2-294                                                                                                                                                2008 рік

                                                                     РІШЕННЯ

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2008  року                         Краснолуцький міський суд Луганської області в складі  головуючого судді КОВАЛЬЧУК Г.Л.

                                  при секретарі    СЕЛІВАНОВОЇ С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Луч справу за позовом ОСОБА_1до ДП «Донбасантрацит» про стягнення компенсації та моральної шкоди, суд

                                                                  ВСТАНОВИВ:

              ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ДП «Донбасантрацит» про стягнення компенсації та моральної шкоди, в обґрунтування якого вказав, що перебував у трудових відносинах з шахтою «Краснокутська» , працював у якості гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем під землею. 13.10.2000 року він був звільнений з підприємства за власним бажанням у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Рішенням Краснолуцького суду від 21.05.2001 року з шахти «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит» на його користь була стягнута заборгованість з заробітної плати у сумі 2739,02 грн., компенсація у зв2язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати у сумі 962,55 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 2882,04 грн.  18.08.2003 року ухвалою Краснолуцького суду боржником по справі визнаний ДП «Донбасантрацит». Виконавчі листи були передані на виконання до ВДВС м. Красний Луч у 2001 році, але заборгованість по заробітній платі була йому перерахована лише 30.07.2004 року. Вважає, що рішення суду було виконане несвоєчасно з провини відповідача, тому просить поновити строк позовної давнини для звернення до суду, оскільки він є юридично неграмотним,  весь цей час звертався до різних інстанцій за вирішенням спору. Просить стягнути з ДП «Донбасантрацит» на його користь компенсацію у сумі 361,55 грн. за період з липня 2001 року по липень 2004 року згідно його розрахунків та моральну шкоду у розмірі 2000 грн., яка полягає у нервуваннях, які були спричинені зневагою його прав та інтересів, сварками з родичами, відсутністю сну, вимушеною зміною життєвих засад, дратівливістю.

                   У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить стягнути з ДП «Донбасантрацит» на користь ОСОБА_1 компенсацію у зв»язку з несвоєчасним виконанням рішення суду про стягнення на користь позивача заборгованості з заробітної плати за період з липня 2001 року по липень 2004 року у сумі 361,55  грн. згідно наданих розрахунків  відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року. Також просить стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 грн., оскільки позивач отримав моральні страждання, які призвели до негативних наслідків, а саме переживань, дратівливості, безсонню, сварками з родичами та іншим наслідкам. Просить також поновити строк позовної давнини, який був пропущений у зв»язку з юридичною неписьменністю  та спробою вирішити спір мірно.

                Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач був звільнений з підприємства 13.10.2000 року і рішенням Краснолуцького суду на його користь була стягнута заборгованість по заробітній платі, компенсація та середній заробіток на загальну суму 6583,61 грн. Після набрання рішенням законної сили позивач знаходиться з підприємством у цивільних відносинах, яким стягнення середнього заробітку не передбачено. Крім того, позивач пропустив тримісячний строк позовної давнини для звернення до суду з вимогою про стягнення моральної шкоди. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

             Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, знаходить позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного:

          Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з шахтою «Краснокутська», працював у якості гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем під землею. Наказом № 439 від 16.10.2000 року він був звільнений з підприємства у зв»язку з виходом на пенсію за віком.

                   Рішенням Краснолуцького міського суду від 21.05.2001 року з шахти «Краснокутська» ДХК «Донбасантрацит» на користь ОСОБА_1 була стягнута заборгованість з заробітної плати та розрахунковим у розмірі 2739,02 грн., компенсація у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати у сумі 962,55 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 2882,04 грн.

                   Згідно наданої суду відповіді Відділом ДВС Краснолуцького МУЮ від 03.03.2008 року заборгованість з заробітної  плати у сумі 2739,02 грн. була перерахована ОСОБА_1 боржником ВП шахтою «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит» на особистий рахунок УСБ м. Красний Луч 30.07.2004 року. Компенсація була перерахована на особистий рахунок ОСОБА_1 23.08.2006 року у сумі 962,55 грн.  

                  Ці обставини представник позивача у судовому засіданні не заперечував.

                   Таким чином розрахунок з позивачем по заробітній платі підприємством був зроблений у липні 2004 року, після чого до 2008 року ОСОБА_1 не звертався до суду з вимогами про виплату моральної шкоди.

                   Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України робітник має право звернутися з заявою до суду у тримісячний строк з того дня, коли він довідався або повинен був довідатися про порушення свого права.

                   В даному випадку  позивач з моменту звільнення вже знав про не виплату йому заробітної плати, що послужило приводом для звернення суду у 2001 році про стягнення заборгованості з заробітної плати. Він мав реальну можливість на той час поставити питання про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, але не зробив цього.

                   Відповідно до п.25 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення розрахунку з працівником, тобто з липня 2004 року. Позивачем не надані суду докази поважності пропуску строку для звернення до суду з вимогами про стягнення моральної шкоди.

              Що стосується стягнення компенсації, то з цього приводу вже рішення було прийнято 21.05.2001 року і після набрання чинності цього рішення суду, який є актом правосуддя, що остаточно вирішує спір із заявлених підстав, правовідносини сторін зі сфери вирішення спору перейшли у виконавчу сферу, де Законом України «Про виконавче провадження» передбачені, у разі не виконання відповідачем судового рішення у добровільному порядку, заходи примусового його виконання.

              Позивач ставить питання про стягнення компенсації на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1427 від 20.12.1997 року, але в той же час у позові посилається та робить розрахунки індексації, не надаючи при цьому суду розрахунки індексу інфляції 1,132 з липня 2001 року по липень 2004 року.

                   Таким чином, суд доходе висновку про необґрунтованість позовних вимог і вважає необхідним у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.          

На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.233,237-1 КзпП України, Постановою Пленуму верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від  24.12.1999 року, суд

ВИРІШИВ:

                   ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ДП «Донбасантрацит»  про стягнення компенсації та моральної шкоди відмовити за необгрунтованістю.

                   Рішення може бути оскаржене в апеляційному  порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.   

                                                         Суддя: