Справа № 2-а-4228/11/2035

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04.10.2011  року суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі міста Харкова про покладення обов'язку нарахувати та виплатити  підвищення до пенсії як дитині війни, -

в с т а н о в и в :

Позивач 09.09.2011 року звернувся до суду до відповідача - управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова з позовом про покладення обов'язку нарахувати  та виплатити йому як дитині війни підвищення до пенсії,   встановлене ст.6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з  01.03.2011 року до 31.08.2011 року.

Відповідач надав суду заперечення, у яких позов не визнав, посилаючись на неможливість застосування до правовідносин, що склалися, мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та неможливість проводити виплати з коштів Пенсійного фонду України, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітей війни повинно здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України. Вважав, що застосуванню підлягають норми постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8 якої таке підвищення встановлене у розмірі 49,80 грн., яке і виплачувалось позивачеві щомісяця.

Дослідивши матеріали справи,   суд вважає, що позовні вимоги позивача за період з 01.03.2011 року підлягають частковому задоволенню на підставі такого.

Органи  державної влади та їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно.

З пенсійного посвідчення  позивача судом встановлено, що йому  надано статус  дитини війни.

З наявної у справі  довідки вбачається, що  підвищення до пенсії  позивачеві нараховувалось  відповідачем згідно з постановою КМУ №530 від 28.05.08 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"  в розмірі 49,80 грн. щомісяця.

Відповідно до ст.6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.28 Закону України "Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до  ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум",   таким законом, що  визначає прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення,  є закон  про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2010 року був встановлений у розмірі 709 грн. , і далі послідовно підвищувався.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин суд вважає, що відповідач, нараховуючи та виплачуючи позивачеві до 23.07.2011 р. підвищення   до пенсії як дитині війни у розмірі, меншому, ніж встановлено законом,  і жодного разу не підвищивши  у зв’язку  зі збільшенням прожиткового мінімуму,   діяв  без дотримання вимог п.п.1-3 ч.3 ст.2 КАС України, а тому неправомірно.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова здійснити  перерахунок пенсії  позивача за період з 01.03.2011 року до 22.07.2011 року включно,  відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний  захист дітей війни" з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру,   встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Однак при нарахуванні та виплаті  підвищення мають бути враховані кошти, нараховані та    виплачені позивачеві  за цей час.

Відмовляючи позивачеві у вимозі покласти на відповідача обов’язок перерахувати та виплачувати підвищення до пенсії у такому ж розмірі після 23.07.2011 року, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»(в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491 від 14.06.2011 року, який набрав чинності з 19.06.2011 року) установлено, що у 2011 році норми і положення ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Постановою КМУ від 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності  з 23.07.2011 року, таке підвищення «дітям війни»встановлене у розмірі не 30 % мінімальної пенсії за віком, а у розмірі 49, 80 грн.

За таких обставин правових підстав покласти на відповідача обов’язок нарахувати таке підвищення у більшому розмірі, ніж встановлено цією постановою КМУ, немає.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до  ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі зазначеного, керуючись наведеними нормативно-правовими актами та  ст.ст.71,159-162, 183-2, 186,254,256 КАС України,   суд -      

                                                                  п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова про покладення обов'язку нарахувати та виплатити  підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.03.2011 року по 31.08.2011 року  задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.  Харкова до 22.07.2011 року протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова здійснити  перерахунок пенсії  ОСОБА_1, починаючи з 01.03.2011 року до 22.07.2011 року,   відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний  захист дітей війни" з  підвищенням пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених за цей період сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн.  40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною і  підлягає негайному виконанню, однак  може бути оскаржена  сторонами в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на  постанову суду першої інстанції подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку, якщо апеляційна скарга не була подана.  У разі подання  апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті  апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                              І.М. Шелест