Справа № 22-ц-255/12 01.02.2012 08.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-255/12р. Головуючий в першій інстанції Батченко О.В.
Категорія 5 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Галущенка О.І.,
суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Громовій Л.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
представників відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
розглянула у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_5
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2011 року по справі за позовом
ОСОБА_8
до
Миколаївської міської ради (далі – міськрада),
ОСОБА_5, ОСОБА_9,
треті особи: управління Держкомзему в м. Миколаєві, обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Хризонтема»
(далі – ОК СТ «Хризонтема»),
про визнання рішення частково незаконним, визнання недійсним та скасування державного акту, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2009 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом, який в подальшому неодноразово уточнювала, до міськради, ОСОБА_5, ОСОБА_9 про визнання рішення міськради частково незаконним, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Позивачка зазначала, що на підставі рішення виконкому Веснянської сільської ради від 22 квітня 1997 року їй на праві приватної власності належить земельна ділянка № 16, площею 0,05 га, яка розташована на території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. На підставі вищезазначеного їй видано державний акт на право приватної власності вказаної земельної ділянки, який зареєстровано 27 травня 1997 року.
Рішенням Миколаївської міської ради від 19 вересня 2008 року ОСОБА_5 надано у власність належну їй на праві власності земельну ділянку № 16 площею 476 мІ у складі ОК СТ «Хризантема». 17 листопада 2008 року йому видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, який зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.
Під час розгляду справи позивачка дізналася, що 02 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 16, площею 476 мІ.
Посилаючись на те, що її права, як власника вказаної земельної ділянки порушені, просила позов задовольнити.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2011 року позов ОСОБА_8 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 91 та 91.1 рішення Миколаївської міської ради № 27\78 від 19 вересня 2008 року, визнано протиправним державний акт на право власності на земельну ділянку № 16 у складі ОК СТ «Хризонтема» в Центральному районі м. Миколаєва, площею 476 мІ , виданий 17 листопада 2008 року ОСОБА_5 Визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 02 квітня 2010 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_9
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_8 в задоволенні її позову. На думку апелянта, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивачки, представників відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання противоправними та скасування пунктів 91 і 91.1 рішення міськради про затвердження технічної документації з землеустрою і надання ОСОБА_5 у власність спірної земельної ділянки та визнання противоправним державного акту на право власності на цю земельну ділянку, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскаржувані пункти рішення міськради прийняти з недотриманням вимог закону, що призвело до порушення прав позивачки.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 16 від 22 квітня 1997 року позивачці передана у власність земельна ділянка 0,06 га для садівництва в СВТ «Хризантема» (а.с. 7) та 27 травня 1997 року їй був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку № 16 площею 0,05 га в межах згідно з планом та яка розташована на території Веснянської сільської ради (а.с. 6).
Розташування вказаної земельної ділянки на території Веснянської сільської ради СВТ «Хризантема» підтверджується довідкою Державного реєстру земель (а.с. 11).
Рішенням міськради від 19 вересня 2008 року (пункти 91, 91.1) затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку № 16 площею 476 кв.м. за рахунок земель ОК СТ «Хризонтема» для ведення садівництва та надана вказана земельна ділянка у власність ОСОБА_5 (а.с. 8). 17 листопада 2008 року йому виданий державний акт на право власності на вказану земельну ділянку у складі ОК СТ «Хризонтема» (а.с. 10).
Прокуратурою Центрального району м. Миколаєва в ході перевірки встановлено, що передана у власність для ведення садівництва ОСОБА_8 земельна ділянка № 16 та передана у власність ОСОБА_5 земельна ділянка № 16 є однією земельною ділянкою (а.с. 13).
Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що надана йому у власність земельна ділянка знаходиться в межах ОК СТ «Хризонтема» ніколи не перебувала у користуванні інших осіб крім Миколаївської кінноспортивної школи та вказаного садівничого товариства, безпідставні та спростовуються матеріалами справи.
Так, дійсно, рішенням міськради від 04 липня 2007 року вилучено із земель постійного користування Миколаївської кінноспортивної школи земельну ділянку площею 1,2239 га в районі вул. Північної Центрального району м. Миколаєва (Варварівка), яка надана ОК СТ «Хризонтема» площею 0,1355 га у власність та 1,0884 га в оренду строком на 25 років (а.с. 51).
Між тим, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 17 листопада 2010 року, яке набрало законної сили, встановлено, що рішенням виконкому Миколаївської районної ради народних депутатів № 82 від 1991 року Миколаївській кінноспортивній базі в постійне користування виділена земельна ділянка площею 1,6 га під влаштування колективних садів. У 1992 році було створено СТ «Хризантема», яке здійснювало свою діяльність на земельній ділянці вказаного вище розміру в кількості 36 ділянок (а.с. 217-218).
Крім того, з довідки, яка надана головою СВТ «Хризантема» ОСОБА_7 (на даний час представник відповідача ОСОБА_5) 08 серпня 2006 року, вбачається, що ОСОБА_8 є членом СВТ «Хризантема» та їй виділена земельна ділянка № 16. Вказана довідка затверджена печаткою ОК СТ «Хризонтема» (а.с. 12).
Крім того, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 22 грудня 2011 року, яка набрала законної сили та якою залишено без змін рішення Центрального районного суду від 08 листопада 2011 року, підтверджується, що СТ «Хризонтема» («Хризантема») зареєстровано на підставі розпорядження Представника Президента України № 95 від 14 квітня 1993 року та здійснювало свою діяльність на земельній ділянці, наданої у безстрокове користування для організації колективного садівництва рішенням Миколаївської міської ради № 82 від 19 квітня 1991 року та мало Статут з 1992 року. Рішенням загальних зборів СТ «Хризонтема» від 02 березня 2006 року затверджено нову редакцію Статуту, в якому зазначено нову назву - ОК СТ «Хризонтема», створеного шляхом реорганізації СТ «Хризонтема» з правонаступництвом. ОК СТ «Хризантема» не був новоствореним кооперативом у 2006 році та не був ліквідованим у 2010 році, а лише у березні 2011 року садівниче товариство, яке існувало з 1993 року, повернуло свою попередню назву – СТ «Хризонтема».
Таким чином, рішення суду щодо визнання противоправними і скасування пунктів 91 і 91.1 рішення міськради та визнання протиправним державного акту на право власності на земельну ділянку № 16 виданого ОСОБА_5 є законним і обґрунтованим та поновлює порушене право власника земельної ділянки ОСОБА_8
Між тим, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, укладеного 02 квітня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що вибраний позивачкою спосіб захисту порушеного права, поновлює його.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_8 просила визнати вказаний договір купівлі-продажу недійсним з підстав ст. 215 ЦК України.
Разом з цим, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установлено ст. ст. 215, 216 ЦК України, якщо особа не була стороною договору. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Добросовісне придбання, відповідно до ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація) (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами. Перелік можливих способів захисту міститься у ст. 16 ЦК України.
Оскільки між позивачкою та відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_9 існують речово - правові відносини щодо права на земельну ділянку, то і способом захисту є відповідний цим правовідносинам речово-правовий, а саме - витребування майна (ст. ст. 387, 388 ЦК України).
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки підлягає скасуванню, так як позивачем вибрано невірний спосіб захисту свого порушеного права в цій частині.
Посилання представника відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що СВТ «Хризантема» та ОК СТ «Хризонтема» є різними кооперативами колегія суддів не приймає до уваги, так як вказана обставина не була предметом розгляду в суді першої інстанції та не є доводом апеляційної скарги.
Крім того, вказана обставина повністю спростовується вищезазначеними доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі - продажу спірної земельної ділянки з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
В інший частині вказане рішення суду є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2011 року в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі – продажу земельної ділянки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, укладеного 02 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, відмовити.
В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді