Справа: 1 la-431-2007 р.                                                 Головуючий у 1-й інст.: Панас О.В.

Категорія: ч.2 ст.185 КК України                                                    Доповідач: Міщенко О.А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючої: Міщенко О.А.

Суддів: Горщарук Г.О., Матюхи Ю.В.

З участю прокурора: Мізюка Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Рівненського міського суду від 15 червня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Глушиця, Сарненського району, Рівненської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, раніше судимий востаннє: 30 травня 2006 року Рівненським міським судом за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, засуджений

за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком, остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі строком на 2 роки 3 місяці.

ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 05 лютого 2005 року, близько 16 год. 10 хв. , перебуваючи на ринку "Моріон" м. Рівне, повторно, таємно викрав з кишені пальто громадянина ОСОБА_2 мобільний телефон "Нокіа 6100", вартістю 990 грн. з сім-карткою, вартістю 145 грн., на рахунку якої було 18 грн. та сім-карткою, вартістю 50 грн., на рахунку якої було 5 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1208 грн.

Крім того, 24 лютого 2005 року, близько 12 год.30 хв., засуджений в магазині "Українські ковбаси", що по вул. Полуботка в м. Рівне, повторно, таємно викрав з сумочки громадянки ОСОБА_3 мобільний телефон марки "Нокіа 1100", вартістю 600 грн., з сім-карткою, вартістю 20 грн., на рахунку якої було 20 грн., заподіявши матеріальної шкоди на загальну суму 640 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, 20 травня 2005 року, приблизно о 17 год., ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні кафе-бару "Аугсбург", що по АДРЕСА_1, повторно, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, таємно викрав із барної стойки телефон марки "Самсунг X 450", вартістю 1099 грн., із сім-карткою, вартістю 50 грн., на рахунку якої було 60 грн., належний ОСОБА_4, чим заподіяв матеріальної шкоди на загальну суму 1209 грн.

В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду, зазначаючи, що інкримінованих йому злочинів він не вчиняв, а явку з повинною написав під тиском працівників міліції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляції засудженого без задоволення, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи

2

апеляції, колегія судців вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, грунтуються на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні достатніх та достовірних доказів, яким дана правильна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст.185 КК України є вірною.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою вину у вчиненому в ході досудового слідства та в суді визнав повністю, не заперечуючи обставин, встановлених судом, що мали місце 05 лютого 2005 p., 24 лютого 2005 р, 20 травня 2005 р.

Доводи засудженого в апеляції стосовно того, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину, а явку з повинною написав під тиском працівників міліції колегія суддів не бере до уваги і розцінює їх як намір ОСОБА_1уникнути відповідальності, оскільки вони спростовуються добутими в справі доказами.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, як видно з вироку, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані, що характеризують його як особу, обставини, що пом'якшують й істотно знижують тяжкість вчиненого засудженим злочину, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та призначив покарання відповідно до ст.65 КК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання є достатнє та необхідне для його виправлення.

Підстав для скасування вироку суду не вбачається, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу і виніс законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 15 червня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1- без задоволення.