Справа № 22-а-1120/08

донецький апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2008 рік                                                                                                    місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                   Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                      Ляшенка Д.В., Сіваченка Д.В.

при секретарі судового засідання:                    Літвіновій Л.О.

З участю сторін: позивача ОСОБА_1. та його представника Філіндаш С.М., представника відповідача Алтуніної Ю.М.;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 24 вересня 2007 року позовні вимоги прокурора Волноваського району в інтересах ОСОБА_1 були задоволені та Управління праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації Донецької області було зобов'язано здійснити ОСОБА_1. виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2002 року по 2006 рік включно.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації Донецької області - з вказаною постановою суду не погодився, та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовних вимог прокурора Волноваського району в інтересах ОСОБА_1. відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, позивача та його представника, представника відповідача, перевіривши матеріалами справи в межах апеляційної скарги,  заперечення на апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню в частині стягнення недоплаченої суми на оздоровлення за 2006 рік, за наступних підстав.

Суд 1-ї інстанції вірно встановив обставини справи і прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,  якому встановлена 1-ша група інвалідності, та йому відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року підлягають сплаті одноразові щорічні компенсації на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на момент її виплати.

Колегія суддів, вважає, що суд 1-ї інстанції вірно виходив з вимог закону, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, сплачуючи позивачу допомогу за 2002-2004 рік у розмірі по 26,70 грн., за 2005-2006 рік по 120 грн. щорічно, замість встановлених за нормами ст. 48 Закону № 796- XII від 28.02.1991 року, - тобто п'яти мінімальних заробітних плат, розмір яких не може бути меншин за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій  та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.

Відповідно до ст.17  ЗУ № 2017 основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. суд першої інстанції не врахував норми ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»,  яким дія ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призупинена на 2006 рік, з огляду на що, виплата одноразової допомоги на оздоровлення має складати встановлену Законом України «Про Державний бюджету України на 2006 рік» суму в розмірі 120 грн., яку і отримав позивач.

            Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік, і в цій частині позовних вимог ОСОБА_1. має бути відмовлено. В іншій частині постанова суду має бути залишена без змін.

Повний текст постанови виготовлено 8 травня 2008 року.

     З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 195, п.3 ч.1 ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

         Апеляційну  скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 24 вересня 2007 року - скасувати, в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік.

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік - відмовити.

В іншій частині постанову суду залишити  без змін.

Постанова  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту постанови.

Колегія суддів: