В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25.01.2012 Справа №1-1042/11

Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді                         Гуменного П.П.

при секретарях                               Кришталович Л.Б., Вербицькому Р.А.  

за участю прокурора                           Хрипливого Є.В., Легети І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жовтневе Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, приватного підприємця, одруженого, проживає в АДРЕСА_1, не судимого,

за ч.1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

7 травня 2010 року близько 12.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї свого господарства, що в АДРЕСА_1, на грунті неприязних стосунків із своєї колишньою дружиною ОСОБА_2, за відсутністю в його діях ознак хуліганства, завдав останній кілька ударів руками та ногами по тілу, в результаті чого спричинив їй синці правого плеча та фізичну біль, які згідно висновку експерта №1882 від 26.10.2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вини у інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що 7 травня 2010 року орієнтовно о 12 год. його колишня дружина ОСОБА_2 в супроводі своєї матері та тітки, а також двох працівників міліції –ОСОБА_3 та ОСОБА_4  прийшли до його господарства, що в с.Чернелів-Руський в Тернопільському районі для вселення в будинок, де він проживає з своєю теперішньою дружиною. Прийшовши на подвір'я, ОСОБА_2 підійшла до дверей кухні, з яких витягнула ключі, що належали йому, серед яких були ключі від його автомобіля, а тому він хотів їх забрати. Коли він намагався забрати в неї дані ключі, вона роздерла нігтями його лице до крові, а саме ніс та губу. Між ними виникла шарпанина через ключі. Він особисто жодних ударів ОСОБА_2 не наносив.

Він з приводу отриманих від ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за медичною допомогою не звертався.

Конфлікт тривав кілька хвилин і відразу припинився, оскільки їх розтягли працівники міліції. Конфлікт продовження не мав. Він в цей день не заперечував проти вселення ОСОБА_2 в їхній спільний будинок. На час вселення, тобто 7 травня 2010 року, він нікому не погрожував, нецензурно в сторону колишньої дружини та її рідних не висловлювався. Вважає, що колишня дружина його оговорює через неприязні стосунки, що між ними склалися.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 вини у інкримінованому злочині не визнав, суд вважає, що його вина у вчиненні інкримінованого злочину доводиться сукупністю проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що раніше перебувала з підсудним у шлюбі та проживали у будинку по АДРЕСА_1 . Після розлучення чоловік її вигнав з спільного будинку. Її конфлікт з приводу домоволодіння  був вирішений в судовому порядку .Однак колишній чоловік ОСОБА_1 перешкоджав їй проживати у вищевказаному будинку.

В травні 2010 році вона звернулася в відділок міліції та в Тернопільську обласну раду про вселення її та маму в будинок. В подальшому вони з представниками сільської ради та працівниками міліції були вселені в згаданий вище будинок. До цього, 7 травня 2010 року вона разом із працівниками міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також мамою та тіткою приїхали в с.Чернелів-Руський Тернопільського району з метою вселення у свій власний будинок, однак ОСОБА_1, який знаходився по місцю проживання на подвір'ї будинку став шарпати її за верхній одяг, при цьому він висловлювався нецензурними словами, погрожував їй та матері, однак суті погроз вона не пригадує. Орієнтовно о 12 годині у них з ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого останній вдарив її кілька разів руками (як саме не пригадує) в область плеча правої руки та один раз копнув правою ногою в область грудей з лівої сторони поруч молочної залози. Це все бачили її мама ОСОБА_5, тітка ОСОБА_6 та двоє працівників міліції: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Цивільний позов вона заявляти не бажає, однак просить покарати ОСОБА_1 відповідно до закону.

Свої показання потерпіла ОСОБА_2 деталізувала в ході проведення відтворення обстановки та обставин події (а.с. 158-166) та підтвердила їх при проведенні очних ставок з ОСОБА_1 (а.с.135-138).

Аналогічні за змістом з показаннями потерпілої ОСОБА_2 дали показання допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 засвідчив, що 7 травня 2010 року він як працівник міліції, разом із іншим співробітником Тернопільського РВ був присутній при вселенні в домогосподарство гр-на ОСОБА_1. гр.-ки ОСОБА_2 В ході вселення між вказаним громадянами виник конфлікт через ключі та між ними почалась шарпанина, які він та інший працівник міліції припинили, розтягнувши останніх.

Аналогічні за змістом з показаннями свідка ОСОБА_3 дав показання свідок ОСОБА_4

Як вбачається з висновку експерта судово-медичної експертизи №1882 від 26 жовтня 2011 року у ОСОБА_2 при судово-медичному обстеженні 11.05.2010 року були виявлені синці правого плеча. Зазначені вище ушкодження утворилися від дії тупих предметів за 3-5 діб до обстеження, на що вказують морфологічні властивості, не виключено в термін 7.05.2010 року, вказаний в постанові. За ступенем тяжкості відмічені у ОСОБА_2 синці відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_2 синці правого плеча скоріш за все утворилися від стискаючої дії пальців рук при захваті плеча кистю ( а.с.174-177)

  За таких обставин, з огляду на те, що показання потерпілої та свідків були послідовними на протязі всього досудового та судового слідства, є взаємоузгодженими між собою та даними висновку судово-медичної експертизи, суд вважає дані докази достовірними та кладе їх в основу обвинувачення ОСОБА_1 До показань ОСОБА_1 в частині невизнання вини, з огляду на наведені вище докази ставиться критично та розцінює їх, як обраний останнім спосіб захисту.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину і вважає, що органом досудового слідства його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, його особу, зокрема те, що він є не судимим, позитивно характеризується по місцю проживання, відсутність обставин, які б обтяжували чи пом’якшували його покарання, а тому вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Запобіжний захід  до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому за цією статтею покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб, з моменту його проголошення, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддяП. П. Гуменний