УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №11 а-413 2007р.                                 Головуючий у 1 й ін-т.: Назарук В.А.

Категорія: ст.121 Ч.2КК України                      Доповідач: Квятковський А.С.

18 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого: ОмельяненкаВ.І.

Суддів: Квятковського А.С, Матюхи Ю.В.

З участю прокурора: Мізюка Ю.С.

Захисника: ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1, на вирок Острозького районного суду від 7 червня 2007 року

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, житель АДРЕСА_1, українець, з неповною середньою освітою, не працюючий, судимості немає

засуджений за ст.121 ч.1 КК України на сім років позбавлення волі, Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

Як визнав суд, ОСОБА_2 26січня 2007 року біля 14год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по місцю проживання по АДРЕСА_1 під час суперечки, яка переросла в бійку, на грунті особистих неприязних стосунків умисно спричинив ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння, внаслідок чого потерпілий помер.

В поданій апеляції захисник-адвокат не оспорюючи кваліфікації дій ОСОБА_4 вважає вирок незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання внаслідок його суворості. При цьому посилається на те, що конфліктну ситуацію спровокував сам потерпілий, спричинив ОСОБА_4 пляшкою тілесні ушкодження. У зв'язку з цим ОСОБА_4 наніс ОСОБА_3 не тяжкі побої, настання смерті потерпілого не бажав. Враховуючи щире каяття, явку із зізнанням, наявність хвороби, відсутність претензій потерпілої ОСОБА_5 просить пом'якшити покарання і застосувати ст.69КК України.

2

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного в момент заподіяння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим та в апеляції не оспорюється.

Дії засудженої за ст.121 ч.2 КК України суд першої інстанції кваліфікував вірно.

Всупереч твердженню, викладеному в апеляції засудженої, матеріали даної кримінальної справи містять достатньо належних і допустимих доказів, які свідчать про заподіяння ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження.

Характер і механізм спричинених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень вказують, що ОСОБА_2 діяв цілеспрямовано, з умислом, направленим на протиправне заподіяння потерпілому тілесного ушкодження з неприязних відносин, виниклих під час сварки.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які згідно із законом тягнуть скасування вироку колегія суддів не вбачає.

При призначенні покарання засудженій ОСОБА_2, суд першої інстанції у відповідності ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, у тому числі й ті, які зазначені в апеляції - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, і визначив мінімальне покарання передбачене ч.2 ст.121КК.

Тому за таких обставин підстав для дальшого пом'якшення покарання судова колегія суддів не вбачає

Керуючись ст..ст..З65,366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Острозького районного суду Рівненської області від 7червня 2007року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника-адвоката - без задоволення.