Справа № 2-1425/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"27" жовтня 2011 р.                                    м. Дніпродзержинськ                                                                            

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська в складі :

головуючого судді  Шендрика К.Л.,

при секретарі      Овчаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача по справі на           його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 12014, 33 гривні, стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, а також витрати понесені за отримання правової допомоги в сумі 250 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що з 01 серпня 2007 року по теперішній час він працює на ТОВ «ДАЗ»слюсарем по ремонту автомобілів, однак з серпня 2007 року по серпень 2009 року підприємством не була виплачена заробітна плата, в зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 12014,33 гривні. Вказує, що його неодноразові звернення до адміністрації підприємства з проханням погасити заборгованість по заробітній платі не були задоволені і заробітна плата по теперішній час не виплачена. Через несвоєчасну виплату заробітної плати підприємством йому була завдана моральна шкода, що полягає в тому, що він не мав можливості допомогти дружині, яка має захворювання хребта, купувати необхідні ліки і проходити необхідний курс лікування, не мав можливості допомогти доньці при оплаті пологів, був вимушений обмежувати себе і родину у купівлі необхідних продуктів харчування, одежі, взуття та предметів побуту. З цих підстав він оцінює розмір завданої йому моральної шкоди в сумі 5000 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, письмово просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

 Відповідач в судове засідання  не з’явився та про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час слухання справи був повідомлений належним чином.

 У відповідності до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав:

В ході судового розгляду встановлено, що позивач по справі –ОСОБА_1 згідно приказу № 12а-ок від 01.10.2007 року з 01 серпня 2007 року працює на підприємстві ТОВ «Дніпровський автобусний завод»на посаді слюсара по ремонту автомобілів, що підтверджується довідкою ТОВ «ДАЗ»№ 8 від 25.07.2011 року, копією трудової книжки ОСОБА_1

Згідно довідки № 293 від 25.09.2009 року з 01 жовтня 2007 року по 01 вересня 2009 року заборгованість ТОВ «ДАЗ»по заробітній платі ОСОБА_1 складає 12014 гривень 33 копійки.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Положеннями ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону України «Про оплату праці»встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом

роботодавця, відповідним чином погодженим, але не рідше двох разів на місяць

через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не

пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду Україні від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода полягає в моральних переживаннях потерпілого, які були викликані порушенням його прав, в тому числі трудових, в зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків, порушенням відносин з людьми та при виникненні інших негативних наслідків. Робота позивача на ТОВ «ДАЗ»є для нього та членів його родини єдиним джерелом прибутку. За період затримання заробітної плати впродовж 2007-2009 років позивач вимушений був обмежувати себе та членів своєї родини на протязі значного періоду часу в придбанні самих необхідних продуктів харчування, одягу, взуття та предметів домашнього вжитку, що також викликало у нього постійні моральні страждання. Крім того, бажаючи отримати джерела існування як результат своєї праці, спричинені моральні страждання позивача поглиблюються тією обставиною, що вони тривали на протязі тривалого періоду, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

При подачі позовної заяви позивачем було витрачено 250 гривень на правову допомогу, що підтверджується довідкою від 02.08.2011 року виданою адвокатом ОСОБА_2, і ця сума відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню у повному обсязі.

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 21,24, Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 3, 88, 158, 169, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди –задовольнити частково.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 12014 (дванадцять тисяч чотирнадцять) гривень 33 копійки, завдану моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та витрати понесені за отримання правової допомоги в сумі 250 гривень.

     В іншій частині позовних вимог відмовити.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод»судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.

Рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, шляхом подачі у десятиденний строк з дня отримання його копії письмової заяви відповідача про його перегляд.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.             

Суддя                                           К.Л. Шендрик