Справа № 1-114
2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 року
Черняхівський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Васильчука С. Ф.
при секретарі - Воробей Т.В.
з участю прокурора - Островського І.М. представника неповнолітньої потерпілої -ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.АДРЕСА_1 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, українця, народившогося та мешкаючого в сАДРЕСА_2, Житомирської області, маючого на утриманні четверо малолітніх дітей, одруженого, офіційно непрацюючого, раніше не судимого, за ст. 125 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
20.11.2006р. в 23 години 50 хв. ОСОБА_2., перебуваючи в своєму будинку, розташованому в с.АДРЕСА_2, Черняхівського району, умисно, на грунті раптово виникших неприязних відносин, не стримавши свої емоції, наніс один удар по обличчю кулаком своїй малолітній дитиниОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, внаслідок чого їй було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій щоці, яке відноситься до легкого, без короткочасного розладу здоров'я.
Приводом для нанесення даного удару було те, що дитина тривалий час плакала.
Допитаний в судовому засіданні підсудний, свою вину у вчиненому визнав повністю, щиросердно розкаявся та суду показав, що дійсно він проживає у шлюбі з ОСОБА_1. та мають четверо малолітніх дітей, в тому числі і доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження. Проживають всі разом в с.АДРЕСА_2.
20.11.2006р. коли всі спали вночі, дитина - донька ОСОБА_3почала плакати. Мати намагалася її заспокоїти, однак дитина не вгамовувалася. Коли матиОСОБА_1 вийшла на вулицю, він взяв дитину на руки та сам намагався її заспокоїти шляхом колихання. Однак дитина не заспокоювалася. Тоді не стримавшись, він вдарив дитину рукою по обличчю. Коли в хату зайшлаОСОБА_1 , він їй повідомив про це і просив заспокоїти дитину. Вранці на обличчі дитини появився синець від його удару.
У зв'язку з визнанням підсудним своєї вини повністю, роз'яснивши йому положення ст. 299 КПК України, суд постановив обрати спрощений порядок дослідження доказів, обмежившись допитом підсудного, законного представника малолітньої потерпілої та дослідженням матеріалів справи.
Законний представник малолітньої потерпілої -ОСОБА_1 повністю підтвердила покази підсудного. Просила його суворо не карати, так як він єдиний, хто заробляє на різних договірних роботах кошти в сім'ю. Є непоганим чоловіком, однак трохи не витриманий.
Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненому повністю підтверджується також письмовими доказами, дослідженими в суді: - повідомленнями головного лікаря Черняхівської ЦРЛ про те, що будучи доставленою в
лікарню малолітня дитина ОСОБА_3з приводу коліки у животі, на обличчі її виявлено синець (а. с. 4); - експертним висновком № НОМЕР_1 від 15.05.07р. , згідно з яким уОСОБА_3 на обличчі виявлено синець, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я (а. с. 45);
Оцінюючи всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2у вчиненні злочину, передбачена ст. 125 ч.1 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, доведена повністю.
Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, ставлення до вчиненого підсудним, його особу, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, вчинений підсудним, є злочином невеликої тяжкості, ст. 12 КК України.
Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно, що суд визнає обставинами, які пом'якшують його покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої особи (а. с. 31).
У зв'язку з тим, що підсудний вчинив злочин проти своєї дитини, згідно п «є» ст. 7 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, суд не знаходить підстав щодо застосування даної амністії до підсудного.
Підсудний до кримінальної відповідальності притягається вперше, не є інвалідом, на обліку у психіатра не перебуває (а. с. 32, 34).
Однак, зважаючи на те, що підсудним вчинено злочин проти власної малолітньої дитини, якій не виповнилося і півроку, суд не знаходить підстав для застосування вимог ст. 75 КК України - тобто звільнення його від покарання з випробуванням.
Суд вважає, що необхідним і достатнім для перевиховання та покарання підсудного буде покарання в межах санкції ст. 125 ч.1 у вигляді громадських робіт ближче до нижчої межі.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України та призначити йому за цим законом покарання у вигляді шестидесяти годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський райсуд протягом 15 діб з моменту проголошення.