ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р.                                                           Справа № 5023/8032/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Афанасьєв В.В. , суддя  Гончар Т. В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №231727 від 07.11.11), 

відповідача -  ОСОБА_2  (довіреність №11/01-02 від 11.01.12), Онопко О.О. - директор.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №5224 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.11 у справі № 5023/8032/11

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Харків,

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройцентр", м.Харків,

про стягнення 80045,82 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.11 (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 77605,55 грн. боргу, 2044,55 грн. пені, 395,72 грн. річних, 800,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. 11.01.12 відповідачем було також надано суду копії накладних, наявних у ТОВ “Стройцентр”.

У судовому засіданні 11.01.12 розгляд справи було відкладено на 30.01.12 та запропоновано:

позивачу - надати відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а також докладні письмові пояснення щодо обставин відвантаження позивачем відповідачеві спірного товару, щодо неспівпадіння змісту та кількості накладних на даний товар, наявних у позивача та відповідача;

відповідачу –надати копію звіту за результатами аудиторської перевірки ТОВ "Стройцентр", в якому відображено суми заборгованості даного підприємства перед контрагентами; довідку за підписом керівника щодо відображення в бухгалтерському обліку ТОВ "Стройцентр" розрахунків із ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Агро Люкс - М" за отриманий товар, а також сум заборгованості за відповідними первинними документами; докладні письмові пояснення щодо обставин відвантаження позивачем відповідачеві спірного товару, щодо неспівпадіння змісту та кількості накладних на даний товар, наявних у позивача та відповідача; докази зарахування до Державного бюджету України судового збору в сумі 801,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Крім того, ухвалою суду від 11.01.12 було викликано в судове засідання представників учасників процесу з належним чином оформленими повноваженнями, а також особисто Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 та керівника ТОВ "Стройцентр" Онопка Олексія Олексійовича. Відповідачем вимоги зазначеної ухвали виконано в повному обсязі.

Представником позивача надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на те, що накладні, які місцевий господарський суд визнав належними доказами наявності заборгованості відповідача, відповідають вимогам законодавства, встановленим для первинних документів та належним чином підтверджують факт відвантаження позивачем та отримання відповідачем вказаного в них товару –просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивачем також надані письмові пояснення від 27.01.12 із додатками та в судовому засіданні 30.01.12 надано клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів на підтвердження права ФОП ОСОБА_4 на виготовлення товару, що, за твердженням позивача, постачався відповідачеві.

Позивачем не виконано вимогу суду щодо особистої участі ФОП ОСОБА_4 в судовому засіданні 30.01.12. Представником позивача пояснено, що ФОП ОСОБА_4 знаходиться у відрядженні в м.Києві, проте доказів даного твердження суду не надано –що, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про недобросовісне ставлення позивача до участі в судовому процесі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4 ухвали суду від 11.01.12 та статті 75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши представників сторін у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

10 травня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір ексклюзивного дилерства № 10-05Д, за умовами якого позивач зобов’язався виготовити та передати у власність відповідачу товар (корм для коней "Golden Horseshoe" торгівельної марки "Агро Люкс") та супутні до нього товари з наданням права на ексклюзивне його просування на території України у кількості, асортименті і строки, передбачені договором, а відповідач зобов’язався прийняти товар і сплатити його на умовах договору.

Відповідно до п.1.2 даного договору, кількість, асортимент і вартість товару визначаються у специфікаціях (накладних), які є невід’ємними частинами договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що зобов’язання позивача по відпуску і відвантаженню вважаються виконаними, а товар вважається прийнятим, з моменту відвантаження товару зі складу позивача і підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі; право власності на товар переходить до відповідача з моменту відвантаження товару зі складу позивача і підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі.

За умовами договору (п.3.3) відповідач зобов’язався здійснити розрахунок за товар наступним чином: 50% передоплата, 50% протягом 14 днів після відвантаження, якщо інше не обумовлено в специфікаціях до договору.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання умов договору позивачем за накладними за період з 24 травня 2011 року по 19 серпня 2011 року було передано відповідачу товар, зокрема за накладними № 01 від 24.05.2011р., №  02 від 25.05.2011 р., № 03 від 26.05.2011 р., № 07 від 30.05.2011 р., № 03 та № 04 від 02.06.2011 р., № 08 від 03.06.2011 р., № 05 від 22.06.2011 р., б/№ від 29.06.2011 р., № 03 від 18.07.2011 р., № 07 від 22.07.2011 р., № 03 від 25.07.2011 р., № 01 від 05.08.2011 р., № 01, № 02  та № 03 від 06.08.2011 р., № 01 від 10.08.2011 р., № 01 від 11.08.2011 р., № 01 від 17.08.2011 р., № 01 від 19.08.2011 р. - на загальну суму 89155,55 грн.

Колегія суддів зазначає, що до вищевказаного переліку місцевим господарським судом включено накладну №05 від 22.06.2011 р. на суму 11550,00 грн., копію якої позивачем не було надано. Про поставку товару за цією накладною позивач не зазначав. Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом невірно встановлено обставини справи в цій частині, оскільки загальна сума, зазначена в наданих позивачем накладних, становить 77605,55 грн.

Крім того,  на думку суду апеляційної інстанції, місцевим господарським судом допущено помилку в оцінці прийнятності та належності доказів, а саме - доданих до позовної заяви накладних (т.1, а.с. 17 - 37).

У вказаних накладних відсутнє посилання на договір №10-05Д від 10.05.11, проте представниками обох сторін пояснено, що інших угод між ними не укладалося, тому колегія суддів зазначає, що додані до позовної заяви документи стосуються саме даного договору.

Як вбачається із документів, поіменованих як накладні, в них наведено наступні дані: умови оплати товару (які змінено порівняно з наявними в п. 3.3 договору, а саме,  зазначено про оплату 50% від вартості при отриманні товару, а решту –протягом 14 календарних днів з дня отримання товару), назву постачальника –ФОП ОСОБА_4 При цьому відсутня відмітка про те, що даний постачальник передав товар, натомість має місце слово “виписав”, що підтверджує лише факт складення даного документа, і, відповідно, позначка “отримав” також стосується не товару, а самого документа.

Вказані обставини, які суд першої інстанції залишив поза увагою, на думку колегії суддів, підтверджують аргумент відповідача про те, що дані документи не є видатковими накладними (які відповідно до п.4.2 договору мають підтверджувати факт отримання товару), а фактично складалися як специфікації (накладні) в порядку п.1.2 договору з метою уточнення кількості, асортименту та вартості товару, а не підтвердження факту переходу права власності на товар (як помилково зазначено в оскаржуваному рішенні суду).

Даний висновок суду апеляційної інстанції відповідає також змісту п. 3.3 договору, відповідно до якого про зміну умов оплати зазначається саме у специфікаціях. Крім того, у вищевказаних документах наведено назву платника - ТОВ “Стройцентр”, але не вказано назву отримувача товару (що, не відповідає вимогам ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо зазначення змісту та обсягу господарської операції - оскільки не дає змоги стверджувати, що змістом господарської операції є отримання товару, а не погодження умов його оплати), відсутній відбиток печатки відповідача (що є порушенням вимог ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України), не зазначено посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (що не відповідає приписам ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

На думку суду апеляційної інстанції, дефекти реквізитів зазначених документів (в порушення вимог ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”) не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції –враховуючи, що у наданих відповідачем для огляду в судовому засіданні оригіналах вищевказаних документів, копії яких долучено до матеріалів справи (т.2,  а.с. 8 -20), відсутні прізвища вказаних осіб, відсутні відбитки печаток як відповідача, так і позивача, а на окремих накладних (т.2, а.с.12, а.с.19) відсутній підпис отримувача.

Зазначені неспівпадіння змісту наявних у позивача та відповідача накладних (оригіналів яких позивачем не було надано для огляду в судовому засіданні) представник ФОП ОСОБА_4 пояснює тим, що при отриманні товару уповноважена особа відповідача на своєму примірнику зазначала не всі реквізити з метою збереження часу та відмовлялася від засвідчення накладних печаткою позивача (т.2, а.с.98). Разом з тим, представником позивача в судовому засіданні пояснено, що вказані дії здійснювалися відповідачем з відома та згоди позивача, який не наполягав на належному оформленні зазначених господарських операцій (змістом яких, за твердженням позивача, є передача товару відповідачеві).

Позивачем в ході апеляційного провадження не заперечувався той факт, що у ФОП ОСОБА_4 відсутні довіреності на отримання товару Онопком О.О. від імені ТОВ “Стройцентр” (за твердженням позивача, товар відпускався саме даній особі).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що Онопко О.О. є керівником ТОВ “Стройцентр”, а тому, згідно зі ст.62 Закону України «Про господарські товариства», має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.

З приводу даних тверджень колегія суддів зазначає, що вони не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Зокрема, щодо отримання товарно-матеріальних цінностей – порядок оформлення даної операції регулюється спеціальним нормативним актом, а саме,  Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96, № 99.

У пункті 2 цього документа зазначено, що товарно-матеріальні цінності (зокрема, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби тощо), а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

При цьому, згідно абз. 3 п. 5 вказаної Інструкції, у тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником (власником) підприємства, довіреність на одержання цінностей підписується керівником (власником) самостійно, а в абз.2 п.14 встановлено, що відпуск   фізичною   особою  -  підприємцем    підприємству    цінностей,   розрахунки    за   які проводяться у безготівковій формі, а також таких, що передаються безоплатно або за товарообмінними операціями, здійснюється за умови подання підприємцю довіреності підприємства.

Отже, жодних винятків для керівника підприємства щодо отримання товарно-матеріальних цінностей без довіреності вищевказаною Інструкцією не встановлено.

Натомість, з її змісту вбачається, що оскільки товар отримується саме від імені підприємства, то директором як керівником має бути виписано відповідну довіреність на своє ім’я як працівника даного підприємства.

Як вбачається з наданого відповідачем суду першої інстанції витягу із журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік (т.1, а.с.98), в період, коли, за твердженням позивача, здійснювалися поставки товару відповідачеві, директору ТОВ “Стройцентр” Онопку О.О. було виписано лише одну довіреність на отримання товару від ФОП ОСОБА_4, а саме –за видатковою накладною від 29.06.11. Іншим особам довіреності від імені ТОВ «Стройцентр»на отримання товару від ФОП ОСОБА_4 не видавалися.

Колегія суддів зазначає, що вищевказаним обставинам судом першої інстанції також не було надано належної оцінки, а саме, визнано доведеним факт поставки товару у зазначеному позивачем обсязі, незважаючи на відсутність належного документального підтвердження даної господарської операції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що дії (бездіяльність) обох сторін призвели до наведених вище порушень в оформленні документів (які позивач вважає видатковими накладними на отримання товару, а відповідач – специфікаціями до договору № 10-05Д від 10.05.11).

Внаслідок наявності цих порушень дані документи не можуть бути належними доказами ні факту уточнення умов договору (тобто здійснення правочину, спрямованого на встановлення, зміну чи припинення прав та обов’язків сторін) – оскільки, як уже зазначалося, в порушення вимог ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України на вказаних документах відсутня печатка відповідача, а на наявних у відповідача оригіналах відсутня також і печатка позивача – ні факту отримання товару відповідачем від позивача – оскільки сторонами допущено істотні порушення приписів ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо обов’язкових реквізитів первинних облікових документів, а також – Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Будь-яких інших доказів факту відвантаження товару відповідачеві позивач суду не надав – із посиланням на те, що ОСОБА_4 як фізична особа-підприємець не зобов’язаний вести бухгалтерський облік, в тому числі –облік товару на складі та документальне фіксування відвантаження виготовленого ним товару своїм контрагентам. Колегія суддів зазначає, що документи, копії яких надані позивачем суду апеляційної інстанції (договори оренди нерухомого майна на підтвердження місцезнаходження складських будівель, де зберігається товар позивача, експлуатаційний дозвіл, патент на корисну модель на підтвердження права позивача виготовляти даний товар тощо) самі по собі не свідчать про те, що вказаний у позовній заяві та додатках до неї товар було відвантажено позивачем відповідачеві.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що  даними аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості ТОВ “Стройцентр”, здійсненого фірмою “Інфо Бухгалтер” (т.2, а.с.38), не підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Позивачем до позовної заяви додано копію накладної від 29.06.11 на суму 510,00 грн. (т.1, а.с.38), яка підписана обома сторонами, має назву “видаткова накладна”, містить реквізити “одержувач”, “відпустив”, “отримав”, печатки обох сторін. Причому зі сторони позивача накладну підписано безпосередньо ФОП ОСОБА_4 - на відміну від інших накладних, що містять зазначене позивачем прізвище “ОСОБА_6”. За словами позивача, ОСОБА_6 є комерційним представником ФОП ОСОБА_4 на підставі договору від 01.01.11, хоча позивачем не надано доказів того, що дана особа постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, як це передбачено ч.1 ст.243 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2.1 договору комерційного представництва, на який посилається позивач, ОСОБА_6, діючи від імені ФОП ОСОБА_4, був зобов’язаний належним чином оформлювати відповідну документацію, однак, як вбачається з матеріалів справи, цього зроблено не було.

Натомість, при здійсненні поставок товару відповідачеві від імені ТОВ “Агро Люкс-М”за договором ексклюзивного дилерства №21-05 Д від 21.05.11 (т.1, а.с.119) ОСОБА_6 як керівником даного товариства  було дотримано вимог законодавства щодо оформлення переходу права власності на товар до відповідача (що, зокрема, вбачається з підписаних ним видаткових накладних, копії яких надано відповідачем суду апеляційної інстанції). Переконливого пояснення причин неналежного оформлення накладних, що, за словами позивача, виписувалися від його імені ОСОБА_6, представником позивача суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідачем не заперечується факт отримання товару за видатковою накладною від 29.06.11, а факт оплати вказаного товару підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням №2 від 24.06.11 (т.1, а.с.70), яким відповідач сплатив позивачеві 1515,00 грн., про що зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні. На думку колегії суддів, сплата відповідачем коштів у більшому обсязі, ніж зазначено в накладній від 29.06.11 на суму 510,00 грн., також не є доказом отримання відповідачем товару за іншими накладними, оскільки умовами договору № 10-05Д від 10.05.11 передбачено передоплату.

Згідно з даними вищезгаданого аудиторського звіту (т.2, а.с.40) сума дебіторської заборгованості 1005,00 грн. обліковується як сума переплати ТОВ “Стройцентр”ФОП ОСОБА_4 за договором ексклюзивного дилерства № 10-05Д від 10.05.11, підтверджується даними, відображеними у фінансовій звітності ТОВ “Стройцентр”, та банківськими виписками.

Суд апеляційної інстанції також додатково враховує наступні обставини як доказ добросовісної поведінки відповідача в господарських відносинах: аудитором встановлено, та матеріалами справи підтверджено відсутність заборгованості ТОВ “Стройцентр”перед ТОВ “Агро Люкс-М”за товар, що відпускався відповідачеві в той же період, в який були виписані спірні накладні, надані позивачем, та тією ж особою (ОСОБА_6), яка, за твердженням позивача, виписувала зазначені накладні.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковим та зробленим при неправильному застосуванні норм матеріального права (зокрема, статей 526, 530 ЦК України, статті 193 ГК України) висновок суду першої інстанції про те, що позивач надав належні докази на підтвердження   своїх  вимог  стосовно основної суми заборгованості в розмірі  77605,55 грн. Отже, відповідно, необґрунтованим є й нарахування сум пені та річних.

Натомість аргументи відповідача знайшли підтвердження в ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що  апеляційну скаргу має бути задоволено,  рішення суду першої інстанції має бути скасовано та прийнято нове рішення, про відмову у позові.

У відповідності до статей 49, 99 ГПК України, судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією №18/1 від 29.11.11 (т.1, а.с.118, т.2, а.с.36) у розмірі 801,00 грн., має бути покладений на позивача.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 35, 43, 99, 101,  пунктом 2 статті 103, п. 2 та 4 ч.1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройцентр", м.Харків,  на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.11 у справі №5023/8032/11 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.11.11 у справі №5023/8032/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1 (ІН НОМЕР_1) на користь ТОВ "Стройцентр", 61022, м. Харків, вул. Дергачівська, 17 А (код ЗКПО 14075533) 801,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                                    Слободін М.М.

Суддя                                                                                           Афанасьєв В.В.  

Суддя                                                                                           Гончар Т. В.  

Повний текст постанови підписано 02.02.12