ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2012 р.                                                           Справа № 5023/7415/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя  Білецька А.М.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача – Дриль А.В. (без повноважень)

відповідача –  ОСОБА_1 (дов. № 01/15-26 від 24.01.2011р.))

3-ї особи  –ОСОБА_2. (дов. № 25-22/7545 від 13.07.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області (вх. № 5329 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.11.11 р. у справі № 5023/7415/11

за позовом Північно-Східного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України, м. Харків

до Державного підприємства Український Державний проектний інститут "Укрміськбудпроект", м. Харків

3-я особа Державна фінансова інспекція в Харківській області, м. Харків

про стягнення 25281,21 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Північно-Східний науковий центр Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, ДП Український державний проектний інститут “Укрміськбудпроект” безпідставно сплачених коштів у розмірі 25281,21 грн. за договором підряду № 993 від 07.06.10 р. та № 996 від 04.10.10 р., відповідно до вимог КРУ в Харківській області про усунення виявлених ревізією Північно-Східного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України порушень законодавства з фінансових питань № 032-21/7184 від 04.07.11р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2011 р. у справі № 5023/7415/11 (суддя Інте Т.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Третя особа звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.  В обґрунтування своєї позиції по справі заявник скарги посилається на те, що відповідачем не правильно визначена вартість передпроектних робіт по формі 3-П (трудовитратам), вірним вважає розрахунок вартості передпроектних робіт за збірником цін на проектні роботи для будівництва «Житлові та цивільні будівлі. Розд. 39, табл. 39-7, п. 1 М.1990».

Позивач надав пояснення по апеляційній скарзі, в яких зокрема зазначив про те, що у ході розгляду справи відповідачем було надано достатньо вагомих доказів правильності розрахунків по договорам, що на думку позивача, ставить під сумнів результати ревізії КРУ в Харківській області та правомірність вимоги № 032-21/7184 від 04.07.2011 р.

Відповідач проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечує, посилаючись на довільне та помилкове тлумачення фахівцями КРУ приписів чинного законодавства, тому що вартість проектно-вишукувальних робіт визначається, відповідно до ДБН Д.1.1.-7-2000 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України", що носять обов’язковий характер для будов, будівництво яких здійснюється із залученням державних коштів підприємств, установ та організацій державної власності. Просить залишити  рішення без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

3-я особа звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з клопотанням в порядку ст. 25 ГПК України про заміну третьої особи Контрольно-ревізійного управління в Харківській області на третю особу Державну фінансову інспекцію в Харківській області в зв’язку з тим, що на виконання Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»та постанови Кабінету міністрів України від 20.07.2011 р. № 765 «Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції»в результаті реорганізації КРУ в Харківській області було перетворено на Державну фінансову інспекцію в Харківській області. Вказане підтверджується наданою до матеріалів справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією наказу Державної фінансової інспекції в Харківській області.

Згідно ст. 25 ГПК України у разі  смерті  або  оголошення  фізичної   особи   померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття,  приєднання,  поділу,  перетворення), заміни кредитора чи боржника  в зобов'язанні,  а також в інших випадках заміни особи у відносинах,  щодо яких виник спір,  господарський суд  залучає  до участі  у  справі  правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії,  вчинені в  судовому  процесі  до  вступу  у  справу правонаступника,  обов'язкові  для  нього  так само,  як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Таким чином, колегія суддів на підставі ст. 25 ГПК України вважає за необхідне здійснити заміну третьої особи Контрольно-ревізійного управління в Харківській області на третю особу Державну фінансову інспекцію в Харківській області.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 993 від 07.06.10 р., відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов’язався виконати за замовленням позивача  технічний висновок про стан будівельних конструкцій адміністративної будівлі по вул. Фрунзе, 8 в м. Харкові та про можливість надбудови у ньому другого та третього полегшених поверхів. Згідно п. 2.1 зазначеного договору,  загальна вартість робіт складає 23277,60 грн., яка підтверджена  протоколом  домовленості  про договірну ціну на виконання робіт ( додаток № 1 до договору) (а.с.15 т.1). Крім того,  до договору № 993 було укладено календарний план виконання робіт ( додаток № 2) та кошторис № 1-993 на виконання технічного висновку ( а.с.16 т.1).

Згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду № 996 від 04.10.10 р., позивач зобов’язався здійснити роботи по виконанню передпроектних пропозицій по реконструкції нежитлової будівлі (Літ."А-1") під адміністративну будівлю по вул. Фрунзе, 8 в м. Харкові. Згідно п. 2.1 вказаного договору, його загальна сума складає 24708,00 грн., що підтверджено протоколом договірної ціни ( а.с.56 т.1). Крім того, до договору додано  календарний план робіт ( а.с. 57 т.1) та кошторис ( а.с.58 т.1).

Умови зазначених договорів підряду сторонами виконані у повному обсязі, що підтверджують оформлені належним чином акти здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт за встановленою формою від 21.06.10 р. та від 25.10.10 р. (а.с.  а.с.52, 59 т.1).

Наявні матеріали справи свідчать про те, що Контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області ( далі –КРУ), відповідно до п. 2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного  контрольно-ревізійного управління України на ІІ квартал 2011 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук України, в Північно-Східному науковому центрі Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України в період з 01.01.08 р. по 30.04.11 р. При перевірці виконання та оплати робіт за вказаними договорами, спеціалістами КРУ було встановлено невідповідність вартості виконаних робіт  показникам Збірника цін на проектні роботи для будівництва "Житлові та цивільні будівлі. Розд. 39, 39-7, п.1.М.1990" та встановлено завищення вартості передпроектних робіт відповідачем на загальну суму 25281,21 грн. ( 11682,39 грн. за договором № 993 та на 13598,82 грн. за договором № 996).

За результатами ревізії було складено акт № 032-12/48 від 20.06.11 р. та вимога про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань № 032-21/7184 від 04.07.11 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує висновками, викладеними в акті № 032-12/48 від 20.06.11 р., та зазначає про те, що згідно вимоги КРУ Північно-Східним науковим центром Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України була проведена претензійна робота, що підтверджується направленням на адресу Державного проектного інституту "Укрміськбудпроект" претензії за № 273 від 22.06.2011 р. з доповненням від 05.07.2011 р. У відповідь на претензію відповідач направив на адресу позивача копію відповіді Міністерства від 07.07.2011 р. за № 21-17/5752/016-11, з якої вбачається, що ціни на передпроектні роботи визначаються способами, відмінними від тих, на які посилається КРУ в Харківській області.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів у розмірі 25281,21 грн.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що зазначені в договорі № 993 роботи з надання технічного висновку про стан будівельних конструкцій адміністративної будівлі  та про можливість надбудови у ньому другого та третього полегшених поверхів у відповідності з ДБН А.2.2-3-2004, є передпроектними.

П. 2.6 ДБН А.2.2-3-2004 передбачено, що замовник може  доручити проектувальнику виконання будь-яких передпроектних робіт відносно розміщення об*єкту на будь-якій території без спеціальних дозволів та узгоджень.  Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування та розглядаються і узгоджуються замовником та органами містобудування та архітектури. Склад, об’єм та вартість  передпроектних робіт визначаються відповідним договором.

Технічним висновком в даному випадку є саме результат роботи щодо обмірів та обстежень будівель, які підлягають реконструкції. Таким чином, твердження заявника скарги про те, що технічний висновок не є передпроектними роботами, є хибним.

Згідно п. 8.1 ДБН А.2.2-3-2004,  вартість проектних робіт та послуг встановлюється у відповідності до "Правил визначення вартості  проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України", встановлених ДБН Д.1.1-7-2000.

Слід зазначити, що вказані правила є єдиними та обов’язковими на всій території України.

Відповідно до п. 2.2 ДБН Д.1.1-7-2000, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, у залежності від її виду, визначається із застосуванням збірників цін,  зазначених у цьому пункті. Проте, переліченими у п. 2.2 збірниками цін, не передбачений порядок визначення кошторисної вартості саме передпроектних робіт. Пунктом 2.4 ДБН Д.1.1-7-2000 встановлено, що вартість проектно-вишукувальних робіт, не врахованих у збірниках цін, вказаних у п. 2.2.,  визначається з використанням відомчих збірників цін, узгоджених із Держбудом або за кошторисом, визначеним за формою 3-П.

З огляду на те, що вартість передпроектних робіт не передбачена збірниками цін, вказаних у п. 2.2 ДБН Д.1.1-7-2000, вартість таких робіт має бути розрахована за формою 3-П (трудовитрати).

Аналогічна правова позиція викладена й у листі Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.11р. № 21-17/5752/016-11, який суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги.

Відповідно до п. 2.5 ДБН Д.1-1-7-2000, вартість проектно-вишукувальних робіт за кошторисом, складеним за формою "3-П", визначається, як сума прямих витрат (витрати на оплату праці, відрахування та соціальні заходи, матеріальні витрати, спецпридбання для виконання проектно-вишукувальних робіт, витрати на відрядження, витрати на роботи, які виконують сторонні підприємства, установи і організації, інші прямі витрати), загальновиробничих та адміністративних витрат згідно з Методичними рекомендаціями про формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку,  затвердженими наказом Держбуду від 29.03.02 р. № 64. В  кошторисній вартості проектно-вишукувальних робіт враховуються також кошторисний прибуток та податки, збори, обов’язкові платежі у відповідності з чинними нормативними та законодавчими документами.

При цьому, по будівництву, що здійснюється за рахунок державних капітальних вкладень, показники кошторисної вартості в розрахунку на один людино-день, як правило, не повинні перевищувати показники, що надаються Держбудом. Зазначені показники враховують всі витрати, пов’язані з виконанням проектно-вишукувальних робіт, крім витрат на відрядження виробничого персоналу та податку на додану вартість.

Згідно п. 4.2 ДБН  Д.1.1-7-2000 ціна пропозиції розраховується на підставі кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт, яка обчислюється калькуляційним або нормативним методом, у відповідності з розділами 2 та 3, з уточненням окремих складових, виходячи з структури витрат, що склалася в організації та поточних цін на трудові і матеріальні ресурси.

При розрахунках ціни пропозиції за кошторисом ( форма "3-П") обчислення здійснюється, згідно п. 4.3,  з урахуванням вільних цін на трудові і матеріально-технічні ресурси.

Також, додатком В (обов’язковий) до ДБН Д.1.1-7-2000 визначено, за якою саме формою має бути складено кошторис за формою 3-П.

Вивчення матеріалів, а саме акту КРУ за № 032-12/48 від 20.06.11 р. свідчить про те, що альтернативний кошторис за договорами підряду № 993 та № 996, укладених між сторонами по справі, складений залученими до ревізій спеціалістами в іншій спосіб, ніж наведений  ДБН Д.1.1-7-2000, тому посилання на нього ДФІ у Харківській області, як на підставу для перерахунку вартості робіт за договором є безпідставним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірне застосування КРУ, при визначенні вартості передпроектних робіт  збірнику цін на проектні роботи для будівництва " Житлові та цивільні будівлі. Розд.39, табл. 39-7, п.1М. 1999", оскільки вартість  робіт, виконаних відповідачем за договорами № 993 та № 996 має визначатись по трудовитратам (форма 3-П).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, визнав позовні вимоги  необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав задоволення позову  і зазначає наступне.

Підставою виникнення у сторін певних прав та обов’язків є укладені між ними договори підряду №№ 993 та 996.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.       Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення міститься в приписах статті 193 Господарського кодексу України.

На підставі вивчення матеріалів справи колегією суддів встановлено, що факт виконання та обсяги виконаних робіт підрядником підтверджуються, залученими до матеріалів справи актами виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в.

Отже, свої зобов’язання за договорам відповідач виконав в повному обсязі, претензій щодо невиконання чи неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань позивачем заявлено не було.

Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів. Вказане питання регулюється нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Так, ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Із змісту ст.. 1212 ЦК України вбачається, що підставою виникнення зобов’язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном є також грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач набув кошти від позивача на підставі договорів підряду в рахунок оплати виконаних робіт. Вказані договори не визнано у судовому порядку недійсним або розірваним, а відтак, відповідач, в силу ст. 1212 ЦК України не є особою, яка набула спірні грошові кошти без достатньої правової підстави.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги ДФІ у Харківській області не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 25, 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провести заміну третьої особи Контрольно-ревізійного управління в Харківській області на третю особу Державну фінансову інспекцію в Харківській області.

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.11.11 у справі № 5023/7415/11   залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого  господарського суду України протягом 20-ти днів.               

Головуючий суддя                                                                    Істоміна О.А.

Суддя                                                                                           Барбашова С.В.  

Суддя                                                                                           Білецька А.М.  

Повний текст постанови підписано 17 січня 2012 року