
Також не може бути підставою для вищевказаних доводів те, що Позивачем проведення рекламних заходів не здійснювалось і лише тільки планується, а вартість рекламного відео матеріалу може бути лише складовою частиною вартості проведення передпродажних та рекламних заходів.
Такі висновки Відповідача спростовуються Наказом Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України №88 від 12.11.1993p., з якого вбачається, що законодавець не пов'язує види витрат на рекламу між собою в один нерозривний процес.
3. В акті перевірки вказано на неправомірність віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 22500грн. за виготовлення вищевказаних рекламних відео матеріалів з підстав відсутності документів, які б свідчили про їх використання у господарській діяльності підприємства.
Вказаний факт, на думку Відповідача, є порушенням п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону України (в редакції на час спірних відносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Господарський суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку про безпідставне донарахування позивачу податку на додану вартість за жовтень 2004р. в сумі 22500грн.
Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства і спростовуються матеріалами справи, в зв'язку з чим підстав для зміни або скасування прийнятої у даній справі постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.06р. у справі № А38/122 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя І.В.Тищик
Суддя В.В.Швець
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець