Справа № 1407/2-2186/11
РІШЕННЯ
іменем України
"25" січня 2012 р.
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді - Вострікової Л.В.,
при секретарі – Козаченко О.І.,
з участю: представника позивача—ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Вознесенськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вознесенської міської Ради Миколаївської області, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держкомзему в м. Вознесенськ Миколаївської області, про визнання Державного акту на право приватної власності на землю недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
23.11.2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання Державного акту на право приватної власності на землю недійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що він, відповідно до договору дарування від 03.05.1992 року, отримав у власність 14/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1. Також, власниками вказаного житлового будинку на сьогоднішній день є: ОСОБА_2 (на 15/50 часток, згідно договору купівлі - продажу від 02.08.1988 року), ОСОБА_5 ( на 8/25 часток, згідно договору довічного утримання від 21.12.2004 року за № 2266), ОСОБА_4 ( на 6/25 частини на підставі договору купівлі –продажу, зареєстрованого Вознесенською УТСБ в журналі реєстрації біржових угод з нерухомості за № 479 від 20.07.1999 року та рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.04.2007 року про визнання договору дійсним).
Для обслуговування вищевказаного житлового будинку було оформлено право власності на земельну ділянку, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім*я ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, у якому зазначені лише прізвища - «ОСОБА_6»та «ОСОБА_3»
У жовтні 2010 року, маючи намір продати свою частку вказаного житлового будинку, позивач з*ясував, що рішення на підставі якого було видано Державний акт на право власності на землю, було прийнято з порушенням законодавства. Так, на час оформлення земельної ділянки власниками житлового будинку АДРЕСА_1 були ( ОСОБА_3 на 14/100 частин житлового будинку, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на 6/25 частини на підставі договору купівлі –продажу, зареєстрованого Вознесенською УТСБ та рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.04.2007 року), ОСОБА_9 та ОСОБА_6 8/25 часток, згідно договору довічного утримання від 21.12.2004 року за № 2266, ОСОБА_2 на 15/50 часток, згідно договору купівлі - продажу від 02.08.1988 року) з яких ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 участі у приватизації земельної ділянки не приймали та не були внесені до рішення на підставі якого видано Державний акт на право власності на землю.
02.03.2011 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області винесена постанова за якою скасовано рішення органу місцевого самоврядування яким, в приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_6 передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,0924 га призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.
В позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю від 28.02.1994 року на земельну ділянку, що надана на підставі рішення виконкому Вознесенської міської ради від 25.01.1994 року № 21 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з*явилися, у заявах на ім*я суду просили суд справу слухати в їх відсутності, проти позовних вимог позивача не заперечували.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держкомзему в м. Вознесенськ Миколаївської області, у судове засідання не з*явився, в заяві на ім*я суду підтримував позовні вимоги. Вирішення питання про визнання Державного акту недійсним залишив на розгляд суду.
Заслухавши учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом.
В силу ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
В силу ст.203 ч.ч.4,5 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.5 ст.203 ЦК України.
З Державного акту на право приватної власності на землю від 28.02.1994 року на земельну ділянку, що надана на підставі рішення виконкому Вознесенської міської ради від 25.01.1994 року № 21 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, вбачається що зазначена земельна ділянка передана ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 (а.с.7).
Відповідно до постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.03.2011 року, рішення виконавчого комітету Вознесенської міської Ради №21 від 25.01.1994 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0924 га переданої для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 - визнано протиправним та скасовано (а.с.6).
Виходячи з вище викладеного суд вважає, що в силу ст. 215 ч.1 ЦК України є правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Вознесенської міської Ради Миколаївської області, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держкомзему в м. Вознесенськ Миколаївської області, про визнання Державного акту на право приватної власності на землю недійсним - задовольнити.
Державний акт на право приватної власності на землю від 30.03.1994 року на земельну ділянку, що надана на підставі рішення Вознесенської міської ради від 28.02.1994 року на земельну ділянку, що надана на підставі рішення виконкому Вознесенської міської ради від 25.01.1994 року № 21 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 –визнати недійсним.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.В.Вострікова