Справа № 22-ц-3209/11 23.11.2011 23.11.2011 29.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3209/11 Головуючий у першій інстанції Стрєльніков Д.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.
У Х В А Л А
Іменем України
23 листопада 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Галущенка О.І.,
суддів: Довжук Т.С., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В.,
за участю прокурора Чуйкова К.Е.,
боржника ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011 року, постановлену за заявою начальника відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції головного управління юстиції у Миколаївській області про встановлення порядку виконання рішення по справі за позовом прокурора Миколаївського району Миколаївської області в інтересах Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И Л А:
В червні 2010 року прокурор в інтересах Радсадівської сільської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2010 року, позов прокурора Миколаївського району Миколаївської області в інтересах Радсадівської сільської ради задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку прилеглу до квартири АДРЕСА_1, демонтувавши за свій рахунок огорожу, яка перекриває проїзд дороги, що з’єднує АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1. Також зобов’язано демонтувати прибудовані до квартири АДРЕСА_1 самочинну нежитлову прибудову за літ. А-1 площею 13 м. кв. разом з самочинно добудованим майданчиком завширшки приблизно 3 метри. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто судові витрати.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02 лютого 2011 року вказане рішення суду залишено без змін.
22 червня 2011 року начальник ВДВС Миколаївського РУЮ ГУЮ у Миколаївській області звернувся до суду з заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2010 року.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011 року встановлено порядок виконання вищезазначеного рішення, згідно якого боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають протягом 7 днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконати його самостійно. В разі невиконання без поважних причин рішення самостійно боржниками у зазначений строк, державний виконавець має приступити до його виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом за правилами і в строки визначені ч. ч. 2, 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, вважаючи ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011 року безпідставною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просять її скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Згідно ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), чинне зі змінами та доповненнями станом на 10 березня 2011 року, у разі, якщо державний виконавець не зрозумів резолютивної частини рішення, викладеної у виконавчому документі, він має право звернутися до суду із заявою про роз'яснення змісту рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що 22 червня 2011 року начальник ВДВС Миколаївського РУЮ ГУЮ у Миколаївській області звернувся до суду з заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2010 року, посилаючись на ст. 75 Закону, якою передбачені загальні умови виконання рішення, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (а.с.163-164).
Не зважаючи на зміст вказаної заяви суд першої інстанції своєю ухвалою встановлює порядок виконання рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2010 року (а.с.176-177).
Проте, в заяві начальника ВДВС Миколаївського РУЮ ГУЮ у Миколаївській області від 22 червня 2011 року питання про встановлення порядку виконання рішення не ставилося. Інших заяв про встановлення порядку виконання рішення в матеріалах справи не міститься.
Враховуючи викладене суд першої інстанції не мав підстав для постановлення ухвали про встановлення порядку виконання рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам процесуального закону, а тому відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для нового розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011 року скасувати, а справу про роз’яснення резолютивної частини рішення повернути до того ж суду для нового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді