Справа№ 1-41/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 червня 2007 р. Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                Свириди Т.Й.

секретаря               Савчук МЛ.

з участю прокурора                Марчука В.В.

захисника                            ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, , уродженця та мешканця с.Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, громадянина України, позапартійного, з середньою освітою, неодруженого, працюючого сторожем кафе «Колиба», раніше судимого Яремчанським міським судом 13.07.06р. за ст.. 296 ч.2 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до 1500 грн. штрафу, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.2,122 ч.1 КК України;

ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2, , уродженця та мешканця с.Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, громадянина України, позапартійного, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, згідно ст.. 89 КК України раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України;

ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_3., , уродженця та мешканця с.Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, громадянина України, позапартійного, учня 11 класу вечірньої форми навчання Яблуницької ЗОПІ, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України, -

встановив:

18 грудня 2006 року біля 05 год ранку в с.Яблуниця підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, групою осіб вчинили хуліганство. Крім цього, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_5. середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Злочин вчинено за таких обставин: 18.12.2006 року біля 05 год. підсудні, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, з метою вчинення хуліганських дій зайшли на територію ДРП №1 філії «Богородчанська ДЕД» (далі - ДРП) , що в с.Яблуниця Яремчанської міської ради, де мали намір з»ясувати стосунки з працівниками ДРП ОСОБА_6 і ОСОБА_7, з якими вони перед цим посперечались. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3. увірвались в службове приміщення ДРП, де на той час знаходився сторож ОСОБА_5 і з хуліганських спонукань почали наносити йому удари по тілу руками та ногами. Підсудний ОСОБА_4. знаходився в цей час біля приміщення. ОСОБА_3, вдаривши декілька разів потерпілого ОСОБА_5, вийняв пневматичний пістолет і розпочав стрільбу. Потерпілий почав кричати і кликати на допомогу осіб, які на той час відпочивали в сусідній кімнаті. Тоді підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з приміщення. Коли на територію ДРП вибігли ОСОБА_6. і ОСОБА_7, всі підсудні почали кидати в їх сторону каміння, а ОСОБА_3 здійснив

декілька пострілів із пневматичного пістолета. Кидаючи камінням, підсудні пошкодили віконне скло метало-пластикового вікна, вартістю 1200 грн., а ОСОБА_2, кинувши каменем в сторону ОСОБА_5, який проходив в той час біля приміщення, заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому медіальної кісточки лівої великогомілкової кістки без зміщення кісткових відламків, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров»я і не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння. Потерпілому також було заподіяно ушкодження у вигляді садна лівої нижньої кінцівки.

Розбивши шибку та пошкодивши замок вхідних дверей, підсудні заподіяли ДРП шкоду в сумі 1250 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 по суті винним себе визнав повністю та пояснив, що вночі 18.12.2006 року він разом з іншими підсудними біля торгового кіоску кафе «Смерекова хата» пили пиво. Там же знаходились працівники ДРП ОСОБА_6. та ОСОБА_7, де між ними виникла суперечка. Коли останні пішли ночувати в службове приміщення ДРП, вони через деякий час вирішили їх побити. Для цього він разом з ОСОБА_3 зайшли всередину приміщення, де побачили сплячу людину. Не розібравшись, хто спить, він накинувся на потерпілого ОСОБА_5 і вдарив його декілька разів кулаками по голові, а ОСОБА_3 підійшов з лівого боку і наніс два удари потерпілому ногами в область живота. В цей час потерпілий почав кричати і вони вибігли на територію ДРП. Коли з приміщень повиходили люди, то вони почали кидати в них камінням, розбивши при цьому віконне скло. В свою чергу він прицільно кинув каменем у потерпілого ОСОБА_5 Підсудний ОСОБА_2 пояснив, що ніякого пістолета у ОСОБА_3. не було і пострілів ніхто не здійснював. Він також пояснив, що підсудний ОСОБА_4 в приміщення ДРП не заходив та камінням не кидав.

Підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав частково та дав суду показання, аналогічні показанням підсудного ОСОБА_2 Він також ствердив, що ніякого пістолета в нього не було і будь-яких пострілів, тим більше у людей, він не здійснював. Крім цього, він пояснив, що на наступний день, коли він знаходився в м.Яремче, його впізнали працівники ДРП, у яких вони кидали камінням і за допомогою працівників міліції його затримали.

Підсудний ОСОБА_4. по суті винним себе визнав частково та пояснив, що він дійсно разом з ОСОБА_2. та ОСОБА_3 зайшов на територію ДРП, але в службове приміщення не заходив , потерпілого не бив і камінням в людей не кидав.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2, часткового визнання вини підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх винність у вчиненому повністю підтверджується показаннями потерпілого, свідків та іншими доказами по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 17.12.2006 року він заступив на добове чергування сторожем ДРП. Приблизно біля 05 год ранку він почув стук і, подивившись у вікно, побачив неподалік вхідних дверей приміщення сторожівни трьох хлопців, які викрикували «ОСОБА_6, відкривай!». Він відповів, що нікого не впустить, але в той час двері, які не були зачинені на врізний замок, різко відкрились і двоє хлопців забігли в приміщення кімнати. Один із них, а саме ОСОБА_2 повалив його на дерев»яний тапчан і наніс декілька ударів руками в голову, а ОСОБА_3 вдарив його ногою в область живота. Він почав стукати в стіну сусідньої кімнати, щоб розбудити робітників, які там ночували, та кликав на допомогу . В цей же час ОСОБА_3 здійснив кілька пострілів із пістолета. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вибігли на вулицю і зупинились біля приміщення. Під час того, як хлопці відбігали від приміщення, хтось знову здійснив декілька пострілів. Потім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали кидати в його сторону та в сторону ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які вибігли на вулицю, каміння. Один із каменів влучив йому в ногу, від чого він отримав ушкодження у вигляді перелому. Крім цього, видаючи камінням, підсудні розбили шибку в метало-пластиковому вікні приміщення ДРП. Чи кидав камінням ОСОБА_4. він ствердити не може, так як на вулиці було темно, а ОСОБА_4. стояв дальше.

Свідок ОСОБА_6. пояснив, що приблизно біля 05 год 18.12.2006 року він почув шум і зрозумів, що хтось хоче увірватись в приміщення. Разом із ним на добовому чергуванні був

також водій-тракторист ОСОБА_7, який, почувши крик, швидше від нього вибіг на вулицю. Вийшовши на вулицю, він почув декілька пострілів в їх сторону, а потім підсудні почали кидати камінням, яким розбили шибку у вікні та завдали тілесних ушкоджень ОСОБА_5.

Аналогічні показання дав суду свідок ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_8. пояснила, що 18.12.2006 року, коли ОСОБА_3 підвозив її на скутері в м.Яремче на автовокзал, вона побачила, що водій автомобіля, який їхав позаду, подавав їм сигнал, щоб вони зупинилися, але ОСОБА_3 не реагував. Коли автомобіль проїхав , то вони поїхали на АЗС. Туди ж приїхав водій цього автомобіля, після чого приїхали працівники міліції і ОСОБА_3. затримали.

Допитаний в якості цивільного позивача ОСОБА_9. пояснив, що діями підсудних було пошкоджено майно ДРП на суму 1250 грн. Завдані збитки підсудні добровільно відшкодували. Крім цього, ОСОБА_9. пояснив, що підсудного ОСОБА_3., який їхав на скутері на наступний день після події впізнав ОСОБА_6. і за допомогою працівників міліції він був затриманий на території АЗС.

Винність підсудних також підтверджується:

·  заявою ДРП, в якій зазначено про вчинення хуліганських дій невідомими особами із застосуванням зброї, під час яких сторож ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, підприємству було заподіяно шкоду на загальну суму 1250 грн. (а.с.7);

·  протоколом огляду місця події від 18.12.06р., в якому деталізовано місце вчинення злочину (а.с.8);

-протоколом огляду речового доказу від 26.01.07р., відповідно до якого було оглянуто металеву кульку, виявлену та вилучену з рами дверей під час огляду місця події 18.12.06р. (а.с.91);

-висновком судово-медичної експертизи № 72 від 12.01.07р., з якого вбачається, що ОСОБА_5. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому медіальної кісточки лівої великогомілкової кістки без зміщення кісткових відламків, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров»я і не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, а також ушкодження у вигляді садна лівої нижньої кінцівки ( а.с.30-32).

-висновком судово-балістичної експертизи № 28 Б від 17.01.07р., з якого вбочається, що кулька, вилучена під час огляду місця події - території ДРП, відноситься до групи куль під назвою «Суцільні круглі кулі з мідним покриттям», яка є припасом до пневматичної зброї, кал.4,5 мм та виготовлена промисловим способом (а.с.42-46).

Таким чином, оцінюючи здобуті докази, суд приходить до висновку про доведеність винності підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_4., а їх дії слід кваліфікувати за ст. 296 ч.2 КК України, оскільки вони умисними діями грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка полягала у пошкодженні державного майна та заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому, вчинені групою осіб.

Крім цього, дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України, так як він умисно заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, , що не є небезпечні для життя в момент їх заподіяння, але спричинили тривалий розлад здоров»я. Разом з тим, органами досудового слідства дії ОСОБА_3. за ст. 296 ч.4 КК України кваліфіковані невірно. Під застосуванням зброї чи іншого спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень предмета треба розуміти таке умисне використання їх уражаючих властивостей, при якому потерпілому заподіюються тілесні ушкодження або виникає реальна небезпека їх заподіяння. В судовому засіданні потерпілий та свідки не навели переконливих доказів про те, що ОСОБА_3 вчиняв прицільні постріли з пневматичної зброї. В діях ОСОБА_3. не чаїлась небезпека для здоров»я або життя потерпілого чи інших осіб. У зв»язку з цим, дії ОСОБА_3. слід перекваліфікувати з ч.4 ст. 296 на ч.2 ст. 296 КК України, так як він умисними діями грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинені групою осіб.

Досудовим слідством дано неправильну правову оцінку діям підсудних, а саме:

вчинення злочину, яке супроводжувалось винятковим цинізмом.

Хуліганством, яке відзначалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані хуліганські дії, що супроводжувались демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, грубою непристойністю, проявом безсоромності, знущанням над хворими, старими, особами, які перебувають в безпорадному стані, тощо. Як вбачається з матеріалів справи, подібних дій підсудні не вчиняли, а тому інкримінування їм такої конструктивної (кваліфікуючої) ознаки хуліганства як винятковий цинізм слід виключити.

Обираючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що підсудний ОСОБА_2 судиться повторно.

Суд також враховує і те, що підсудні щоросердечно розкаялися у вчиненому, що ОСОБА_4. вчинив злочин вперше, що всі підсудні позитивно характеризуються , роль кожного у вчиненому злочині та думку потерпілого відносно призначення покарань.

Крім цього, як пом»якшуючі і такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд враховує ті обставини, що підсудні добровільно відшкодували заподіяну шкоду, невеликий розмір заподіяної шкоди, молодий вік підсудних, що ОСОБА_4 в даний час навчається і здає випускні іспити в школі та його незадовільний стан здоров»я, а ОСОБА_2 проживає з перестарілим дідусем, з яким веде господарство. З врахуванням цих обставин суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м»якого виду покарання підсудним, яке не зазначено в санкції    ст. 296 ч.2 КК України.

А тому, на підставі наведеного і керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним та обрати йому покарання:

·  за ст. 296 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України   у виді штрафу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень;

·  за ст. 122 ч.1 КК України у виді виправних робіт строком на один рік   з щомісячним відрахуванням із заробітку в дохід держави по 20 відсотків.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у виді штрафу в розмірі чотири тисячі гривень та виправних робіт строком на один рік з щомісячним відрахуванням із заробітку в дохід держави по 20 відсотків.

ОСОБА_3 визнати винним та обрати йому покарання за ст. 296 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту строком на чотири місяці.

ОСОБА_4 визнати винним та обрати йому покарання за ст. 296 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк 240 годин.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - металеву кульку, що була вилучена під час огляду місця події, яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Яремчанського MB УМВС після вступу вироку в законну силу знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу його проголошення через Яремчанський міський суд.