ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2006    року                                                                               Справа № 18/49  

   Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)

суддів :Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання :  Стуковенковій Н.В.

За участю представників сторін, які були присутні в судовому засіданні, що відбулося 12.10.2006року:

від позивача:  Чаленко Л.М. директор, протокол № 2 від 09.11.1997 року

від відповідача :  Ляхов П.Ю. командир військової  частини, посвідчення УК № 01233228 від 17.12.1998 року,  Шевченко Л.М. довіреність № б/н від 20.01.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А1509 м. Дніпродзержинськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  09.06.2006року   у справі № 18/49

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромпобут",                                   м Дніпродзержинськ.

до відповідача: Військової частини А1509 м. Дніпродзержинськ

про  стягнення будівельних матеріалів

В С Т А Н О В И В:

  Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від  09.06.2006 року у справі № 18/49 ( суддя Петрова В.І)  задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромпобут" до Військової частини А1509 м. Дніпродзержинськ про стягнення будівельних матеріалів .

Стягнуто  з Військової частини А1509 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Будпромпобут” будівельні матеріали, перелік яких вказаний в рішенні господарського суду від 09.06.2006 року.

   Оскаржуючи   рішення, Військова частина А1509    в апеляційній скарзі  просить  рішення у справі скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом норм  матеріального права .

       Скаржник посилається на те, що укладений між сторонами договір - це договір будівельного підряду,  а тому згідно вимог ст. 882  Цивільного кодексу України факт виконання робіт повинен бути підтверджений актами виконаних робіт, підписаними сторонами . Згідно з умовами договору № 32 від 07.11.2003 року (пункт 2.2) підрядник зобов'язаний був зробити демонтаж перекриттів, балконних плит, зруйнувати стіни . Актів про виконання зазначених видів робіт або яких - небудь інших видів будівельних робіт позивачем не представлено. Посилання суду на наявні в справі акти виконаних робіт, як доказ виконання останніх, не може бути прийнято до уваги , тому що мова в них йде не про виконані роботи, а про передачу будівельних матеріалів. Висновок суду про тотожність цих актів актам виконаних робіт суперечить ст. 882 Цивільного кодексу України, оскільки останні не відповідають викладеним у ній вимогам. Крім того, вони не можуть бути доказом ще й тому, що свідчать про передачу будівельних матеріалів по казармі № 3, яка ніколи не розбиралася, ціла й непошкоджена перебуває на балансі військової частини, про що надані були суду відповідні документи. А тому висновки суду про проведення підрядником робіт з розбирання казарми № 3 суперечать як представленим матеріалам, так і реальній дійсності.

   Акти, прийняті судом як доказ, мають інші  невідповідності, а саме: містять посилання на виконання робіт за договором № 38 ( див. см. акти № 4 і № 5). Такий договір  в матеріалах справи  відсутній, а позовні вимоги пред'явлені за договором № 32.   

   Про те, що підрядник не приступив до виконання робіт і ніяких робіт не проводив свідчить наявність цілої й непошкодженої казарми № 3 військової частини, що значиться на балансі .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпромпобут" відзив на апеляційну скаргу не надало.        

У судовому засіданні, що відбулося  12.10.2006 року,  оголошувалась перерва до 26.10.2006 року  .                         

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга     підлягає  задоволенню, з  наступних підстав:

07.11.2003 року між військовою частиною А1509- замовник  та  Товариством  з обмеженою  відповідальністю „Будпромпобут” –підрядник був укладений договір –доручення № 32 про спільну роботу з демонтажу п’ятиповерхової казарми на території військової частини, що знаходиться в  аварійному стані, предметом  якого, згідно п.1.1 договору, було розбирання аварійної будівлі п’яти поверхів казарми № 4 з  підвальними приміщеннями.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2. договору позивач зобов’язувався здійснити демонтаж плит перекриття, балконних  плит, перемичок, блоків, порушити стелі.

Розділом  3 договору встановлено , що   за демонтаж 5 –ти поверхової казарми замовник зобов”язується передати підряднику 38% „Б.У”. будматеріалів, оприбутковуваних замовником. Облік   демонтованих   матеріалів здійснюється за актом приймання і оцінки придатності, підписаним обома сторонами. Розрахунок  замовника з підрядником здійснює  після розбирання кожного поверху .

За своєю правовою природою зазначений договір є договором підряду.               Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором  підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В обґрунтування виконаних робіт позивач надав акти №№1,2,3, з яких не вбачається, які роботи виконував підрядник, обсяг цих робіт, а зазначено найменування оприбутковуваних будівельних матеріалів,  їх кількість та ціна.

Окрім того, з вказаних актів вбачається, що оприбутковуванні будівельні матеріали казарми № 3, в той як за договором № 32   позивач зобов’язувався демонтувати казарму  № 4.

Демонтаж казарми № 3 позивачем не здійснювався, підтвердженням  чого є   довідка та інвентарна картка обліку основних засобів.

З огляду на викладене позивач не довів, як це передбачено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, виконання робіт  з демонтажу казарми № 4.

Оскільки обов’язок передати будівельні матеріали виникає  у замовника, згідно з умовами договору, після  демонтажу п’ятиповерхової казарми, а доказів виконання зазначених робіт і прийняття їх замовником, позивачем не надано, у господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог .

З урахуванням  викладеного рішення прийнято господарським судом за неповністю з’ясованими  обставинами справи.

Викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню.   

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України , Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

            Апеляційну скаргу    Військової частини А1509 м. Дніпродзержинськ     задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 09.06.2006р. у справі № 18/49 скасувати.

            В позові відмовити.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромпобут",                                   м Дніпродзержинськ  на користь Військової частини А1509 м. Дніпродзержинськ  73,92  грн. державного мита за розгляд  справи апеляційною інстанцією.

            Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                         Л.О.Лотоцька

Судді                                                                                               Р.М.Бахмат

                                                                                                       О.С.Євстигнеєв