Справа № 22-ц-48/12   25.01.2012    08.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц - 48/12р.                           Головуюча  у  першій    інстанції  Рум’янцева Н.О.

Категорія  27                                      Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                  25 січня 2012 року                                                            м. Миколаїв

                  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     -    Галущенка О.І.,

суддів:   Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання  Параконному О.О.,

за участю представника позивача       ОСОБА_4,           

представника відповідача                      Єльчієвої О.Р.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  

апеляційну  скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра”

на рішення  Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року по справі за позовом

ОСОБА_5 до Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «Надра»  (далі – ПАТ КБ «Надра»)

про стягнення процентів за користування вкладом

та трьох процентів річних,

В С Т А Н О В И Л А :

17 лютого  2011 року  ОСОБА_5 звернулася до суду з  позовом  до  ПАТ КБ “Надра” про стягнення з останнього 12 процентів річних за користування депозитним вкладом, трьох процентів річних від суми неповернутого вкладу та трьох процентів річних від суми неповернутих процентів.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 08 лютого 2011 року стягнуто з ПАТ КБ “Надра” на її користь 80000 євро суми вкладу, 6207 євро 12 центів процентів за користування сумою вкладу, 1551 євро 78 центів трьох відсотків  річних від суми вкладу та 95 євро 47 центів трьох відсотків річних від суми неповернутих процентів, а всього - 87854 євро 37 центів. Оскільки станом на 11 лютого 2011 року вказане рішення суду не виконано та вказана сума не повернута, позивачка просила стягнути з ПАТ КБ “Надра” станом на час ухвалення апеляційним судом рішення, а саме 08 лютого 2011 року, 12 процентів річних за користування депозитним вкладом  за період з 01 квітня 2010 року по 08 лютого 2011 року  в розмірі 8258 євро 61 центів, трьох відсотків річних від суми неповернутого вкладу за вказаний період в розмірі 2064 євро 66 центів та трьох відсотків річних від суми неповернутих процентів  з 01 квітня 2010 року по 16 квітня 2010 року в розмірі  6 євро 40 центів, а всього на суму 10329 євро 67 центів.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року  позов задоволений. Ухвалено стягнути з ПАТ КБ “Надра” на користь ОСОБА_5  12 процентів річних за користування  депозитним вкладом за період з 01 квітня 2010 року по 08 лютого 2011 року, три проценти річних від суми неповернутого вкладу за вказаний період та трьох відсотків річних від суми неповернутих процентів з 01 квітня 2010 року по 16 квітня 2010 року, а всього на суму 10329 євро 67 центів. Також, стягнуто на користь позивача судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ “Надра” просить  рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.  На думку апелянта, рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від  08 лютого 2011 року з ПАТ КБ “Надра” на користь ОСОБА_5 стягнуто  депозитний вклад, 3% річних від суми вкладу за період з 08 серпня 2009 року по 31 березня 2010 року  та 3% річних від суми неповернутих процентів за вищевказаний період.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 12%  річних за користування депозитним вкладом, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання боржником своїх зобов’язань по поверненню депозитного вкладу тягне за собою і повернення 12% річних за весь час прострочення виконання цього зобов’язання.

        Між тим, з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не відповідає вимогам матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування в зазначений частині оспорюємого рішення і ухвалення в цій частині нового рішення.

Так, зі змісту  договору строкового банківського вкладу (депозиту) «Класичний без поповнення» від 07 серпня 2008 року вбачається, що він укладений на строк 12 місяців, тобто до 07 серпня 2009 року, з виплатою 12% річних.

Звітами по депозитам і поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку з 01 січня 2010 року по 28 грудня 2011 року підтверджується виплата коштів за депозитом, а також 12% річних.

Тобто, період, за якій позивачка просила стягнути 12% річних увійшов до часу  повернення вкладникові банківського вкладу.

За такими обставинами, підстав для стягнення заборгованості за відсотками за період з  01 квітня 2010 року по 08 лютого 2011 року не має, у зв’язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 01 квітня 2010 року по 08 лютого 2011 року та з 01 квітня 2010 року по 16 квітня 2010 року суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що внаслідок прострочення виконання грошового зобов’язання ПАТ КБ “Надра”, останній зобов’язаний сплатити позивачці 3%  річних за вказаний період.

Так, згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а той боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вказаної норми права та матеріалів справи, рішення суду першої інстанції в зазначеній частині є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування в цій частині відсутні.  

Керуючись  ст. ст. 303, 307, 309,  314, 316 ЦПК  України,  колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу  публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра”  задовольнити частково.

Рішення  Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року в частині стягнення 12% річних за користування депозитним вкладом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра” про стягнення 12% процентів за користування вкладом, відмовити.

В інший частині зазначене рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді