Судове рішення #2087881
Справа № 11- 673\2007 р

Справа № 11- 673\2007 р.                            Головуючий у 1 інстанції - Єременко С. В.

Категорія -  ст.  286 ч. 2 КК України.         Доповідач - Григор'єва В.Ф.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

13 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого - судді        -      Салая Г.А.

суддів                                -      Акуленко CO.,  Григор'євої В.Ф.

з участю прокурора         -      Томілки М. П.

потерпілих                       -      ОСОБА_1.,  ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 липня 2007 року, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Цим вироком:

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженець м.  Києва,  громадянин України,  українець,  з середньою освітою,  не одружений,  раніше не судимий,  працюючий слюсарем ЗАТ „Транс електромонтаж",  мешканець Дніпровського району АДРЕСА_1,

- засуджений за  ст.  286 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підстав  ст.  1 п. "а" Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року,  що набрав чинності від 09 червня 2007 року,  ОСОБА_3звільнено від відбування основної міри   покарання   внаслідок акта амністії.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь:

 

ОСОБА_1. 1 594 грн. на відшкодування матеріальної шкоди,  20 000 грн. - моральної шкоди,  а всього стягнуто 21 594 грн.; -    держави    285 грн. 60 коп.    судових витрат за проведення судово-автотехнічних експертиз.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те,  що 07.10.2006 року,  біля 21 години,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  керуючи мотоциклом  НОМЕР_1,  який мав технічно несправну систему зовнішнього освітлення,  проїжджаючи по вул.  Щорса в с Горбачі,  не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху,  порушуючи п.п. 2.9-а,  12.1,  12.2,  12.3,  13.1,  13.3 Правил дорожнього руху України,  вчинив наїзд на ОСОБА_4 ,  заподіявши,  при цьому тяжкі тілесні ушкодження,  що спричинили смерть потерпілого.

Не погоджуючись з вироком суду,  потерпілий ОСОБА_1 подав апеляцію,  в якій,  не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого,  просить вирок суду в частині відшкодування засудженим матеріальної шкоди скасувати та постановити новий вирок,  яким задовольнити в повному обсязі цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3понесених матеріальних витрат при похованні ОСОБА_4  в розмірі 5 200 грн.,  посилаючись на те,  що заявлена матеріальна шкода повністю підтверджена товарним чеком,  наданим списком та розпискою ОСОБА_5

Заслухавши доповідача по справі,  пояснення потерпілих ОСОБА_1. та ОСОБА_2,  які підтримали апеляцію та просили її задовольнити з вказаних в ній підстав,  думку прокурора,  який просив апеляцію потерпілого ОСОБА_1. залишити без задоволення,  а вирок суду - без змін,  оскільки він обґрунтований,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи,  викладені у апеляції,  колегія суддів дійшла до висновку,  що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч.2 КК України,  за який його засуджено,  відповідає фактичним обставинам справи,  підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі,  належно оцінених і є обгрунтованим.

Цей висновок грунтується на показаннях: потерпілих ОСОБА_1. та ОСОБА_2,  свідків ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  протоколом огляду місця події,  яким підтверджуються обставини вчиненого,  протоколом перевірки технічного стану транспорту,  підтверджується механізм вчиненого,  висновками судово-медичної та автотехнічної експертиз,  показаннями самого засудженого,  які узгоджуються між собою.

 

В ході досудового слідства,  так і в судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 визнав себе винним повністю у вчиненні вказаного злочину.

Колегія суддів вважає,  що судом дії засудженого ОСОБА_3правильно кваліфіковані за  ст. 286ч.2 КК України,  оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху,  що спричинило смерть потерпілого.

Покарання засудженому ОСОБА_3 судом призначене у відповідності з вимогами  ст.  65 КК України у межах,  установлених у санкції статті 286 ч.2 КК України,  за який його засуджено,  з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину,  даних про особу засудженого: його позитивних характеристик за місцем проживання і роботи,  його віку,  сімейного стану,  обставин,  що пом'якшують покарання: щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину,  вчинення злочину неповнолітнім,  за наявності обставини,  що обтяжує покарання: вчинення злочину особою,  що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Оскільки ОСОБА_3 на момент вчинення даного злочину був неповнолітнім,  то суд обгрунтовано застосував до нього  ст. 1 п. "а" Закону України „Про амністію",  звільнивши його від відбування основної міри покарання у вигляді позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів справи,  потерпілим ОСОБА_1. був заявлений цивільний позов на суму 5200грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів вважає,  що суд обгрунтовано задовольнив цивільний позов повністю в частині відшкодування моральної шкоди,  а частково - на суму 1594 грн. на відшкодування матеріальної шкоди,  яка підтверджена відповідним чеком,  оскільки решта суми позову не підтверджена відповідними документами по придбанню товару та понесенню витрат на проїзд,  тому суд в цій частині і не задовольнив позовні вимоги,  хоча суду були надані документи: список понесених витрат на поховання сина потерпілого,  який був складений представником потерпілого ОСОБА_1. -ОСОБА_8 та розписка приватного підприємця ОСОБА_5,  які не підтверджені відповідними документами,  відсутні будь - які реквізити їх законності.

З урахуванням наведеного,  підстав для зміни чи скасування вироку суду в частині відшкодування матеріальної шкоди,  колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366,  379 КПК України,  колегія суддів -

 

УХВАЛИЛА:

 

 

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1. залишити без задоволення,  а вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 липня 2007 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація