ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2006    року                                                                               Справа № 12/117  

      Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)

суддів :Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання :  Стуковенковій Н.В.

За участю представників сторін, які були присутні в судовому засіданні,  що відбулося 12.10.2006 року

від позивача: Бутирін О.В. юрисконсульт, довіреність № 2569 від 19.12.2005 року

від відповідача :Шуненко Н.Ю. юрисконсульт, довіреність № 31 від 26.06.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  17.10.2005року  у справі № 12/117

за позовом :  Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь

до відповідача:   Відкритого акціонерного товариства “Завод Дніпропрес”, м. Дніпропетровськ  

про  стягнення  45 903 грн.

В С Т А Н О В И В:

       Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  від 17.10.2005 року у справі № 12/117 (суддя Жукова Л.В.) відмовлено у позові Закритому акціонерному товариству “АзовЕлектроСталь”  до Відкритого акціонерного товариства “Завод Дніпропрес” про  стягнення  45 903 грн.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від   15.12.2005 року у справі  12/117   рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2005 року  залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України  від 16 .03.2006 року  постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  15.12.2005 року у справі № 12/117 скасовано, справу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  для здійснення апеляційного провадження у новому  складі колегії суддів.

Оскаржуючи рішення, Закрите акціонерне товариство “АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь в апеляційній скарзі  просить рішення господарського суду скасувати,  позов задовольнити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, та на неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи

Скаржник посилається на те, що приймаючи  рішення, суд не витребував накази позивача № 393 та №301/396 від  12.09.2005 року, про які йде мова в  листах №А-04/276 від 27.09.2005 року , не ознайомився та не ознайомив  сторін з   їхнім текстом . Також судом не з”ясовано,  про яких саме посадових осіб йде мова у наказі № 392 від 12.09.2005 року, та чи це ті  відповідальні  особи , про яких йдеться мова у  пункті 4.2 договору.

Відкрите акціонерне  товариство “Завод Дніпропрес” у відзиві на апеляційну скаргу   проти доводів скаржника заперечує, посилаючись на те,  позивач не виконав суттєві умови договору, це позбавило відповідача можливості виконати свої зобов”язання за спірним договором щодо додержання строків виконання робот . Вини відповідача в невиконанні умов спірного договору щодо додержання строків виконання робот немає. Відповідач з вини позивача не мав можливості виконати свої зобов”язання за спірним договором щодо додержання строків виконання робіт. Відповідач вважає, що він не повинен сплачувати пеню за спірним договором, оскільки має місце прострочка  кредитора, і є відсутність вини боржника.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга    не  підлягає  задоволенню, з наступних підстав:

02.07.2004 року між Відкритим акціонерним товариством  Дніпропресс”- виконавець та Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” –замовник   був укладений договір № 246/146/50АЕСсб, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов”язання на проведення шеф - монтажних робіт, пуско-налагоджувальних робіт маніпулятора ДМ112352 та навчання персоналу замовника навичкам  одночасної роботи на маніпуляторі  та гідравлічному пресі.

Згідно з розділом 3 договору виконавець зобов”язався приступити до виконання шеф - монтажних  та пуско - налагоджувальних робіт на протязі 10 днів з моменту письмового повідомлення замовником виконавця.

Своїми силами виконати строки календарного плану. Обсяги виконаних робіт відобразити у двохсторонньому акті виконаних робіт .

Відповідно до календарного плану на проведення шеф –монтажних, налагоджувальних робіт та рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006 року у справі № 25/165-06, яким за вимогою  позивача було витлумачено зміст договору № 246/146/50АЄСсб від02.07.2004 року, строк виконання виконавцем робіт за договором становить  95 робочих днів.

Вартість робіт за договором дорівнює 330000 грн. ( п.6.1).

Пунктами 4.2,4.3 договору замовник зобов’язався до початку робіт призначити відповідального  представника для вирішення операційно –технічних питань, що відносяться до їх служб та   виділити необхідну кількість спеціалістів для навчання .

Виконати технічні  вказівки представників виконавця.

Розділом 9 договору передбачена відповідальність сторін за порушення умов договору.

Згідно з п.9.2 договору в разі порушення виконавцем строків надання передбачених договором послуг, він сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно наданих послуг за кожний прострочений день, але не більше подвійної   облікової ставки НБУ, що діє на даний період .

Позивач, посилаючись на  невиконання відповідачем зобов”язань за договором в  частині строків надання послуг, просив стягнути з відповідача пеню в сумі 45639 грн. за період з 18.10.2004 року  по 25.07.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2004 року позивач направив відповідачу  листа № 301/699, в якому просив на виконання п.3.1 договору № 246/146/50АЕСсб від 02.07.2004 року направити  на підприємство бригаду  робітників для виконання робіт.

12.07.2004 року листом № 1416 відповідач повідомив позивача про направлення бригади робітників для проведення шеф-монтажних робіт  та налагоджувальних робіт.

14.07.2004 року сім робітників відповідача та майстер з ремонту обладнання позивача Мілаков О.М. пройшли інструктаж з питань охорони праці та  пожежної безпеки ( т.1 а.с.44).

Як вбачається з матеріалів справи –актів виконаних робіт станом на 16.09.2004 року, підписаних представниками сторін, були виконані  перелічені в актах роботи по збиранню кувального маніпулятора та  здійснено ряд  робіт на ньому.

При цьому було зазначено, що  решту робіт можливо виконати лише після установки маніпулятора на стаціонарну рейкову колію, виконання комплексу робіт з укладання рейкової колії та робіт по заливці фундаменту.

15.11.2004 року закінчений монтаж кувального маніпулятора, про що свідчить акт № 301/1386 від  15.11.2004 року, підписаний представниками сторін, відповідно до якого 12.11.2004 року   в гідросистему маніпулятора залита робоча рідина –масло індустріальне ( т.1 а.с.126).

З зазначеного часу –15.11.2004 року відповідачем виконувалися пуско –налагоджувальні  роботи, тобто вже після закінченого  встановленого договору строку виконання робіт.

Таким чином, станом на 15.11.2004 року передбачений договором № 246/146/50АЕСсб обсяг робіт виконаний відповідачем не був.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального  кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Відповідач не довів, що невиконання умов договору щодо строків виконання робіт сталося з вини позивача. Так відповідач не довів, що позивачем не була укладена рель- сова колія в період з 17.09.2004 року до 18.10.2004 року –строку виконання зобов”язання згідно договору.

Відповідач також не довів, що позивачем не були виконані умови п.4.2 договору, оскільки , як вже зазначалося одночасно з бригадою працівників відповідача, що були направленні 14.07.2004 року до позивача для виконання робіт,  інструктаж з техніки безпеки  проходив майстер з ремонту кувального  обладнання  пресового участку  позивача  Мілаков  О.М.

Посилання  відповідача на невиконання позивачем  п.4.3 договору, яким позивач зобов”язувався  виконувати технічні вказівки представників відповідача також безпідставні,  оскільки  відповідач не довів , що такі вказівки в строк до 18.10.2004 року  давалися представниками відповідача та що вони у  цей строк не були виконані позивачем, а  також що саме невиконання вказівок  представників відповідача стало причиною невиконання відповідачем в строк  зобов”язання за договором .

Відповідач посилається на лист № 240/290 від 20.09.2005 року, але ж строк виконання робіт за договором 18.10.2004 року.

Приймаючи рішення у справі,  суд вказаних обставин не врахував.

02.02.2005 року в зв”язку з отриманням від  відповідача інформації  про завершення пуско –налагоджувальних робіт та готовності маніпулятора до випробувань, позивачем був виданий наказ № 50, яким створена комісія для проведення приймально –передавальних випробувань, закріплений обслуговуваючий маніпулятор персонал та інше.

Але до листопада  2005 року маніпулятор не був введений в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що причинами  невведення в експлуатацію маніпулятора  на протязі довгого часу став  частий вихід із строю  гідравлічної системи маніпулятора, не прийняття відповідачем заходів по терміновій їх заміні.

Вийшло із строю сім насосів, гідромотор, насосна установка подпітки на  гідростанції маніпулятора.

В період з квітня по листопад 2005 року  відповідач здійснював заміну складових частин гідравлічної системи маніпулятора.

Зазначені обставини підтверджуються  актом від 20.06.2005 року, складеним представниками сторін та Відкритим акціонерним товариством  „Головний спеціалізований конструкторсько –технологічний інститут” м. Маріуполь ( надалі ВАТ „ГСКТУ) ( т. 1 а.с. 109), листами вказаного інституту  від 02.03.2005 року ( т. 1 а.с. 110) та від 07.11.2005 року  ( т.1а с.91).

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що порушення умов договору № 246/146/50АЕСсб від 02.07.2004 року  щодо строків  закінчення виконання робіт, сталося з вини відповідача.

     Відповідно  до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Згідно з ч.ч. 1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем вищенаведені вимоги законодавства та умови договору  порушені.

      Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України  учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

    Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

    Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що   нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки інше не встановлено законом або договором , нарахування пені за порушення відповідачем строків виконання робіт припиняється 18.04.2005 року, тобто пеня підлягала стягненню за період з 18.10.2004 року по 18.04.2005 року.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягали задоволенню в сумі 29304 грн.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.1976 року, з наступними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим  визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення прийнято господарським судом за неповністю  з”ясованими обставинами, що мають значення для справи, в зв”язку з чим підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України , Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

        Апеляційну скаргу     Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 17.10.2005 року у справі № 12/117 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Завод Дніпропрес”  (49700, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,139   ЄДРПОУ 05748772)  на користь  Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” ( 87535, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників,1,  ЄДРПОУ 25605170) 29304 грн. пені, 439,56 грн. державного мита, в тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією; 75,75 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

         В решті позову  відмовити.

        Зобов”язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог  статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                         Л.О.Лотоцька

Судді                                                                                               Р.М.Бахмат

           

                                                                                                       О.С.Євстигнеєв