06.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/2190/400/12                                Головуючий в суді 1 інстанції: Кузьміна О.І. Категорія: 46                                                                                        Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області  в складі :

                                                                Головуючого:                   Цуканової І.В.

                                                                        Суддів:                      Полікарпової О.М.

                                                                                                           Вейтас І.В.

                                                                При секретарі:                  Лукашевич Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 09 грудня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

встановила:

          В червні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, вказуючи, що за час шлюбу з відповідачем вони придбали квартиру за адресою АДРЕСА_1. Після збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що з нею залишаються проживати двоє неповнолітніх дітей, просила суд поділити вказану квартиру, виділивши їй у власність ? частини квартири, а відповідачу ? частину.

          ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. При цьому вказав, що окрім спірної квартири вони мають і інше спільно набуте майно. Просив суд поділити спільне майно подружжя рівними частинами, визнати за ним ? частину права власності на  квартиру, що розміщена  за адресою АДРЕСА_1 та право на ? частину строкового банківського вкладу, що оформлений на ім’я ОСОБА_3 у ПАТ «Кредитпромбанк»на суму 30000 грн.

          Зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним позовом.    

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 09 грудня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Розділено спільне майно подружжя: виділено у власність ОСОБА_3 ?? частину квартири АДРЕСА_1 та ? частину строкового банківського вкладу фізичної особи у ПАТ «Кредитпромбанк»у розмірі 15000 грн.00 коп., у а власність ОСОБА_4 ? частину квартири АДРЕСА_1 та ? частину строкового банківського вкладу фізичної особи у ПАТ «Кредитпромбанк»у розмірі 15000 грн.00 коп.. В решті вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи просить рішення суду змінити, задовольнивши її позовні вимоги в частині визнання права власності на ? частини спірної квартири.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, осіб, що з’явились, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303  ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 26.12.1998 року був укладений шлюб (а.с.10).

В період шлюбу 22.05.2003 року подружжя ОСОБА_3 придбало у власність за спільні кошти квартиру, що розміщена в АДРЕСА_1 (а.с.39, 40).

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про збільшення її частики в спільному майні, суд виходив з того, що позивачем не доведено наявності обставин, які мають істотне значення для відступлення від засад рівності часток у спільному майн подружжя. Такий висновок суду є правильним.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбними договором. Відповідно до ч.3 вказаної статті за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Посилання апелянта, на те, що з нею залишаються проживати двоє неповнолітніх дітей, як на підставу для відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя, не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки ОСОБА_3 не довела суду, що розмір аліментів, які одержують діти, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Крім того, на момент прийняття рішення судом першої інстанції, між  сторонами не було вирішено питання про сплату аліментів.

               Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, оскільки рішення суду постановлено правильно, у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів досліджених в судовому засіданні.  

               Перевірені колегією доводи апеляційної скарги до уваги прийняті бути не можуть, оскільки вони не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи.

               За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів     

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 09 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді: