АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3898/11
№ 22ц-68/12 Головуючий по 1-й інстанції Любицький В.О.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого –судді: Дряниці Ю.В.
Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю: представника третьої особи ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПСП «Дружба»
на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Нафком-Агро», третя особа –Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба», про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Розірвано договір оренди землі № 16 від 01.10.2008 року, укладений між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем смт. Семенівка Полтавської області, та Дочірнім підприємством «Нафком-Агро»в особі директора ОСОБА_4. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі представник ПСП «Дружба»просить рішення суду першої інстанції скасувати та не розривати договори оренди між позивачем та відповідачем до закінчення строку дії договору, посилаючись на те, що при ухваленні рішення судом неправильно застосовано норми права та висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки договору суборенди укладено не було, був укладений лише договір про переведення боргів.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності до ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 01.10.2008 року між ОСОБА_3 та ДП «Нафком-Агро»було укладено договір оренди земельної ділянки розміром 5,57 га, яка належить на праві власності відповідно до Державного акту про право власності на землю ОСОБА_3 В даному договорі визначено всі істотні умови, договір укладено на 5 років.
01.01.2011 р. між ДП «Нафком-Агро»та ПСП «Дружба»укладено договір про переведення боргу та передачу прав і обов’язків.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи уточнені позовні вимоги, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства.
Відповідно до умов договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та ДП «Нафком-Агро» не передбачено право орендаря укладати будь-які договори, в тому числі і суборенди, з приводу об’єкта оренди.
Згідно ст. 8 ЗУ «Про оренду землі»орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.
В матеріалах справи відсутні відомості про направлення позивачу повідомлення про намір передати орендовану земельну ділянку в суборенду.
Згідно до умов договору між ДП «Нафком-Агро»та ПСП «Дружба»від 01.01.2011р. (п.1.1.,1.2.) ДП «Нафком-Агро»переводить борг на ПСП «Дружба»по сплаті орендної плати за 2010 рік за договорами оренди землі, укладеними на території Семенівського району та передає всі права і обов’язки по укладеним договорам оренди землі на території Семенівського району і відмовляється з 01.01.2011 року в письмовій формі від продовження дії договорів до закінчення строку їх дії (а.с.17).
Виходячи з умов даного договору, колегія суддів вважає, що місцевий суд вірно прийшов до висновку, що між ДП «Нафком-Агро»та ПСП «Дружба»фактично було укладено договір суборенди, право на укладення якого у ДП «Нафком-Агро»відповідно до договору оренди землі відсутнє, а відповідно до умов ЗУ «Про оренду землі»- порушено порядок його укладення.
А тому, в порушення вимог законодавства та умов договору оренди землі відповідачем без повідомлення та згоди позивача укладено 01.01.2011 року договір про переведення боргу та передачу прав і обов’язків за договором оренди землі від 01.10.2008 року іншій особі –ПСП «Дружба». Даний договір по своїй суті фактично являється договором суборенди, хоча третя особа –ПСП «Дружба»наполягає на тому, що даний договір є лише договором про переведення боргу, як визначено нормами цивільного законодавства.
Обґрунтованими є висновки місцевого суду, що правовідносини щодо оренди землі врегульовані спеціальним законом, а саме : ЗУ «Про оренду землі», в якому чітко визначені питання орендних відносин, в тому числі й щодо зміни орендаря, як сторони орендних відносин, а тому застосування загальних правил цивільного законодавства щодо переведення боргу по даній справі не підлягають до застосування, оскільки істотно порушують права і обов’язки орендодавця, як власника земельної ділянки.
Зважаючи на сезонність та специфіку використання землі, а також умов договору про переведення боргу, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що з моменту укладення договору між ДП «Нафком-Агро»та ПСП «Дружба»і на даний час порушені та порушуються права позивача, як власника землі, які відповідач в односторонньому порядку без його згоди та в порушення умов договору оренди землі передав іншій особі в користування.
Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» та п.п.36-39 Договору оренди землі, - договір оренди землі може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Таким чином, висновки місцевого суду вірні та ґрунтуються на нормах закону.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду та суперечать нормам чинного законодавства.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ПСП «Дружба»–відхилити.
Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Карнаух П.М.
Пилипчук Л.І.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця